В Україні популярність скітуру (ski tour, alpine touring, гірськолижний туризм) лише набирає обертів, в той час як в Європі та Північній Америці це вже досить розповсюджений вид туризму. Суть скітурингу зводиться до того, щоб піднятися на вершину непідготовленою трасою на лижах і на них же спуститись — виходить свого роду щось середнє між зимовим трекінгом та класичним гірськолижним спортом. Щоб освоїти скітур, потрібно мати відповідне спорядження, навички та знати певні нюанси — про це і поговоримо детально у цій статті.

Зміст:

- Особливості скітуру, переваги перед іншими видами зимового спорту
- Основне спорядження для скітуру: лижі+камус, черевики і кріплення
- Що одягнути для скітурингу?
- Підготовка до скітурингу: вибір маршруту, навички, правила безпеки

Особливості скітуру, переваги перед іншими видами зимового спорту

Зазвичай підйом на лижах вгору і подальший спуск необ'їждженими схилами — досить виснажливий і технічно складний процес. То що ж змушує аутдорників вибирати саме такий шлях, замість того, щоб користуватися підйомником і кататись на облаштованих трасах?

1.    Доступ до «неосвоєних земель». Для скітуру не потрібні підготовлені траси — можна кататися практично скрізь, де це можливо з точки зору рельєфу та безпеки. Зокрема, можна дістатися до ділянок, які недоступні навіть влітку.

2.    Можливість поєднувати скітур з беккантрі та фрірайдом. Спуск по цілині, безлюдним і непідготовленим схилам об’єднує всі ці три види аутдору. Однак в фрірайді та беккантрі, окрім лиж, допускаються інші типи добирання на вершину: підйом на снігоступах, заброска на гелікоптері або снігоходах/ратраках. А в скітурі самостійний підйом на лижах, переходи, траверси являються невід’ємною частиною пригоди. Також тут не принципово долати складні, екстремальні маршрути: скітуристи, особливо початківці, можуть обирати досить пологі, безпечні спуски.

3.    Унікальний досвід та емоції, поєднання різних видів фізичного навантаження. Ви одночасно отримуєте порцію адреналіну від спуску і  задоволення від традиційного зимового трекінгу. Подолати шлях на вершину, трохи перепочити, попиваючи гарячий чай з термоса і споглядаючи прекрасні гірські пейзажі, а потім спуститися цілиною, — ради цього в першу чергу і переходять на скітуризм!

Якщо ж порівнювати скітур з зимовим трекінгом на снігоступах, то тут на перший план виходить швидкість долання маршруту. За умови правильної техніки і хорошої фізичної підготовки ви ефективніше долаєте шлях нагору, і, звичайно ж, значно швидше спускаєтеся. І чим більша висота сніжного покриву, тим більш помітна буде ця різниця. Загалом скітури можуть тривати від кількох годин до кількох днів — у другому випадку це вже можна прирівняти до лижного походу.

Основне спорядження для скітуру: лижі+камус, черевики і кріплення

«Як на лижах можна йти вгору?!», — скітуриста-початківця це питання може збити з пантелику. Але, насправді, немає ніякої магії: лижі, черевики та кріплення для скітуру сконструйовані таким чином, щоб швидко налаштовувати їх з режиму ходьби (зокрема наверх) в режим катання і навпаки. Давайте розберемося, як же ця система влаштована.

Лижі і камус для скітуру

Прототип скітурингових лиж був вигаданий ще давніми мисливцями. Вони прикріплювали на лижі оленячі шкури, на яких ворс в одну сторону легко ковзав по снігу, а в іншу, напроти, гальмував. Власне, так і влаштований сучасний камус — спеціальна накладка на ковзяк лиж. Тільки тепер його роблять не з оленячих шкур, а з короткого синтетичного або вовняного ворсу (чи їх комбінації). Працює ж він точно так само — допомагає лижам легко рухатись вперед і вгору і не дає котитись назад і вниз. А на вершині камус легко знімається і ви спускаєтеся, як на звичайних лижах.

Камуси кріпляться до ковзяка за допомогою багаторазової клейкої поверхні, також є додаткові крючки для фіксації на носку і п'яті лижі. Їх можна купити окремо (наприклад, Black Diamond Ascension, Dynafit SPEEDSKIN BLACKLIGHT чи інші) і самостійно підігнати по формі своїх лиж, або ж придбати готовий комплект (наприклад, Dynafit RADICAL SET включає одразу лижі, камус і кріплення).

