Через незначні висоти й досить м'який клімат Українські Карпати здаються абсолютно безпечними. Однак це враження оманливе. Місцеві рятувальники працюють безперервно, особливо багато викликів у вихідні та на свята, в сезон походів (травень-вересень) та гірськолижного відпочинку (грудень-березень).

Зміст

— Яка найбільша небезпека в Карпатах?
— Чому в Карпатах легко заблукати?
— Причини та наслідки виснаження
— Чим загрожує переохолодження
— Чи сходять лавини у Карпатах
— Як травмуються в Карпатах
— Чи нападають дикі тварини у Карпатах
— Чим можна отруїтися в Карпатах?
— Чим загрожує злива в Карпатах
— Гайд з виживання в Карпатах

 

 

Пошуково-рятувальні операції переважно завершуються успішно, та не завжди. Щорічно в горах реєструють до 10 смертельних випадків. При цьому більшість НС стаються через помилки туристів, і їх можна було уникнути.

Розказуємо, в які небезпечні ситуації потрапляють в Карпатах, і як не повторити негативний досвід інших.

 

 

Яка найбільша небезпека в Карпатах?

На думку спадають ведмеді, отруйні змії чи глибокі прірви. Однак з ними пов'язана невелика частина нещасних випадків. Найчастіше ж рятувальники поспішають до тих, хто заблукав, знесилився, замерз чи все одночасно.

На другому місці — травми різного ступеня тяжкості. Далі влучання блискавки й сходження лавин — вкрай загрозливі своїми наслідками, однак постраждалих від них не так багато. А напади хижаків взагалі поодинокі й малоймовірні.

 

 

Чому в Карпатах легко заблукати?

  • Рельєф доволі однотипний, немає гострих характерних вершин і перевалів, на які можна орієнтуватись (як на Кавказі в Сакартвело).
  • Долини часто завалені деревами, не завжди вдається вийти за потоком струмка/річки в цивілізацію.  
  • На численних стежках багато перехресть, а маркування є тільки на частині маршрутів, часто воно погане або відсутнє.
  • Зарослі сосни на окремих ділянках формують непрохідні хащі, з яких вкрай важко вибратися. 

 

 

  • Дорога може бути завалена чи розмита, доводиться робити обхід.
  • У сутінках, хмарну погоду, туман, під час опадів обриси гір стають геть нечіткими, небо і земля зливаються. 

 

 

Ймовірність загубитися в Карпатах висока в усі пори року, та найважче орієнтуватися зимою, коли вказівники й стежки заховані під снігом, а видимість критично знижується через сніг, туман, короткий світловий день. Буває незрозуміло, йде стежка вниз чи вгору, і звідки ти прийшов.

Коли візуальних орієнтирів обмаль, вестибулярний апарат дає збій:

  • втрачається відчуття швидкості й напряму;
  • порушується координація рухів і рівновага;
  • викривляється сприйняття звуків і простору;
  • в голові паморочиться, з'являється відчуття сп'яніння.

У такій ситуації не обійтися без засобів навігації та навичок користування ними. Однак багато туристів нехтує цим, от і маємо відповідну статистику.

 

 

Заблукати в Карпатах можливо будь-де, а найбільше подібних випадків фіксують на обтоптаній тисячами туристів Говерлі. Губляться як новачки, так і досвідчені аутдорники. Інколи збиваються з курсу і рятувальники.

 

 

Одного разу на Говерлі шукали одразу 15 чоловік. Та частіше губляться невеликі компанії з 2-6 людей, і ще більше випадків зникнення соло-похідників. Неодноразово в Карпатах блукали туристи з малолітніми  дітьми, в тому числі з немовлям. У серпні 2021-го біля підніжжя Говерли 6-річний хлопчик відстав від дорослих  і дві доби бродив у горах, поки його знайшли рятувальники.

 

 

Причини та наслідки виснаження

Втома в поході — нормальне явище. Та за несприятливих умов і поганої підготовки можна зіткнутися з крайнім ступенем виснаження, коли неможливо самостійно рухатися далі, навіть якщо не травмований і знаєш дорогу. Тим паче такий стан небезпечний, коли заблукав.

