Зміст:

#Особливості походів з дітьми різного віку

#Куди і коли йти у похід із дітьми? Правила безпеки

#Якщо дитина захворіла. Похідна аптечка

#Що взяти у похід із дітьми: спорядження, гігієна, одяг, їжа

#Спорядження для ночівлі з дітьми на природі

#Засоби гігієни для дітей у поході

#Дитячий одяг для походу

#Яку їжу для дитини брати у похід

#Чи потрібно брати іграшки в похід, чим зайняти дитину?

Туристичний похід з дітьми — це чудовий спосіб згуртувати сім'ю, урізноманітнити дозвілля, подарувати дитині нові емоції та враження. Якщо правильно все організувати та взяти необхідні речі, похід стане захоплюючою та безпечною пригодою, яка запам'ятається малюку на все життя і прищепить любов до активного відпочинку на природі.

Особливості походів з дітьми різного віку

Планувати маршрут потрібно передусім з урахуванням віку маленького похідника. Звідси випливає питання: а коли ж можна брати дитину в гори? Раніше вважалося, що дітям приблизно до 2-3 років у поході не місце, та й зараз не всі ризикнуть взяти немовля. Однак, як показує досвід затятих батьків-аутдорників, не так важливий вік дітей, як готовність мами й тата взяти на себе відповідальність і додатковий вантаж, спланувати маршрут «під дитину», забезпечити безпеку і водночас не «трястись» надмірно через будь-яку дрібницю.

  • Діти віком до 1-1,5 року. Здавалося б, найскладніші «напарники» в поході, але ні. Свіже повітря та ритмічні рухи під час переходів заколисують, і більшу частину часу дитина мирно спить. Сучасні слінги та ерго-рюкзаки вирішують проблему зручного перенесення, а вологі серветки і памперси — питання з гігієною. На пальнику можна швидко закип'ятити воду для приготування сумішей та дезінфекції пляшечок. Починати краще з нетривалих денних вилазок і некрутих стежок, а згодом адаптоване немовля зможе «пройти» з вами легкий повноцінний маршрут.

  • 1-3 роки. Ось це якраз найскладніший для походів вік. Дитина вже потроху ходить самостійно, але у своєму темпі, що сильно уповільнює швидкість групи (додайте ще постійні зупинки для знайомства з жучками-павучками). Частину шляху доведеться нести її на собі (в каркасному/ергорюкзаку), що, порівняно з немовлям, вже важкувато. Плануйте короткі денні переходи з частими привалами чи радіальні походи без рюкзаків. По дорозі та на зупинках будьте особливо обережними, щоб дитина не встигла завдати собі шкоди.

  • 3-6 років. Найцікавіший період, коли дитина починає усвідомлено знайомитись зі світом природи, багато рухається, і походи будуть для неї по-справжньому цікавими. Плануйте невеликі переходи, щоб малюк більшу частину шляху пройшов сам, і вибирайте насичені цікавими місцями стежки.

  • 7-12 років. Починайте активно долучати дитину до похідного побуту: розведення багаття, готування, встановлення намету тощо. Доручіть їй нести частину речей. Детально проінструктуйте про правила безпеки. Якщо раніше ви вже ходили в походи і дитина адаптована, можна потроху переходити до простих «дорослих» маршрутів.

  • 12 і старше. Загалом походи з підлітками не особливо відрізняються від походів з дорослими. Заплануйте більш ситну продуктову розкладку (організм, що росте, та ще й на природі вимагає більше їжі) і слідкуйте за дисципліною у групі.

Порада: починаючи приблизно з 3-4 років, починайте готувати дитину до походу заздалегідь. Розкажіть, куди й навіщо підете, що побачите і чим будете займатись, що робити не можна і чому. Що старші діти, то детальніше варто розповідати про все. Для фізичної адаптації більше гуляйте, займайтеся спортом, робіть часті вилазки на природу.

Куди і коли йти у похід із дітьми? Правила безпеки

«Дорослі» маршрути відрізняються від «дитячих» кілометражем, частотою привалів, категорією складності тощо. Важливо організувати все так, щоб дитина на стежці була в безпеці і їй було цікаво.

  • Підвищуйте складність походів поступово. Для перших вилазок вибирайте одноденні маршрути, потім — з однією ночівлею, далі — радіальні вилазки, і потім — лінійні. Потроху збільшуйте кілометраж, тривалість трекінгу. Для орієнтира користуйтеся простою формулою: денний кілометраж повинен приблизно дорівнювати віку дитини. Зупинки потрібно робити приблизно кожні півгодини на легких ділянках і кожні 10 хвилин на складних.

