Безкраї Кавказькі гори і бездонні озера, дикі хащі і неприступні льодовики, комфортні гостьові будиночки і привітні люди, первісна природа і середньовічна архітектура, — усе це і не тільки ви отримаєте в поході в Сакартвело*! Розказуємо про переваги та особливості місцевого трекінгу, в який регіон відправитися, як добратися та що взяти з собою. 

*Зверніть увагу! Грузія — стара, совкова назва країни. На зміну їй прийшла історична Сакартвело (дослівно країна картвелів») або Джорджія (на європейський манер). У світі частіше використовують другий варіант, і хоча справжня, історична назва все-таки Сакартвело, самі картвели схвалюють і той, і той варіант (аби не «Грузія»). Тож під час мандрівки радимо проявити повагу до господарів і використовувати правильну сучасну назву країни.

Зміст

Переваги трекінгу в Сакартвело

Сакартвело вважають «трекінговим раєм Європи», і для цього є мінімум три вагомих причини.

Перша — це, звичайно, ж природа! Приблизно три чверті території країни займають гори — Малий Кавказ на півдні та Великий Кавказ на півночі. Всього тут 14 гірських хребтів і десятки гір, серед яких три вершини, — Шхара, Казбек і Джанга, — мають висоту понад 5000 метрів! Додайте автентичні гірські села, потужні водоспади, льодовикові озера, печери та дрімучі ліси — і отримаєте ідеальну локацію для незабутнього походу!

Друга причина відвідати Сакартвело — це безліч прокладених маршрутів і стрімкий розвиток туризму. Розкішна природа тут була споконвіків, та довгий час тутешні гори залишались неприступними. Зараз же регіон динамічно розвивається, зростає кількість місць для ночівлі та доступних маршрутів, покращується логістика. Походи в Сакартвело стають безпечніші, комфортніші та різноманітніші, і зараз тут є варіанти для кожного: від найпростіших до найскладніших стежок, від одноденних радіалок за два кроки від цивілізації до багатоденних походів дикими куточками Кавказу. 

Гостинність місцевого населення — третя причина, чому Сакартвело стала магнітом для аутдорників зі всього світу. Картвели радо підвезуть, накормлять, підкажуть дорогу — одним словом, не залишать мандрівника безпомічним і самотнім. Двері країни відкриті майже всьому світу — для громадян близько 90 країн, включаючи Україну, діє безвізовий режим в’їзду. 

Зверніть увагу! Українцям дозволено відвідувати Сакартвело за закордонним паспортом (звичайним та біометричним) або за внутрішнім паспортом нового зразка (ID-карткою). 

Популярні регіони для трекінгу в Сакартвело

Навіть не намагайтесь побачити всю Сакартвело за одну чи дві поїздки. Відверто кажучи, для цього й цілого життя може бути замало. Тож радимо в першу чергу сконцентрувати увагу на найбільш цікавих для трекінгу регіонах.

  • Сванеті (Верхня). Колись досить ізольований, а зараз, навпаки, один з найбільш зручних та доступних регіонів для туризму в Сакартвело, і, відповідно, найбільш відвідуваний. Сванетія — це справжній «концентрат» краси та цікавинок Кавказу. Зокрема, сюди відправляються, щоб побачити самобутні високогірні селища сванів з унікальними хатами-вежами.

Для новачків на Сванському хребті є  легкі «прогулянкові» стежки. А на альпіністів чекає сходження на гори Лайла і Шхара. Справжні ж відчайдухи покоряють Ушбу — найбільш небезпечну вершину на всьому Кавказі.

  • Казбегі. Ще одна Мекка для аутдорників в Сакартвело. На відміну від Сванетії, тут мало треків для початківців, а от продвинутих похідників чекає маса цікавих диких стежок, і в першу чергу — підйом на найпопулярнішу альплокацію на Кавказі, гору Казбек.

Як і Верхня Сванетія, Казбегі — розвинений туристичний регіон. Тут немає проблем з логістикою чи місцями для ночівлі. Однак, що тут, що там, для відчуття повного єднання з природою без натовпів туристів, доведеться добре заглибитись подалі в нетрі.