 

Лижі для скітурингу підбирають індивідуально. Для цього враховують:

  • Тип маршруту — чого буде більше (спусків чи підйомів), наскільки пологими чи крутими будуть схили і т.д.
  • Сніжний покрив — жорсткий чи пухкий.
  • Стиль катання — агресивний чи спокійний.
  • Рівень лижника, навички — початковий чи просунутий.
  • Фізичні параметри лижника — зріст, вагу.

Щоб не прогадати з вибором,звертайтеся до професійних консультантів Shambala. Ми обговоримо всі деталі, розглянемо різні варіанти і підберемо оптимальний. Отримайте консультацію в онлайн-чаті або завітайте в один з наших магазинів.

Загалом, якщо в пріоритеті більше процес долання шляху нагору, довга прогулянка зимовими стежками, то віддавайте перевагу легким лижам середньої жорсткості — ходити на них легше. Якщо ж розраховуєте доповнити скітур повноцінним катанням, і тим паче фрірайдом, доведеться пожертвувати вагою і обрати більш важкі, широкі та жорсткі лижі.

Ростовка лиж, знову-таки — справа суто індивідуальна. Можна орієнтуватися на стандартну формулу зріст+10 см, але немає гарантії, що саме вам вона підійде. Довгі лижі менше тонуть в снігу, але й управляти ними важче. Тому  новачкам краще брати лижі коротші (трохи більше власного зросту). А тим, хто вже впевнено почувається на цілині і не має проблем з поворотами навіть на складних ділянках, можна переходити на більшу ростовку.

Оптимальна універсальна ширина лиж (в талії) — 90-95 см. Але й тут все залежить від параметрів лижника та умов катання. Наприклад, широкі варто вибрати для катання по пухкому снігу і/або для лижника з великою вагою (або важким рюкзаком для кількаденного скітуру).

Черевики і кріплення для скітуру

З тим, як скітурні лижі їдуть і вверх, і вниз, розібрались. А як же ергономіка? Підніматися вгору в класичних гірськолижних черевиках з жорсткою фіксацією вкрай незручно. Тому для скітуру обов'язково беруть спеціальні черевики та кріплення до них. Їх основна особливість — можливість швидко перемикатись з режиму ходьби в режим катання. В першому п’ятка вільно рухається (як в бігових лижах), а в другому — надійно зафіксована (як в гірськолижних). 

Є два основних* варіанта кріплень:

  • Платформа — жорстка рама, на якій фіксується весь черевик. В режимі ходьби п’ятка рами піднімається разом з черевиком, а на спуску, відповідно, фіксується. Такий тип кріплення вважається дуже надійним, але, зважаючи на велику вагу та деякі інші недоліки, зустрічається все рідше.

  • TLT/пінова система — на кріпленнях розташовані спеціальні «піни» (втулки), а в черевику — відповідні отвори, в які ці піни вставляються. В результаті отримуємо фіксацію всієї ноги на спуску або ж тільки носку в режимі ходьби. Основні переваги — мала вага, комфорт і простота у використанні.

Принцип роботи TLT-кріплення:

*Також є гібридний тип: носок фіксується за допомогою пінів, а на п'яті стоїть класичне кріплення для гірськолижних черевиків.

Черевики для скітуру теж мають перемикач «ходьба/їзда» — на підйомі ви послаблюєте область халяви, а перед спуском, навпаки, жорстко фіксуєте. Робиться це одним простим рухом. Внутрішній черевик, як правило, значно пластичніший, ніж у гірськолижних моделей (щоб голінь вільно рухалась). Також взуття для скітуру може мати “трекінгову” підошву (наприклад, Vibram) — за необхідності, в них можна ходити кам’янистими схилами, кріпити кішки тощо.

Підбирати черевики для скітуру потрібно ретельно — вони мають сидіти досить щільно, але не викликати дискомфорт. Значення має вага взуття: в легких краще підніматися вгору, а важкі більш стійкі на спусках. Тому варто шукати компроміс, враховуючи ваші пріоритети.

Важливо! Переконайтесь, що лижі, черевики та кріплення сумісні один з одним. Значення мають вага, жорсткість, тип кріплення тощо. Щоб підібрати робочий комплект, обов'язково зверніться до кваліфікованого консультанта.

