Зимовий похід може стати захоплюючою пригодою, сповненою приємних емоцій, або ж найскладнішим випробуванням з цілком реальною загрозою для життя. І залежить це здебільшого не від волі випадку, а від самих аутдорників!

Левова частка успіху зимового трекінгу припадає на правильну підготовку та дотримання правил безпеки. Розповідаємо, як максимально убезпечити себе у зимових горах.

Зверніть увагу! Поради стануть у нагоді незалежно від складності та тривалості маршруту. Навіть наші рідні Карпати взимку не пробачають банальних помилок та зневаги до правил безпеки. Водночас не варто боятися можливих труднощів — зимовий похід однозначно вартий певних ризиків та витрачених зусиль, і ось чому.

1.Вибирати знайомі та/або популярні маршрути, детально вивчити локацію.

Одне з головних правил походу взимку — не наражати себе на зайвий ризик. Тому, як би не хотілося стати «першопрохідником», краще вибрати знайомі стежки. Освоєні в теплу пору року маршрути не будуть нудними, адже взимку це абсолютно нові краєвиди та перешкоди. Водночас, ви вже орієнтуватиметеся на місцевості і знатимете нюанси рельєфу.

Обирати популярні маршрути — теж варіант, особливо для новачків: протоптаний шлях подолати легше, про локацію є багато інформації, а у разі НС рятувальники набагато швидше доберуться до вас. Для старту радимо вибирати одноденний маршрут плоскогір'ям, а потім поступово підвищувати рівень складності.

Важливо! Будь-який маршрут варто наперед вивчити «під лупою». Розгляньте карту місцевості, знайдіть відгуки та звіти туристів. З усіх можливих вибирайте шлях, максимально безпечний та вивчений! Детально розгляньте не лише намічений маршрут, а й альтернативні стежки (для аварійного обходу). Особливу увагу приділіть перешкодам, які можуть бути приховані під снігом: ярам, струмкам та ін.

2. Йти компанією з 4-9 осіб, з досвідченим гідом

Групою ходити в гори завжди безпечніше, але взимку це особливо важливо. Одиночні та парні експедиції можуть дозволити собі лише професіонали. Іншим же варто підшукати компанію з досвідченими учасниками, а ще краще — туристичну групу з медиком і професійним гідом на чолі.

Для зимового походу оптимально набирати команду від 4 до 9 осіб (чим менше група, тим досвідченішими мають бути походники). Підбирати учасників варто так, щоб рівень фізичної підготовки був приблизно однаковим — це дозволить дотримуватися зручного для всіх темпу. Щоб збалансувати команду, найсильніших учасників ставлять наперед — вони прокладають шлях та втоптують сніг. Замикає ланцюжок досвідчена та відповідальна людина, яка контролює темп і не дає іншим учасникам відстати.

Також варто звернути увагу на психологічний фактор — команда має бути згуртованою та дружною. А кожен учасник зобов'язаний нести відповідальність як мінімум за себе і діяти розсудливо.

3. Грамотно розпланувати графік та кілометраж

Через короткий світловий день на переходи залишається менше часу. А сніг та інші погодні фактори сприяють зниженню темпу в 2-3 рази порівняно із середньою літньою швидкістю! Враховуйте це, щоб скласти найбільш оптимальний графік походу, грамотно розподілити час та кілометраж. Правильна тактика дозволить уникнути неприємних сюрпризів та використати світлий час доби по-максимуму:

  • Кожен ходовий день починайте якомога раніше. Вставайте ще до світанку (о 5-6 ранку), їжте і згортайте табір у сутінках — таким чином зможете стартувати вже на світанку, і у вас буде більше часу на перехід. Лягайте відповідно рано (о 20-21.00), щоб добре виспатися.
  • Розраховуйте, що взимку похідники в середньому долають 5-15 км на день. Чим вищий сніговий покрив і коротший світловий день — тим меншою буде ця відстань. Отже, розписуйте денний кілометраж із запасом!

  • Завжди намагайтеся прийти на місце ночівлі засвітло. І водночас майте підстраховку на випадок, якщо це зробити не вдалося. Обов'язково беріть із собою налобні ліхтарики — з їх допомогою ви легше та безпечніше подолаєте останні метри у темряві. Розраховувати на ліхтарик у телефоні не варто, тому що потрібно берегти заряд батареї, та й руки будуть зайняті трекінговими палицями.

4. Дізнатися особливості погоди в регіоні та поточний прогноз

За тиждень до старту маршруту перетворіться на скрупульозного синоптика. Детально вивчайте погоду в регіоні, що вас цікавить. Враховуйте тип та обсяг опадів, швидкість вітру, хмарність, вологість. Вивчайте дані метеорологічних служб (зокрема спеціалізовані, наприклад, mountain-forecast.com) та, по можливості, контактуйте з місцевими жителями та/або рятувальниками.