  • Тушеті. З цивілізацією цю гірську область поєднує лише одна вибоїста дорога через перевал Абано, а з жовтня по травень регіон взагалі стає повністю ізольованим від країни і «впадає в сплячку». Тим не менш, туристів з кожним роком тут стає все більше. Для відвідування регіон доступний тільки влітку. Один з найпопулярніших маршрутів пролягає від Тушеті до сусідньої області Хевсуреті. 

  • Хевсуреті. Тут та ж історія, що й з Тушеті — з жовтня по травень через погодні умови область відрізана від усього світу. Влітку ж стартує сезон походів, які в Хевсуреті розраховані здебільшого на досвідчених та автономних аутдорників. Інфраструктура мінімальна, та в цьому є й плюс, адже саме тут, в Хевсуреті, ви знайдете найбільш дикі куточки природи та самобутні, збережені з прадавніх часів традиції хевсурів. 
  • Рача. Більшість туристів направляються в сусідню Сванетію, а тим часом, регіон Рача з його льодовиками, печерами, первісними горами та лісами теж вартий уваги! Маршрути тут здебільшого одноденні або з однією ночівлею, найпопулярніший трек пролягає до озера Удзиро. Досвідченим же похідникам можна відправитись в багатоденний перехід з Сванетії в Рачу.

  • Самегрело. Тут немає високих гір, як в Сванетії чи Казбегі, більша частина області рівнинна, тому її вважають не найкращим вибором для трекінгу. Однак для тих, хто не має на меті забратися якомога вище, відкриється інша, неочікувана сторона Самегрело — з його водопадами, печерами, озерами та скелястими Егриськими горами.
  • Кахеті. Цю область вважають виноробним центром Сакартвело, та для аутдорників тут цікаві перш за все трекінгові маршрути в Національному парку Лагодехі. Серед найпопулярніших — похід до озера Блек-Рок.

Зверніть увагу. Лагодехі, а також Боржомі-Харагаулі в регіоні Самцхе-Джавахеті — найстаріші та найпопулярніші з 10 національних парків Джорджії. Трекінг на території під охороною має певні обмеження, проте є й плюси: тутешні маршрути добре марковані і в цілому більш безпечні, ніж «дикі». Є облаштовані місця під намети і повноцінні кемпінги, баки для сміття, інформаційна підтримка від співробітників парку тощо. А отже, для похідників-початківців гірські маршрути в національних парках Сакартвело можуть стати оптимальним варіантом.

Топові маршрути в горах Сакартвело

Серед безлічі доступних варіантів, куди піти в похід в Сакартвело, неможливо однозначно вибрати один, чи навіть десяток найкращих — для кожного аутдорника топ треків буде свій, індивідуальний. А для початку пропонуємо ознайомитися з найбільш популярними і/або незвичайними трекінговими маршрутами в Джорджії.

Із Местії в Ушгулі (Сванеті)

Відстань: ≈ 50 км.

Тривалість: 4 дні.

Складність: низька.

Найпопулярніший трекінг в Сванетії, та й взагалі в Сакартвело. Досить легкий і комфортний, його можна пройти навіть без намету (ночувати в гостьових домах).

Старт — в Местії, центральному містечку Сванетії, фініш — у віддаленому високогірному селі Ушгулі. На шляху ви побачите не тільки красиві хребти, долини, льодовики та ущелини, а й пам’ятки архітектури: старовинні дома, вежі та церкви. З Ушгулі відкривається розкішний вид на Шхару — найвищу гору в Сакартвело (5 193 м). 

Перевал Чаухі і озера Абуделаурі  (Казбегі і Хевсуреті)

Відстань: ≈ 20 км.

Тривалість: 1-2 дні.

Складність: середня.

Маршрут проходить поблизу величного масиву Чаухі, від села Джута в Казбегському районі до села Рошка в Хевсуреті. Після подолання перевалу Чаухі (3 338 м) ви потрапите до головної цілі мандрівки — трьох кольорових озер Абуделаурі. Вони дійсно мають різний колір: блакитний, білий/молочний та зелений/бірюзовий. Біля Зеленого озера можна влаштувати ночівлю.

Зверніть увагу: через сніжний покрив перехід через перевал Чаухі доступний в обмежений період, найкраще планувати цей трек на липень та вересень (у серпні озера зменшуються в розмірах через засуху).