Додаткове обов’язкове спорядження

  • Лижні палиці. Для скітуру потрібні телескопічні — щоб легко регулювати висоту в залежності від крутизни схилу та для спуску. Замість телескопічної конструкції або комплектом до неї можна взяти палиці з подовженою рукояттю — щоб  міняти положення рук і тим самим швидко регулювати висоту палиць. Обов’язкові широкі кільця для запобігання провалювання в пухкий сніг.
  • Шолом і лижна маска. Потрібні навіть на легких коротких маршрутах. Є спеціальні полегшені шоломи для скітуру, але, насправді, критичної необхідності в них немає — можна користуватись звичайним гірськолижним екіпіруванням. Детально про те, як підібрати шолом та маску.
  • Лавинне обладнання. Про лавинну безпеку під час скітурингу ми ще поговоримо далі, а поки перечислимо, що по мінімуму повинно бути у відповідального скітуриста: лавинний датчик, щуп, лопата. Для проходження особливо небезпечних маршрутів також варто взяти спеціальний лавинний рюкзак з повітряною подушкою і/або дихальною системою, які збільшують шанси виживання в разі попадання під лавину. 

Що ще потрібно взяти на скітуринг:

  • Гірськолижний рюкзак. Якщо планується нетривала пригода на один день, вистачить і невеликого, літрів на 30. Він має добре сидіти на спині та не заважати під час рухів. Рюкзак знадобиться, щоб скласти запасний одяг (про це пізніше), лавинне обладнання та дрібнички  нижче по списку.

*Є спеціальні рюкзаки для скітуру — з відділом для камусів, кріпленням для лиж, палиць та іншими фішками. Однак початківцям можна обмежитися базовою моделлю.

  • Ремнабір, похідний інструмент: складний ніж, ізострічка, мотузка, викрутка, проволока, мультитул тощо.
  • Засоби для догляду за лижами: парафін (брусок або спрей) для змащення камусу, скребок для чищення скользяка і кріплень від льоду, бруду тощо.

https://shambala.com.ua/lyzhnye-aksessuary/

Також скітурникам стануть в нагоді різноманітні дрібнички для зимових походів.

Що одягнути для скітурингу?

Здавалося б, найлогічніше обрати класичний утеплений гірськолижний комбінезон, однак для скітуру це, насправді, не найкращий варіант. Вам доведеться йти вгору, долати виснажливі переходи — а значить, на підйомі холодно навряд чи буде. Періодично потрібно робити зупинки — і в цей час, навпаки, можна схопити переохолодження. І, нарешті, спуск, де захист від вітру має бути за замовчуванням. І що з цим усім робити? Все просто — одягайтесь по класичній концепції трьох шарів для зимових походів:

  • Перший шар — термобілизна, яка ефективно відводить вологу і не дає сильно спітніти.
  • Другий шар — фліска і/або пуховка (куртка/жилет), які зігрівають під час стоянок або неспішних переходів.
  • Третій шар — куртка і штани з захистом від вітру та вологи (мембранка або софтшел). Віддавайте перевагу моделям з хорошою вентиляцією.

Важливо: не надягайте на себе все одразу, орієнтуйтесь по погоді. В безвітряний сонячний день підніматись можна в термухі і розстебнутій флісці. Пуховку і мембранку ж можна закинути в рюкзак і дістати за першої необхідності. Тобто, краще трошки замерзнути і потім одягнути тепленьке, ніж спітніти, і потім роздягатися. В будь-якому разі, не чекайте, поки стане надто холодно або надто жарко, і вчасно додавайте/віднімайте шари. 

Не забувайте про аксесуари:

Порада. Не зайвим в рюкзаку буде запасний комплект сухого одягу: футболка, перчатки, шкарпетки тощо.

Підготовка до скітурингу: вибір маршруту, навички, правила безпеки

Спорядження та одяг підібрані, тож можна ставати на лижі — і вперед, на зустріч неосвоєним снігам? Постривайте. Правильне екіпірування саме по собі не гарантує безпечне і приємне проходження маршруту. Також важливо знати базові правила скітурингу і усвідомлювати, чи взагалі ви готові до нього.

Як зробити перші кроки в скітурі?

Почнемо з головного: як зрозуміти, що гірськолижний туризм буде вам до снаги? Потрібно об’єктивно оцінити свою фізичну підготовку і вміння:

  • Для підйому наверх потрібна перш за все відповідна фізична витривалість, в ідеалі — досвід зимового трекінгу.
  • Для спуску вниз важливе хороше володіння технікою їзди пересіченою місцевістю з різним типом сніжного покриття та перешкодами. Непоганий маркер того, що ви готові до скітуру — впевнена їзда червоними і чорними трасами, ще краще — досвід фрірайду.