 

 

До виснаження призводять:

  • Надмірне фізичне навантаження, пов'язане з надто швидким і/або нерівномірним темпом, різким набором висоти, важким рюкзаком, відсутністю привалів тощо.
  • Голод або незбалансований раціон в поході, коли організм не отримує достатньо калорій і поживних речовин для активного руху і  відновлення. 
  • Переохолодження і перегрів, простуда, розлади травлення, зневоднення та інші стани, коли ресурси організму направлені на боротьбу з патологічними процесами.   
  • Емоційне напруження, паніка, поганий сон.

 

Чим загрожує переохолодження

Карпатам властива різка зміна погоди з похолоданням, раптовими зливами (навіть мокрим снігом серед літа), шквальним вітром. За відсутності укриття і відповідного одягу можна отримати переохолодження у будь-яку пору року, а якщо це станеться в морози, чекай біди.

У лютому 2019-го, попри сильний мороз і застереження про ускладнення погодних умов, вісім туристів відправились на Піп Іван Чорногірський, де на вершині попали в хуртовину і вже не могли спуститись без допомоги рятувальників. Два туристи загинуло, ще одного зі значними обмороженнями встигли доставити в лікарню.   

У 2023-му на Говерлі заблукали  два туристи. З невідомої причини вони розділилися. Один вийшов на маршрут, а другий остаточно заблукав і загинув від переохолодження — і цього разу не серед зими, а на початку жовтня!

 

 

Критичне переохолодження під час довгого блукання в горах стає причиною більшості  смертельних випадків у Карпатах. Чим довше людину шукають і чим нижча температура, тим менше шансів знайти її живою.

Фрірайдера Ігоря Грищенка у 2019-му шукали в околицях гори Гемба рекордні п’ять діб! Було -20 °C, нічого хорошого рятувальники вже не чекали. Та чоловік виявився досвідченим аутдорником і знайшов укриття в лісничому будиночку, завдяки чому й вижив (але потрапив в реанімацію з обмороженнями). Менше пощастило киянину, який заблукав у тому ж районі на початку лютого 2021-го — його тіло знайшли лише наприкінці квітня. 

 

Чи сходять лавини у Карпатах

Українські двотисячники на фоні Аннапурни та інших восьмитисячників здаються “дитячою забавкою”. Смертоносних лавин тут ніяк не очікуєш, та вони бувають, і не епізодично.

Щороку в Карпатах реєструють по кілька десятків лавин, найчастіше — на Чорногорі, Боржаві, Горганах і Свидовці. Загалом більше тисячі тутешніх схилів вважають лавинонебезпечними. Особливо високі ризики у першій половині весни (коли інтенсивно тане сніг), в період сильних снігопадів і відлиг.

 

 

Інколи людям вдається самостійно вибратися зі снігової пастки, як це було, наприклад, у 2022-му біля Воловця та у 2018 р. біля озера Несамовите. В останньому випадку лавину, на думку рятувальників, спровокували самі туристи, порушивши правила проходження лавинонебезпечних ділянок. Подібне сталося і в січні 2024-го в районі Пожежевської: лижники викликали лавину, підрізавши товщу снігу (самі не постраждали). 

 

 

Не всі історії з лавинами в Карпатах закінчуються хепі-ендом. У 2013-му двоє сноубордистів через туман з'їхали в небезпечну ущелину на Гембі, де їх накрило лавиною. Один загинув моментально, другого через 28 годин відшукали рятувальники — живого, але з численними переломами й переохолодженням (надалі йому ампутують частину ноги).

Гинуть навіть професіонали, досвідчені альпіністи й лижні інструктори. У 2010-му під лавиною на горі Високий Верх (Сколівські Бескиди) під час пошукових робіт загинув рятувальник. 