Озеро Удзіро (Рача)

Відстань: ≈ 19 км.

Тривалість: 2 дні.

Складність: середня.

Найживописніший трекінг в регіоні Рача. Не з простих, але вартий усіх витрачених зусиль! Від точки старту в селі Шові стежка піднімається круто вгору і до самого перевалу між горами Кацицвера та Доломісі йде складний затяжний підйом. На перевалі можна перепочити та полюбуватися видами Великого Кавказу — вони тут неймовірні. Далі по плану значно легший спуск до головної локації на маршруті — кришталево чистого озера Удзіро.

Якщо вийти рано вранці, можна завершити трекінг того ж дня. Але краще залишитися на ночівлю біля Удзіро, а вже наступного дня спуститися до села Глола.

З Омало в Шатілі (Тушеті і Хевсуреті)

Відстань: ≈ 70 км.

Тривалість: 5 днів.

Складність: середня.

Маршрут для тих, хто хоче за одну подорож познайомитись з найвіддаленішими і найнеприступнішими куточками Сакартвело. Стежка пролягає від Омало до Шатілі — історичних центрів Тушеті і Хевсуреті відповідно. Шлях включає перехід безлюдними долинами та підйом на перевал Атсунта (3431 м), а також знайомство з середньовічною архітектурою горців.

Озеро Тобаварчхілі (Самегрело)

Відстань: ≈ 70 км.

Тривалість: 4-5 днів.

Складність: середня.

Трекінг до одного з найкрасивіших високогірних озер Сакартвело пролягає через не менш прекрасний хребет Егрісі. Маршрут дикий, малолюдний, і охоплює виключно природні об’єкти — цікавих церков, веж ви тут не побачите, а низку озер, ущелин, річок, водоспадів і гір розбавлять хіба що хатки пастухів.

Із Сванеті в Рачу

Відстань: ≈ 40 км.

Тривалість: 3-4 дні.

Складність: висока.

Стежка між селами Зесхо в Сванеті та Гебі в Рачі кидає виклик справжнім авантюристам та прихильникам дійсно диких походів! Трекінг пролягає вздовж старої грунтової дороги, однак це ніскільки не полегшує задачу — шляхом вже давно не користуються, дорога розмита й місцями покрита «джунглями» з борщівника та кропиви. Додайте два крутих перевала — і отримаєте дуже складний маршрут для тих, кому категорично не цікаві «прогулянкові»стежки в горах Джорджії.

Зверніть увагу. В перспективі маршрут «З Сванеті в Рачу» стане досить популярним облаштованим треком, оскільки він стане частиною Транскавказької стежки — епічного проекту, який має на меті прокласти пішохідний маршрут горами Великого та Малого Кавказу загальною довжиною більше 3 тис. км!

Сходження на Казбек (Казбегі)

Відстань: ≈ 35 км.

Тривалість: 4-5 днів.

Складність: категорія 2а.

Казбек — друга за висотою (після Шхари) і перша за популярністю вершина в Сакартвело. Також її часто називають найкрасивішою горою в країні, але, за місцевою легендою, Казбек відкривається у всій красі тільки перед добрими людьми, перед злими ж його чудові краєвиди ховаються за хмарами.

Висота Казбеку — 5 037 метрів, тобто він вдвічі з хвостиком вище української Говерли. Однак підйом на вершину не надто складний, і під силу навіть початківцям — за умови хорошої фізпідготовки, попередньої акліматизації та супроводу гіда.

Сходження можливе в будь-яку пору року (за відповідних погодних умов). Найбільш популярний та легкий маршрут пролягає від села Степанцмінда (стара назва Казбегі) через льодовик Гергеті та Казбекську метеостанцію.  

Гідна альтернатива Казбеку — сходження на гору Лайла (4008 м). Тут вас чекають такі ж гарні панорамні види на Кавказ та в міру складний підйом (категорія 2а), проте на Лайлі значно просторіше, немає постійних натовпів охочих штурмувати вершину. Гора цілком підійде для першого досвіду підкорення чотиритисячника. Для попередньої акліматизації в перший день походу можна піднятися до озер Корульді (2850 м).

Озеро Блек-Рок у Національному парку Лагодехі

Відстань: ≈ 48  км.