  • Також поступово привчайте дитину до висоти — вона має адаптуватися до перепадів тиску. Щоб уникнути гіпоксії та інших наслідків гірської хвороби, не піднімайтеся з дітьми на висоту 2500 і більше метрів!

  • Краще йти вже знайомим (для дорослих) маршрутом. Вибирайте легкі та безпечні стежки без крутих підйомів та спусків, урвищ, глибоких бродів тощо. Для дітей похід має бути цікавою екскурсією, а не екстремальною пригодою!

  • Для перших походів вибирайте локацію без різкої зміни клімату. Слідкуйте за погодою та вирушайте в похід у найбільш сприятливі дні без різкої зміни температури, злив, сильної спеки чи холоду

Порада: якщо говорити про конкретні локації, то похід в Карпати з дітьми в теплий час ідеально підходить для отримання першого аутдор-досвіду. Більшість маршрутів досить прості, без крутих схилів та небезпечних прірв. Дорога насичена цікавими місцями: струмки, водоспади, колиби пастухів, усипані їстівними ягодами кущі, озера, корівки та овечки на луках, — все це неодмінно викличе захоплення у дітей.

Активний відпочинок у Карпатах з дитиною починайте із простих маршрутів, наприклад, з Боржави. Сходження на Говерлу дітям теж цілком під силу. Якщо ж хочете відправитися в похід з дітьми за кордоном, радимо почати з Лікійської стежки в Туреччині — тут є зручні для сімейного відпочинку маршрути.

  • Уникайте монотонних переходів. Найчастіше діти втомлюються у поході не через фізичне навантаження, а від нудьги. Тому в ідеалі варто розпланувати все так, щоб йти “від озера до річки, від річки до будиночка, від будиночка до водоспаду, а від водоспаду до величеееезної сосни”. Тобто, для кожного переходу має бути мета — так дітям буде набагато цікавіше, ніж просто йти якісь умовні «5 кілометрів». По дорозі постійно розмовляйте, співайте, пояснюйте дитині природні явища тощо. Мовчазне милування природою залиште для дорослих компаній.

  • Вибирайте маршрут із мінімальним відривом від цивілізації (максимум — день шляху до найближчого населеного пункту з будь-якої точки маршруту). Це потрібно, по-перше, на випадок, якщо дитина захворіє і знадобиться медична допомога. По-друге, у вас буде можливість поповнювати запаси провізії по дорозі, а значить, зменшити вагу рюкзака.

  • Заздалегідь дізнайтеся, як справи зі зв'язком на маршруті. Мобільний у горах ловить далеко не скрізь — на цей випадок варто взяти супутниковий телефон. Також обов'язково беріть павербанки та бережіть заряд мобільного. У вас завжди має бути можливість зв'язатися з рятувальниками та педіатром.

  • Не втрачайте пильність на привалах. Під час переходів батьки не спускають очей з дитини, але на стоянках можуть розслабитися, чого робити не можна: саме на біваку частіше трапляються нещасні випадки. Отруйні ягоди та гриби, борщівник, багаття, урвища, водоймища — на природі завжди є джерела небезпеки. Тому за дітьми постійно має наглядати щонайменше один дорослий!

Якщо дитина захворіла. Похідна аптечка

Навіть у ретельно спланованому поході не виключені застуди, отруєння, травми та інші проблеми зі здоров'ям. У такому разі необхідно надати дитині першу допомогу, та адекватно оцінити її стан. Якщо це не просто подряпина чи легкий нежить, варто зійти з маршруту та звернутися за медичною допомогою. Для цього, як ми вже говорили, потрібно планувати похід так, щоб бути ближче до цивілізації. Також заздалегідь дізнайтеся, де знаходиться найближча лікарня/медпункт.

Для надання першої допомоги обов'язково потрібно мати похідну аптечку. Ми вже розповідали, що з ліків треба брати у похід. Дитяча версія не дуже відрізняється від дорослої. Додатково візьміть дитячі жарознижуючі, знеболюючі та антигістамінні (від алергії) препарати, термометр (електронний або одноразові наклейки) та ліки, які дитина приймає на постійній основі.

Також подбайте про надійний захист від ультрафіолету та комах у поході. Візьміть спеціальний пінцет (діставати кліщів), дитячі (!) репеленти та сонцезахисний крем.