За підсумками ви повинні сформувати максимально чітке уявлення про те, яка погода панує зараз на схилах і на що чекати найближчими днями. Так ви зорієнтуєтеся, до чого бути готовим, — снігу до пояса чи снігової бурі, крижаної кірки чи відлиги, тепла чи лютого морозу, — і відповідно підготуєтеся. А можливо, доведеться зовсім перенести похід на більш слушний час чи змінити локацію.

5.Взяти засоби зв'язку та орієнтування

У повсякденному житті ми користуємося смартфоном як мультифункціональним пристроєм. Однак у горах не можна розраховувати тільки на телефон. А в деяких випадках на нього зовсім не вдасться покластися, адже батарея на морозі швидко сідає, а зв'язок через складні погодні умови та велику висоту нестабільний. Тим часом, критично важливо мати надійні засоби зв'язку та орієнтування. Тому крім телефону, у вас має бути:

  • GPS-навігатор та компас. У повноцінному пристрої сигнал сильніший, ніж у вбудованому телефоні. А на випадок, коли сигналу не буде ніде, або всі гаджети розрядяться, варто мати з собою компас.
  • Паперові та офлайн карти. Знову ж таки, не розраховуйте тільки на онлайн-карти. Заздалегідь скачайте офлайн-версію та підстрахуйтесь звичайними паперовими картами.
  • Супутниковий телефон, рації. Ви повинні завжди мати зв'язок зі світом на випадок НС. Мобільний зв'язок у горах ловить далеко не скрізь, тому краще брати із собою супутниковий телефон. Також беріть рації, щоб підтримувати зв'язок між учасниками — наприклад, між лідером та замикаючим у великій групі.

Важливо! Усі девайси, якими ви раніше не користувалися, потрібно протестувати та освоїти ще до походу. Потренуйтеся користуватися ними у місті. Наприклад, спробуйте зорієнтуватися за допомогою компасу у парку.

6.Зберегти контакти рятувальників, проінформувати інших про маршрут

Телефон у горах не має сенсу, якщо не знати, куди дзвонити у разі НС. Перед стартом дізнайтесь та збережіть телефони рятувальників, рейнджерів, найближчої станції медичної допомоги у тій місцевості, куди вирушаєте. Продублюйте номери на кількох телефонах та додатково на папері.

Крім того, заздалегідь проінформуйте інших про те, куди прямуєте. Скажіть друзям/сім'ї, коли плануєте повернутися та залиште детальний розклад маршруту із зазначенням локацій. Якщо у призначений термін не вийдете на зв'язок, близькі зможуть звернутися до рятувальників та вказати, у якому районі вас шукати.

Також, якщо є така можливість, попередьте місцеву владу/рятувальників/аварійні служби. На багатьох популярних локаціях можна/потрібно пройти спеціальну реєстрацію. Наприклад, вирушаючи до Карпат, ви можете зареєструватися в одній із місцевих контрольно-рятувальних служб. Обов'язково надайте маршрутний лист — орієнтуючись на нього, рятувальники швидше та ефективніше допоможуть вам у разі НС.

7. Вивчити основи лавинної безпеки, взяти лавинне обладнання

Лавини — одна з головних небезпек у горах. Найбільшу загрозу становлять круті схили, проте теоретично лавинонебезпечним може бути будь-який схил, покритий снігом.

Якщо збираєтесь підкорити складний маршрут, де ймовірність обвалів снігових мас висока, варто пройти спеціальні семінари з лавинної безпеки з теоретичними та практичними заняттями. Тим же, хто збирається пересуватися відносно безпечним маршрутом, можна обмежитися самостійним вивченням матеріалів на цю тему.

Головне, що ви повинні запам'ятати про лавинну безпеку:

  1. Сходження снігу найчастіше провокують сильні снігопади, різкі коливання температури, сильний вітер, відлига. Слідкуйте за погодою, і, у разі наявності цих факторів, подумайте про скасування походу.
  2. Дізнайтеся, коли настає сезон лавинної небезпеки (наприклад, у Карпатах він зазвичай стартує з грудня/січня). У цей період слідкуйте за повідомленнями місцевих метеослужб та рекомендаціями рятувальників, щоб не пропустити момент, коли сходження лавин буде найімовірнішим.
  3. Визначте схили с кутом нахилу від 15 до 60°, і спробуйте виключити їх з маршруту.
  4. Візьміть лавинне обладнання: лопату, щуп, біпер, лавинний рюкзак із дихальною системою. Заздалегідь нвчіться користуватися ними.
  5. Вивчіть інструкції, що робити, якщо: до вас наближається лавина; ви потрапили під снігову масу; стали свідком сходження лавини на людину.

Докладніше про лавинну безпеку.