Тривалість: 3 дні.

Складність: середня.

Похід до озера Блек-Рок — найпопулярніший в Лагодехі. Маршрут пролягає через прадавні букові ліси, повз маленькі озерця і болота. Зі стежки відкриваються види на Алазанську долину і Кавказькі гори, а на шляху можна зустріти диких звірів: оленів, диких козлів, сарн.

Стежка гориста, не надто легка, проте йти комфортно. Трекінг доступний не тільки для піших походів, а й для кінної прогулянки. Приблизно на середині шляху облаштовано кемпінг та туристичний притулок.

Усі офіційні маршрути в Національному парку Лагодехі.

Стежка Святого Андрія у Національному парку Боржомі

Відстань: ≈ 54  км.

Тривалість: 4 дні.

Складність: висока.

Найпопулярніший в Боржомі-Харагаулі трекінг охоплює підйом на гори Самецхваріо (найвищу в нацпарку) та Ркініс Джварі, перехід через альпійські луки і субтропічний ліс.

Маршрут пролягає від притулку до притулку, тож можна запросто пройти його без важкого рюкзака з наметом. В цьому плані трекінг нагадує походи в Татрах , де ви можете розраховувати на дику первісну природу і комфортну інфраструктуру одночасно.

Усі офіційні маршрути в Національному парку Боржомі-Харагаулі.

Найкращий час для походів в Джорджії

Основний сезон для пішохідних походів триває орієнтовно з середини червня по вересень/середину жовтня — в період починаючи з танення сніжного покрову і закінчуючи першим серйозним снігопадом.

У травні та на початку літа відкриваються маршрути низинами. А от на висотах все ще лежить сніг, перехід високогірними перевалами може бути небезпечним або неможливим. Для багатоденних походів високогір’ям варто почекати другої половини червня — природа в цей час порадує буйною зеленню та квітами, однак враховуйте, що в травні та червні випадає найбільше опадів та є загроза оповзнів.

З липня до початку вересня погода стабільно суха і тепла, це — гарячий сезон в картвельських горах. Тож логічно очікувати не тільки гарну погоду, а й багатолюдні стежки. Якщо ж хочете насолодитись популярними маршрутами без натовпів, варто відтягнути подорож ближче до середини-кінця вересня — може бути прохолодно, зате побачите неймовірну картвельську осінь. А от з початку/середини жовтня починаються затяжні дощі, тумани, заморозки, випадає перший сніг.

Зверніть увагу! Розраховувати на 100% вдалу погоду на Кавказі не можна. Місцеві гори, як, практично, і будь-які гори світу, люблять «показувати характер» і дивувати різкою переміною погоди в усі пори року. Крім того, температура повітря та сила вітру сильно змінюються з кожним кілометром підйому. Також враховуйте особливості клімату в окремих регіонах — читайте детальніше про погодні умови в Сванеті, Тушеті, Казбегі та інших областях на офіційному туристичному порталі Джорджії.

Зимовий сезон в горах Сакартвело стартує приблизно в середині грудня, коли висота сніжного покрову стає достатньою для скітуру, гірських лиж та сноуборду. В січні та лютому сезон продовжується, проте морози сильнішають та зростає ризик сходу лавин через сильні снігопади.

Маршрути взимку сильно обмежені, а деякі регіони (Тушеті, Хевсуреті) повністю закриті для відвідування. Найбільше ж для мандрівки взимку підходять Сванетія, Казбегі та Національний парк Боржомі-Харагаулі — в цих регіонах пропонують активний відпочинок на гірськолижних курортах, організацію скітурів та маршрутів на снігоступах. 

Правила безпеки в горах Сакартвело

Сакартвело займає перші рядки в рейтингах найбезпечніших країн світу для туристів, однак це не означає, що тут зовсім немає факторів ризику. Гори — це завжди певною мірою небезпечно, а крім того, варто враховувати локальні особливості походів. Щоб мінімізувати ризик непередбачуваних ситуацій, запам’ятайте, чого варто остерігатися в горах Джорджії.