 

Як травмуються в Карпатах

Близько 80% травм припадає на розтягнення, підвертання, переломи ніг. Рельєф в Карпатах непростий: багато кам'янистих, слизьких ділянок, крутих схилів. Але травмуються туристи переважно через власну необережність:

  • Неправильно підбирають взуття, йдуть в кедах чи взагалі в шльопанцях.
  • Не користуються трекінговими палицями для підтримки рівноваги.
  • Не дивляться під ноги, неуважні. 

Через високе навантаження можуть нагадати про себе хронічні захворювання суглобів, давні травми. І, звичайно ж, в поході важко вберегтися від мозолів на ногах. 

 

 

Серйозні травмування стаються через зриви зі схилів в ущелини. Особливо небезпечні заледенілі стежки, які ризиковано проходити без відповідного спорядження. У результаті падіння люди отримують численні забої тканин і внутрішніх органів, переломи (іноді несумісні з життям). Неодноразово туристи зривалися на говерлянському зеленому маршруті.

 

 

Неочевидна небезпека в Карпатах — залишені з часів Першої та Другої світової війни снаряди. Левову частку таких знахідок ДСНС успішно знешкоджує. Та у вересні 2021 р. на полонині Під-Берди туристи випадково розвели вогнище над прихованим в землі боєприпасом. В результаті детонації двоє загинули, четверо травмувалися.

 

 

Чи нападають дикі тварини у Карпатах  

Більшість карпатських тварин не представляють загрози. Але зустрічаються і хижі представники фауни: вовки, кабани, ведмеді, рисі.

Хижаки не люблять людей і не вистежують їх спеціально. Здебільшого вони ховаються у віддалених, глухих куточках гір. Та навіть зустріч з диким звіром не обов'язково закінчується погано: ймовірніше, він втече від вас першим.

 

 

Тварини нападають, коли налякані, захищають себе і дітлахів чи свою здобич. У розпал зими небезпечно зустріти голодного вовка чи ведмедя (якщо він зарано прокинувся через різке потепління). Остерігайтесь звірів, хворих на сказ — лисиць, вовків, бродячих собак.

Зверніть увагу. Напад вівчарських собак, які сторожать отару, більш ймовірний, ніж лісових хижаків. Найбільшу ж небезпеку представляють не звірі, а комахи: в Карпатах розповсюджені кліщі, які переносять бореліоз і енцефаліт (як захиститись). 

 

Чим можна отруїтися в Карпатах?

  • Гриби. Випадки отруєння, зокрема серед дітей, фіксують щороку. Найнебезпечніші — смертельно отруйні сірчано-жовті опеньки, плютка і бліда поганка. Менш небезпечні, але також токсичні печериця рудіюча, сатанинський гриб, жовчний гриб, свинуха тонка.

 

 

  • Борщівник Сосновського. Останні роки дуже розповсюджений в горах. Велетенські суцвіття приваблюють увагу туристів, але чіпати рослину не можна:  після контакту з нею на шкірі з'являються хімічні опіки, які довго не загоюються.

 

 

  • Ягоди.

Вовче лико. Ягоди яскраво-червоні, 10-15 штук можуть викликати смерть.

Крушина. Незрілі зелені й червоні ягоди викликають отруєння і розлади травлення. Після дозрівання плоди стають синьо-чорними й не представляють загрози (але мають проносний ефект).

Жимолость лісова. Темно-червоні ягоди їстівні для птахів, але отруйні для людей.

  • Укус гадюки. У більшості випадків не смертельний, проте токсичний. У теплий час гадюку можна зустріти майже скрізь до верхньої межі лісу: на березі озер і рік, на узбіччі, в чагарниках. Укуси гадюк в Карпатах не рідкість, проте найчастіше це стається через неуважність і неправильні дії людей. Першою тварина нападає вкрай рідко. 

 

 

Чим загрожує злива в Карпатах

  • Навіть невеликий дощ підвищує ризики травмувань в горах, оскільки на мокрих схилах легко підковзнутися.
  • Різка суттєва зміна погоди може викликати паніку, поспішні, часто необдумані дії й в подальшому травми і/або блукання.