Що взяти у похід із дітьми: спорядження, гігієна, одяг, їжа

Список необхідного у поході з дитиною не дуже відрізняється від звичайного «дорослого». Тому насамперед орієнтуйтесь на наш універсальний список речей для походу та добірки спорядження для трекінгу в Карпатах. Що взяти у похід з дітьми додатково, та на які особливості дитячого похідного одягу і спорядження звернути увагу, розповідаємо далі.

Спорядження для ночівлі з дітьми на природі

З дітьми до 1-2 років жодних особливостей у цьому плані немає: батьки можуть, як і до народження дитини, ночувати у двомісному наметі та спати з малюком утрьох у двох зістебнутих спальниках (або одному «сімейному»).

Зі старшою дитиною варто придбати більш просторий намет та індивідуальний дитячий спальник. Намет краще вибирати без розтяжок, щоб активне маля не перечепилося через них на привалі. А спальний мішок беріть “на виріст” або відразу дорослий.

Читайте про інші особливості комфортної ночівлі в наметі.

Порада: для коротких стоянок та біваку обов'язково візьміть дитині сідушку (пінопопу). А для переходів старшим діткам варто купити трекінгові палиці — краще телескопічні, щоб вони «росли» разом з дитиною. В іншому ніякого особливого дитячого спорядження не знадобиться. Виняток — похід на байдарках з дітьми. В цьому разі потрібні дитячі шолом і рятувальний жилет (докладніше про спорядження для водних походів).

Засоби гігієни для дітей у поході

Тут, знову ж таки, здебільшого беремо те ж саме, що й для дорослих (універсальне або в дитячому форматі): зубну пасту і щітку, мило, туалетний папір, вологі серветки. Старші діти миються і ходять в туалет так само, як і дорослі — про це ми писали у статті про гігієну в поході.

Для трекінгу з малюками потрібно запастися підгузками та вологими серветками. Усі використані одноразові засоби потрібно збирати в один герметичний пакет, і після закінчення трекінгу викинути їх. Спалювати, закопувати, кидати в лісі памперси та серветки не можна!

Якщо дитина вже ходить на горщик, є сенс взяти в похід портативну складану версію — стане в нагоді, як мінімум, для ночівлі, сплавів і щоб перечекати негоду в наметі.

Дитячий одяг для походу

Міські джинси, светри, бавовняні футболки залишаємо вдома: для походу потрібні речі легкі, комфортні, дихаючі та швидкосохнучі.

Дитячий похідний гардероб так само, як і дорослий, має бути багатошаровим:

  • Перший шар, термобілизна — відводить вологу. У теплий час замість термофутболки можна одягати звичайну футболку з синтетики (яка на відміну від бавовни швидко сохне).

  • Другий шар, флісова кофта, — зігріває.

  • Третій шар, мембранна куртка — захищає від вологи та вітру. Куртка потрібна навіть улітку на випадок зміни погоди. Якщо очікуються серйозні дощі, беріть повноцінний дощовик, мембранні штани та гумові чобітки. Більше про захист від дощу у поході.

Дитячий головний убір на природі — обов'язковий у будь-яку пору року. Шапка на прохолодний час та панама/кепка — в спекотні сонячні дні. Також потрібно взяти запас шкарпеток. Якщо трек великий, потрібні трекінгові дитячі шкарпетки.

Хочете знати докладніше, як одягнути дитину тепло? Тримайте готові чек-листи по вибору дитячого одягу для будь-якої погоди.

Дитяче взуття для походу має бути закритим, легким, зручним (обов'язково розношеним), з нековзкою підошвою. Дитина вже досить доросла і готова освоювати тривалі треки? Тоді варто подумати про покупку дитячих трекінгових кросівок або черевиків. Докладніше про взуття для походу.

Додатково потрібно взяти комплект одягу для біваку та ночівлі: термобілизну, легку пухову куртку (або комбінезон для малечі), змінне взуття.

Зверніть увагу. Дітям приблизно з 13-14 років додатково знадобиться повноцінний туристичний рюкзак. Дитині до 13 років можна доручити нести невеликий легкий рюкзак, підвищуючи його вагу поступово. Таким чином, більшу частину речей маленької дитини доведеться нести батькам. А якщо в поході потрібно нести ще й саму малечу, одному з батьків доведеться одному транспортувати багаж за трьох. У такому разі варто звернути увагу на ультралайт-походи з мінімальним та найлегшим спорядженням.