  • Дикі тварини. У віддалених гірських районах можна зустріти вовків, лисиць, шакалів, кабанів і навіть ведмедів. Однак серйозної проблеми вони не представляють, оскільки так само будуть “раді” вам, як і ви їм, і при зустрічі ймовірніше сховаються подалі в ліс. З ядовитими гадюками та ж історія — зайвий раз до людини не підповзають. Також на Кавказі водяться каракурти, сколопендри та скорпіони. Для перестраховки радимо заздалегідь детально вивчити, як поводитись в разі зустрічі з небезпечними представниками місцевої фауни та що робити в разі укусу.

  • Ядовиті рослини. Найбільш небезпечна рослина Сакартвело знайома кожному українцю — це борщівник. Він зустрічається тут доволі часто, на деяких ділянках його густі зарослі завдають чимало клопоту мандрівникам. Щоб захистити шкіру від випадкового дотику до борщівника, носіть одяг з довгими рукавами та штанинами.
  • Пастуші собаки. На багатьох гірських долинах в Джорджії пасеться худоба під охороною собак — як правило, крупних і агресивних до чужаків. Тож, побачивши таких охоронців, ні в якому разі не наближайтесь до милих овечок чи корівок, і тим паче до самої собаки, щоб не спровокувати останню. Якщо поруч є пастух, покличте його і попросіть притримати собак, поки пройдете повз стадо. В іншому разі продовжуйте рух, тримаючись якомога далі від тварин.

Самі корови, вівці та коні не представляють загрози, проте можуть потоптати, зжувати та забруднити речі мандрівників. Тому не бажано розбивати табір поблизу місць випасу.

  • Немарковані стежки. Пішохідний туризм в Сакартвело швидко розвивається, в Національних парках та на популярних маршрутах в гарну погоду заблукати буде важко. Проте залишається маса стежок, де маркування погане або відсутнє, і на цей випадок варто добре підготуватись.
  1. Обов’язково беріть усі можливі засоби навігації: компас, GPS, паперові карти та завантажені заздалегідь оффлайн-карти в телефоні. Можна спитати дорогу у місцевих, але не факт, що ви зрозумієте один одного. Частина населення, особливо в глухих високогірних селах, не знає ні англійської, ні російської, та й ви можете неправильно вимовити географічну назву, і в результаті вас відправлять зовсім в іншу сторону.
  2. Зробіть роздруківку картвельського алфавіту з транскрипцією. З його допомогою зможете розшифрувати не продубльовані латиницею назви на вказівниках.
  3. Якщо ви початківець, або відправляєтесь малолюдним і/або складним маршрутом, зверніться до провідника! Не обов’язково наймати екскурсовода — достатньо людини, яка просто проведе вас і не дасть заблукати на шляху. 
  4. Користуйтесь послугами інфоцентрів — такі є в аеропортах та популярних туристичних районах (адреса та контакти усіх центрів). Тут можна порадитись щодо маршруту, стану доріг, купити карти, найняти провідника тощо. Реєструйтесь скрізь, де можливо — це полегшить роботу рятувальників у разі НС. 

  • Місцеві водії. Іноді небезпечні не самі гори, а дорога до них. Водії в Сакартвело бувають експресивні та люблять поганяти навіть на гірських серпантинах, керування в нетверезому випадку теж не рідкість. Результат — часті ДТП на місцевих дорогах. Тож будьте обережні, якщо подорожуєте автостопом і не сідайте в машину до неврівноважених та п’яних водіїв. 
  • Стихійні лиха. Джорджія — сейсмоактивна зона, але зазвичай землетруси незначні та не представляють небезпеки. Після сильних злив зростає ризик зсуву ґрунту, паводків, взимку періодично сходять лавини, а в літню спеку часто трапляються лісові пожежі. На окремих ділянках гірських доріг є ризик каменепадів.

Щоб уникнути небезпеки, слідкуйте за прогнозом погоди за допомогою спеціальних сервісів, наприклад тут. Дізнатись про стан гірських доріг та перевалів можна по телефону гарячої лінії департаменту автодоріг (+(995 32) 2 31 30 76).

Що робити у випадку НС в Сакартвело?

Якщо потрібна допомога, дзвоніть на єдиний номер 112. Мобільний зв'язок на високогір’ї доступний далеко не скрізь, але внизу покриття хороше.