 

 

  • В грозу на високогір’ї високий ризик влучання блискавки. Один з найтрагічніших випадків за останні роки стався у липні 2023 р., коли на Говерлі від удару блискавки загинули 11-річна дівчинка і її батько.
  • Під час потужних і/або затяжних дощів невеликі струмки перетворюються на непрохідні бурхливі потоки, в річках рівень води підіймаєся на кілька метрів. Зростає ризик сходження селей.

 

 

Гайд з виживання в Карпатах

 

1. Зареєструйтесь

Як мінімум онлайн на сайті ДСНС або телефоном. А найкраще очно, завітавши в найближчий пошуково-рятувальний підрозділ.

 

Адреси і телефони районних підрозділів ДСНС і онлайн-форми для реєстрації:

 

 

В Україні реєстрація на гірських маршрутах добровільна, чого не схвалюють рятувальники. Знаючи склад групи, розклад і нитку маршруту, пошукова група швидше встановить місцеперебування людей і надасть допомогу. Якщо у день закінчення походу туристи не виходять на зв'язок, рятувальники самі вирушають на пошуки.

 

 

Також співробітники ДСНС мають актуальну інформацію про погодні умови, стан доріг. В ідеалі вони мають оглянути спорядження і не допускати на маршрут тих, хто погано підготовлений. Однак таких повноважень зараз рятувальники не мають, тож кожен охочий може відправитись в гори хоч зовсім без спорядження і в одних шльопанцях.

 

 

2. Будьте на зв'язку

 

  • Попередьте про мандрівку близьких і раз на день сповіщайте їх про свій стан і місцеперебування.
  • Збережіть телефони рятувальників. У разі НС телефонуйте одразу їм — це ефективніше, ніж на загальну лінію порятунку 112. 
  • Завантажте додаток “Порятунок у горах” (Android, iOS). В ньому можна зв'язатися з рятувальниками, передати сигнал SOS з координатами, зареєструватись перед походом.

 

 

3. Не стрибайте вище голови

У Карпатах є безліч маршрутів різного рівня складності. З одними впорається навіть дитина дошкільного віку, а інші вимагають досвіду і хорошої підготовки.

  • Об’єктивно оцінюйте сили та вибирайте формат, з яким точно впораєтеся.
  • Враховуйте стан здоров'я, витривалість. Робіть поправку на погодні умови.
  • Прискіпливо вибирайте гіда. Дізнайтесь, чи реєструють групу, як організовано харчування, медична допомога і ночівля в поході, який темп руху тощо.
  • Переконайтесь, що інші учасники походу +- на тому ж рівні підготовки, що і ви.
  • Відправлятись в гори наодинці рятувальники взагалі не радять, але з відповідним досвідом і підготовкою соло-похід в теплий час можливий.
  • Вибирайте готові перевірені маршрути. Не забирайтеся у хащі, де більше ризик натрапити на диких звірів, заблукати й травмуватися.
  • Зимові гори (орієнтовно з жовтня по травень) — територія виключно для аутдорників зі стажем, які суворо дотримуються правил поведінки в холодну пору. А зимові соло-походи взагалі вважають розвагою для камікадзе: є не один приклад подібних успішних треків, та історій з поганим фіналом значно більше.

 

 

  • Опануйте необхідні для безпечного трекінгу навички. Кожен похідник має знати як правильно:

Пакувати рюкзак

Розвести вогонь

Зігрітися в поході

Встановити намет  і тент

Ходити в горах (темп, техніка)

Надавати невідкладну допомогу

 

4. Підготуйте спорядження й одяг

Намет із супермаркету, консерви в бляшанках і джинсові шорти залиште для заміських пікніків. Одяг і спорядження для походу мають бути якісними, максимально легкими і функціональними, забезпечувати захист і комфорт, відповідати погодним умовам і рівню навантаження.

Про все це розповідаємо у нашому блозі

 

 

5. Вивчіть маршрут і прогноз погоди

Визначте складні ділянки, можливі перешкоди та варіанти їх обходу, заздалегідь продумайте шляхи аварійних сходів. Дізнайтесь, де найближчі колиби й турпритулки, в яких можна заночувати й сховатись від негоди.  