8. Взяти аптечку, вивчити основи надання першої допомоги

Зимові походи завжди пов'язані з високим ризиком нещасних випадків та небезпеки для здоров'я. Найчастіше в холодну пору зустрічаються травми, обмороження, переохолодження, зневоднення. Щоб уникнути страшних наслідків, важливо знати методи профілактики подібних станів та основи надання першої допомоги. Також необхідно мати аптечку з усіма необхідними засобами. Про все це ми докладно розповідали раніше:

Як зібрати аптечку у похід?

Як надати першу допомогу у поході?

9. Взяти трекінгові палиці, кішки та/або снігоступи

Влітку для комфортного пересування часто досить просто зручного взуття. Трекінгові палиці в цей час — корисний, але не критично важливий аксесуар. Тоді як взимку він обов'язковий!

Трекінгові палиці у зимовому поході потрібні, щоб підтримувати рівновагу. Пухкий сніг, приховані під ним ями та інші перешкоди з підстраховкою пройти набагато легше та безпечніше. Вони значно знижують ризик випадкових падінь, підвертання ноги.

Важливо! Взимку потрібні відповідні сезону трекінгові палиці. Вони довші за літні (або телескопічні), мають спеціальні снігові кільця на кінцях. Рукоятку краще брати пробкову або зі щільної піни — вона менше холодить руки. Читайте докладніше про трекінгові палиці.

Друге, що знадобиться у справжньому зимовому поході — це, залежно від погоди, снігоступи та/або кішки. З ними ви просуватиметеся швидше і безпечніше.

  • Снігоступи. Сніговий покрив висотою до 30 см можна протоптати і в звичайних черевиках. Якщо ж снігу по коліно і вище, варто подумати про снігоступи. У них ви пересуватиметеся набагато швидше, краще триматимете рівновагу і менше ковзатимете. Ще, як варіант, можна йти на лижах — бігових або для беккантрі/скітура. Але новачкам все ж таки краще брати снігоступи.
  • Кішки. Потрібні для проходження особливо складних заледенілих ділянок. Звичайні міські льодоступи підійдуть тільки на лісових стежках, а для схилів потрібні спеціальні альпіністські. Однак врахуйте, що пересування в кішках потребує певних навичок. Тому якщо раніше не користувалися ними, краще пошукайте альтернативний маршрут без складних ділянок.

10. Правильно одягнутися та взутися

Знаєте, як стати гідним претендентом на здобуття премії Дарвіна? Достатньо вирушити взимку в гори в джинсах, светрі і міській куртці без вітрозахисту. У такому вбранні вас кидатиме то в жар, то в холод, ви спітнієте, вимотаєтеся, в результаті отримаєте переохолодження і, в особливо критичних випадках, загинете. Так-так, через джинси та вовняний светр!

А все тому, що в поході потрібен одяг, який:

— захищає від вітру та вологи;

— не дає сильно замерзнути, і навпаки, перегрітися і спітніти;

— добре відводить вологу, швидко сохне (бо трохи ви все одно спітнієте);

— легко знімається або нашаровується залежно від потреб (у горах, де погода різко змінюється з висотою, дуже актуально).

Всім цим вимогам відповідає зимовий похідний гардероб, складений за концепцією трьох шарів.

Також важливо правильно вибрати взуття — читайте, які черевики підійдуть для гір. Якщо сніг високий, обов'язково на взуття надягайте спеціальні бахіли — так сніг не заб’ється під штани і в халяву.

11. Захистити обличчя від вітру, холоду та сонця

Руки, ноги, тіло і голову взимку «запаковують» особливо ретельно, а от про обличчя іноді забувають. У підсумку — обвітрена шкіра, сонячні опіки, обмороження, запалені очі… Не дуже хочете отримати такий набір? Тоді підготуйте:

  • Гірськолижну маску та/або сонцезахисні окуляри. Краще взяти і те, і те. У сонячну безвітряну погоду вистачить і окулярів, а якщо розіграється шторм, одягнете маску. Таким чином ви захистите очі від снігового пилу, вітру та снігової сліпоти.
  • Сонцезахисний крем. Взимку відбите від снігу сонце підсмажить вас не менше, ніж улітку. Тому користуйтеся засобами з SPF. Детально про захист від сонця у горах.
  • Бальзам для губ. Врятує від обвітрювання, тріщин та інших дуже неприємних симптомів. Має бути в косметичці кожного походника незалежно від статі. І так, щоб він працював як треба, беріть засіб з хорошим складом, наприклад Black Diamond LIP TUBE.

Зверніть увагу! Є ще багато, здавалося б, незначних речей, які зроблять похід комфортнішим і безпечнішим — ми знайшли цілих 15 таких “дрібниць”.