Заздалегідь вивчіть правила надання першої домедичної допомоги та майте з собою правильно зібрану аптечку.

Невідкладна медична допомога в Джорджії надається безкоштовно, але за подальше лікування доведеться платити — на цей випадок радимо оформити медичну страховку. Більше про медичну допомогу в Сакартвело.

Що брати в похід в Джорджії?

Набір речей для походу в горах зазвичай +- однаковий. Ми підготували базовий список речей для походів в усі пори року та будь-де.

Також, збираючи рюкзак, враховуйте локальні особливості трекінгу.

Що вам однозначно знадобиться в горах Сакартвело:

Порада. Більшість речей беріть з дому — спорядження та одяг можна придбати й на місці, але ціни на похідні товари в Сакартвело доволі високі. Газ в балонах краще купувати в Тбілісі та інших великих містах. Там же варто затаритися основними продуктами, а потім по дорозі поповнювати запаси в селах. Для розрахунку в селах потрібно запастись готівкою — не забудьте зняти гроші з картки або обміняти валюту, знову-таки, в Тбілісі чи іншому місті.

Місця для ночівлі в горах Джорджії

В Сакартвело немає строгих обмежень стосовно кемпінгу, тому ви можете ставити намети туристичні практично будь-де, якщо це, звичайно, не суперечить загальним правилам безпеки та здоровому глузду. Виключення — територія Національних парків та заповідників, де намет краще ставити у відведених місцях. Також в Нацпарках є туристичні притулки з мінімальними зручностями, де можна переночувати за помірну плату.

Важливо. Де б ви не зупинилися на ночівлю в наметі, дотримуйтесь елементарних правил гігієни на природі, правильно мийте посуд та розводьте багаття, щоб залишити після себе якомога менше слідів.

Ще один розповсюджений в горах Сакартвело варіант для ночівлі — guest house (гостьові будиночки). Це кімнати в котеджах, які місцеві здають туристам. За додаткову плату можна домовитись про харчування. В Сванеті, Казбегі та інших популярних районах гостьових будиночків достатньо, щоб реалізувати похід в форматі hut-to-hut, тобто «від хати до хати», без намету.

Транспорт в Сакартвело. Як добратись з України

Основні міжнародні вузли в Джорджії — це аеропорти в Тбілісі, Батумі і Кутаїсі та морський порт в Батумі. Раніше з України до Сакартвело можна було добратися авіарейсом з Києва або на поромі з Чорноморська. Але зараз у зв’язку з воєнним станом прямого сполучення немає. Сьогодні добратися в Сакартвело можна, наприклад, авіарейсом (прямим або з пересадками) з Туреччини, Молдови, Польщі. 

Міжміське сполучення в Сакартвело представлено всіма основними видами транспорту. Є внутрішнє авіасполучення між Батумі, Кутаїсі, Натахтарі (30 км від Тбілісі) та Местією (Сванетія). Залізниця обмежена лінією між Тбілісі і Батумі з невеликими відгалуженням, в цілому розвинена слабо.

Найбільше ж покриття в Джорджії має автобусне сполучення. На автобусі можна доїхати майже в будь-який куточок країни, зокрема і по ґрунтовим дорогам. Курсують як великі комфортабельні автобуси, так і маленькі маршрутки (мікроавтобуси).

Дізнатися, який саме транспорт ходить в потрібному вам напрямі, можна на туристичному порталі Сакартвело. Також читайте про міський транспорт в Тбілісі, Батумі і Кутаїсі.

Ще один спосіб пересування по Джорджії — це таксі, трансфер і автостоп. На окремих напрямках (до віддалених гірських сіл) це взагалі єдино можливий варіант.

Автостоп в Сакартвело — окрема тема. Водії тут охоче беруть попутників, і нерідко бонусом до безкоштовної поїздки ще й пригостять чимось смачненьким і проведуть екскурсію. Однак, як ми вже казали вище, під час мандрівки автостопом не забувайте про елементарні правила безпеки.

Сакартвело — це країна, де в гори закохуєшся заново. Навіть після “диких” українських Мармаросів чи “космічної” Боржави Кавказ виявиться абсолютно іншим світом і подарує новий, унікальний досвід походів. Бажаємо вдалої та захоплюючої мандрівки!