 

 

Моніторьте погоду до та під час трекінгу. Не ігноруйте попередження про бурю, грозу, аномальну спеку, сходження лавин тощо. Краще перестрахуватись і відкласти мандри. А якщо вже в дорозі, знайдіть максимально безпечне місце і перечекайте.

 

 

Що робити, якщо

 

Потрапили в грозу:

  • Відійдіть якомога далі від найбільш небезпечних об’єктів: вершин, водойм, високих поодиноких дерев, скельних виступів, металевих конструкцій.
  • Спустіться нижче, у долину, але не залишайтесь на відкритій ділянці. Ховайтеся в колибі, лісі, зарослях кущів.
  • Металеві предмети бажано скласти в один мішок і віднести далі від людей на час грози. Не користуйтесь телефоном.
  • Присядьте, але не лягайте на землю і не торкайтесь її руками.
  • Не скупчуйтесь, стійте трохи поодаль один від одного.

Порада. Щоб зменшити шанси попасти в епіцентр негоди, звертайте увагу на ознаки наближення грози: посилення вітру, іскри на металевих предметах, поколювання у пальцях та носі.

 

 

Попали під лавину

  • Намагайтесь “виплисти” на поверхню сніжних мас і рухатись до їх краю.
  • Якщо після зупинки лавини опинились під снігом, утрамбуйте його, формуючи перед собою “повітряну капсулу”.
  • Не панікуйте, дихайте повільно. Якщо відкопатись самостійно не виходить, чекайте на допомогу.
  • Не спіть, прислухайтесь до звуків. Кричіть лише тоді, коли почуєте кроки, голоси.

 

 

Детально про лавинну безпеку в горах: як захиститись, врятувати себе та інших.

 

Заблукали в горах

  • Зупиніться, заспокойтесь і згадайте останні дії, де і коли могли збитись з дороги.
  • Спробуйте повернутися власними слідами, вийти із зони обмеженої видимості.
  • Залишайте сліди: мілкий одяг і спорядження, встромлені палиці, зарубки.
  • Якщо самостійно повернутись на маршрут не виходить, зв’яжіться з рятувальниками. Передайте їм координати GPS, чи хоча б приблизне місцеперебування. Залишайтесь на місці до прибуття пошукової групи.
  • Заощаджуйте заряд телефона, тепло, воду і харчі. 

 

 

Порада. Одягайте в гори яскравий, помітний одяг, бажано зі сітловідбивальними елементами. Кожен учасник, включаючи дітей у поході, повинен мати свисток, воду і перекус, заряджений телефон.   

Детальна інструкція з порятунку в горах, якщо заблукали

 

 

Зустріли в лісі хижака

  • Повільно, не повертаючись до тварини спиною, відступайте. Не біжіть від неї (не втечете) і тим паче не наближайтесь до тварини, її дитинчат чи здобичі.
  • Підніміть руки вгору, “збільшивши” свій зріст, і спокійним, але гучним голосом спробуйте прогнати тварину.
  • Не залізайте на дерево, тікаючи від ведмедя  — він легко залізе слідом. Можна заховатися на дереві, якщо зустріли кабанів або вовка. Але останній може довго чекати внизу (якщо голодний), ще й покликати на “вечерю” товаришів.
  • Тримайте під рукою газовий балончик для самозахисту (є спеціальні від звірів).

 

 

Порада. Сповіщайте про свою присутність, щоб тварини помічали вас і встигали втекти. Голосно розмовляйте, співайте, постукуйте палицею, почепіть на рюкзак дзвіночок. Дивіться під ноги, щоб вчасно помітити змію чи сліди ведмедя.  

 

 

Карпати можуть стати улюбленим місцем відпочинку або ж небезпечним випробуванням. І, як бачите, здебільшого це залежить саме від вас. Які б вибрики не готували гори, правильна організація і підготовка, якісне спорядження, розсудливість і уважність на маршруті допоможуть мінімізувати ризики і впоратися з задачами будь-якої складності.