Для першого скітуру вибирайте легкі короткі маршрути з пологими схилами (“прогулянкові”). Зараз ваша задача — навчитися швидко знімати та клеїти камуса, перемикати кріплення, підніматись вгору та спускатись непідготовленою трасою, орієнтуватись на місцевості, проходити складні ділянки (вузькі, між деревами, завали тощо). А вже потім можна переходити до справжніх зимових пригод.

Порада. Як варіант, спочатку спробуйте піднятись і спуститися по цілині недалеко від облаштованої гірськолижної траси — так ви відпрацюєте техніку, і водночас не будете стресувати через віддаленість від цивілізації. Якщо ж не вдається освоїти техніку самостійно, пройдіть навчання в одній зі шкіл скітуру та фрірайду (такі, зокрема, є і в Карпатах).

Правила безпеки під час скітурингу

Класичний скітур віддаленою, безлюдною місцевістю завжди передбачає долю екстриму та ризик непередбачених ситуацій. Тут немає підготовлених стежок та рятувальників, які моментально прийдуть на допомогу. Сніжний покрив може бути як ідеальним, пухким і рівним, так і заледенілим, мокрим, з кам’янистими виступами.

Щоб мінімізувати ризики, будьте максимально відповідальні і дотримуйтесь основних правил скітурингу:

  • Вивчіть принципи лавинної безпеки. Будь-який схил поза межами гірськолижних курортів вважається більшою чи меншою мірою лавинонебезпечним. Тож заздалегідь розберіться, як користуватись лавинним обладнанням, розпізнавати лавинонебезпечну ділянку та проходити її. Запам’ятайте, як в разі сходу лавини врятуватися самому та рятувати інших. Напередодні і під час руху перевіряйте прогноз лавин. За можливості перед виходом на маршрут реєструйтесь у пунктах рятувальної служби.

Важливо! Темі лавинної безпеки в горах ми присвятили окрему детальну статтю — настійно радимо ознайомитись з нею, а ще краще додатково пройти спеціалізовані курси з лавинної безпеки для гірськолижників.

  • Плануйте. Спонтанність в скітурі дорівнює невиправданому ризику. Ви не можете до хвилини розрахувати час підйому, зупинки, спуск і т.д. Але потрібно приблизно продумати все так, щоб зійти зі стежки засвітла. Не менш важливо орієнтуватись в плані рельєфу, можливих перешкод, знову-таки, знати особливо лавинонебезпечні ділянки і по можливості оминати їх. Дізнайтесь про ситуацію з мобільним зв'язком на маршруті, збережіть контакти рятувальників.  Відслідковуйте прогноз погоди, стан сніжного покриву до старту і в процесі.

Пам’ятайте, що краще вчасно зійти з маршруту, ніж кидати виклик стихії — на цей випадок також потрібно продумати варіанти аварійних сходів.

  • Зазадалегідь підготуйте спорядження до сезону катань: перевірте стан лиж, черевиків та кріплень, шолому, маски. За необхідності проведіть ТО екіпіровки.
  • Відправляйтесь групою. Одиночний скітур — справа виключно для профі. Прості короткі маршрути варто проходити хоча б вдвох. Але краще працювати в групі, де є хоча б один досвідчений скітурщик.

  • Рівномірно розподіляйте сили, не рухайтесь на межі своїх можливостей. Слідкуйте за диханням, самопочуттям, вчасно зменшуйте темп або робіть перерви. Для підойму обирайте похилі довгі схили замість коротких крутих — часу на їх проходження витратите однаково, а бонусом збережете сили. Враховуйте, що завжди потрібно мати запас сил на випадок форс-мажорних ситуацій.
  • Продумайте аварійні сценарії. Що будете робити, якщо не встигнете вчасно спуститись і доведеться ночувати взимку в горах? Як надати першу допомогу  травмованій людині? Як зігрітись в разі різкого погіршення погоди? У цих та інших випадках в нагоді стануть наші наступні матеріали:

Способи зробити зимовий похід максимально безпечним

Комфортна ночівля взимку в горах

Способи зігрітись взимку в горах

Як розвести багаття

Де заночувати в Карпатах: колиби і притулки

Перша домедична допомога в горах

Ми вже розказували, чому кожному аутдорнику варто спробувати сходити в зимовий похід. Неймовірна природа, випробування себе на міцність і силу волі, вміння працювати в команді, екстрим у міксі з задоволенням від процесу, — все це ви знайдете і в скітурингу. Можливо, попервах ви ще будете сумніватися і навіть картати себе за те, що наважились на цю авантюру, але вже після першого спуску з великою ймовірністю впевнено скажете: “Хочу ще!”.