Яку їжу для дитини брати у похід

Базове правило харчування дітей на природі: годуйте їх приблизно так само, як і вдома. Різка зміна меню може негативно позначитися на самопочутті та настрої дитини. А адаптувати домашні страви під похідні не так вже й складно.

Для малюка питання харчування вирішити найпростіше. Якщо він їсть сухі суміші або дитяче харчування, просто беріть всі готові порошки та консерви у достатній кількості. Сухі суміші можна заздалегідь розфасувати за кількістю годівель, щоб у потрібний момент залишилося лише залити їх водою. А ввечері можна використані пляшечки простерилізувати за один раз. Крім їжі, потрібно мати запас води для розведення сумішей та на випадок, якщо дитина захоче пити.

Порада: щоб не кип'ятити воду щоразу, використовуйте похідний термос. Він стане в нагоді не тільки для похідників з малюком, а й взагалі всім! У термосі можна заварювати ароматні чаї та інші смачні напої (у нас є ціла добірка цікавих рецептів), а також кашу.

Дітям старше року вже можна вводити прикорм із загального столу. У поході реально приготувати практично все, чим можна годувати маленьку дитину: молочну кашу (використовуйте сухе молоко), омлет із сухого яєчного порошку, супи із сублімованих овочів та консерв, компот із сухофруктів тощо.

Зверніть увагу. Для дітей, які вже їдять самостійно, потрібно придбати індивідуальний набір похідного посуду (кружку, миску і ложку) з якісного харчового пластику. Докладніше про вибір посуду для походу.

Коли дитина переходить на "доросле" харчування, питання планування "спеціального" меню зовсім відпадає. Раціон має бути збалансованим і поживним, все меню на кожен день потрібно ретельно продумати заздалегідь — про все це ми докладно розповідаємо у статті про харчування у поході. Урізноманітнити похідний стіл допоможуть наші добірки рецептів для багаття та пальника. Дитина не їсть м'ясо? Тоді знадобляться вегетаріанські похідні рецепти.

Крім основних прийомів їжі, обов'язково потрібні перекуси на ходу і на привалах. Без них і дорослий похідник не обійдеться, а дітям, яким постійно потрібне свіже «паливо», без перекусів точно ніяк. Підійдуть горішки, сухофрукти, печиво, цукерки. На частину перекусів припасіть щось особливо смачне і видавайте як «нагороду» за пройдену частину шляху.

Важливо! Найчастіше батьки переживають, щоб дитина не була голодною на природі. Однак не менш важливо стежити, щоб вона достатньо пила. Читайте докладніше, скільки води потрібно пити у поході та чому це важливо.

Чи потрібно брати іграшки в похід? Чим зайняти дитину?

Основна розвага в поході — це, звичайно, сам похід. Дитина будь-якого віку знайде для себе на природі щось цікаве. Молодших зацікавлять шишки та комашки, старших — розведення багаття, збирання гербарію, вивчення зоряного неба. Сподобається дітям і похідне спорядження: ліхтарик, свисток, компас, лупа, бінокль тощо.

І все ж, іграшки на природі теж не завадять.

  • Для маленької дитини візьміть кілька невеликих іграшок із дому. Зі знайомою улюбленою річчю їй буде спокійніше і вона легше адаптується до нових умов.

  • Для дітей будь-якого віку потрібно продумати, чим вони будуть грати на біваку: м'яч, набір для піску, бадмінтон та ін..

  • Обов'язково беріть якісь розваги на випадок, якщо доведеться перечекати негоду у наметі: книжки, розмальовки, пазли, настолки. Також варто заздалегідь вивчити пісні, загадки, усні ігри — підуть у хід, коли всі припасені розваги набриднуть, а також у дорозі.

Вирушаючи у похід із дітьми, пам'ятайте, що ви «йдете для них», а не просто берете їх із собою. Тобто плануйте все з огляду на комфорт, безпеку, можливості та інтереси дитини. Це перша умова успішного трекінгу з дітьми. Друга — якісне спорядження та комфортний похідний одяг для дитини. Outdoor-індустрія вже розвинена настільки, що можна вирушити на природу з дитиною будь-якого віку, і при цьому безпечно підкорювати будь-які стежки, смачно харчуватися і комфортно ночувати в наметі. Так що не відкладайте перше знайомство малюка зі світом аутдору, і швидше приходьте за новим екіпіруванням в магазин Shambala всією родиною!