12. Продумати, як грітиметеся, навчитись розводити багаття

Коли на вулиці мороз і темніє дуже рано, особливо цінуєш тепло та світло. Ось чому так важливо забезпечити надійні джерела вогню в поході. Насамперед це, звичайно ж, багаття. І ваше завдання — заздалегідь дізнатися про нього якнайбільше: які дрова підходять, як і чим розпалювати багаття у сиру та вітряну погоду. Ми вже склали для вас покрокове керівництво з розведення вогнища у поході — залишилося все уважно вивчити, запам'ятати та застосувати на практиці.

Багаття, однак, можна розпалити не завжди і не скрізь. Читайте, як у такому разі готувати їжу, грітися, проводити гігієнічні процедури. Насамперед вас виручить пальник. Взяти цей девайс потрібно в будь-якому разі, навіть якщо теоретично багаття буде доступним. Попередньо прочитайте про особливості різних типів пальників, — газових, рідкопаливних та інтегрованих систем, — і виберіть найбільш прийнятний варіант.

Важливо! Газ для пальників треба витрачати економно, особливо взимку, коли важливо приготувати гарячі їжу та пиття. Читайте, як економити газ у поході.

Зігрітися в горах допоможуть не лише джерела вогню. Першим помічником у цій справі стануть різномантні хімічні та електричні грілки. Також можна спорудити саморобні грілки для намету із каміння або пляшки. Читайте про ці та інші способи зігрітися у поході.

13. Продумати меню, запастися перекусами, не забувати пити

Ситна їжа — це «паливо» для організму. Голодний турист з більшою ймовірностю замерзне і виб'ється з сил на маршруті. Плануючи меню для походу взимку, продумайте:

  • Основні прийоми їжі. Вони мають бути гарячими, калорійними та збалансованими. Також радимо додавати зігріваючі приправи. Страви вибирайте прості та швидкі — взимку немає можливості довго кашеварити та перемивати гору посуду. У цій справі вам стануть у нагоді наші добірки рецептів для багаття і Джетбойл. Також є добірка страв для вегетаріанців.
  • Перекуси. У вас завжди в швидкому доступі мають бути ласощі, які можна з'їсти на ходу: сухофрукти, цукерки, енергетичні батончики, джерки. Вони стануть джерелом енергії, коли почнете вибиватися із сил, а до привалу ще далеко. Для нетривалих зупинок також радимо запастися швидкою їжею — консервами чи сублімованими стравами.

Важливо! Завжди беріть продукти із запасом на 1-2 дні на випадок НС. Графіку походів дотриматися не завжди вдається, і тоді кілька зайвих порцій їжі буквально врятують групу від голоду та переохолодження на його тлі. Читайте докладно про те, як грамотно спланувати меню в поході.

Необхідно не тільки ситно їсти, а й достатньо пити. Дотримуватись водного режиму в поході важливо у будь-яку пору року. Взимку зневоднення так само небезпечне, як і в спеку, ось тільки через холод пити зовсім не хочеться, і тому доведеться стежити за цим особливо ретельно. Пийте теплу воду чи гарячі напої. З зеленим, чорним чаєм та кавою обережно — вони зневоднюють. Замість цього готуйте трав'яні та ягідні чаї. Заварюйте напій вранці, заливайте в термос, і пийте потроху весь день — і зігрієтеся, і  запаси рідини поповните.

14. Грамотно організувати ночівлю в наметі

Ночівля взимку в горах, коли на вулиці глибокий мінус, вітер та сніг, здається одним із найскладніших випробувань у поході! Причому й у фізичному, й у моральному плані. Однак не все так страшно:) Якщо правильно підготуватися, можна переночувати у відносному теплі та комфорті незалежно від погодних умов. Для цього потрібно:

  • Вибрати якісне, відповідне сезону спорядження: намет, килимок, спальник.
  • Правильно встановити та обігріти намет.
  • Підготуватись до сну: ситно повечеряти, зробити легку зарядку для розігріву.
  • Спати в термобілизні із мериносової вовни.
  • Покласти у спальник грілки.

Про все це докладно читайте в нашій статті про ночівлю в наметі взимку.

Зверніть увагу. Дізнайтеся, чи є на маршруті стаціонарні споруди для ночівлі (хижі/колиби/кемпінг) — в них ночувати буде тепліше і безпечніше. Водночас ніколи не розраховуйте на них на 100%. Намет та інше спорядження для ночівлі беріть із собою обов'язково!

15. Зберігати розсудливість і не сперечатися з природою

Як би ретельно ви не підготувалися, пам'ятайте, що природа — завжди сильніша за вас. Адекватно оцінюйте свої можливості та умови походу, і пам'ятайте, що іноді краще повернутись, а не геройствувати.

Сильний шторм, снігопад, туман, зледеніння мають стати приводом, щоб задуматися про скорочення маршруту або його скасування. Завжди краще недооцінити погоду, аніж переоцінити свої сили!

Також слідкуйте за самопочуттям — іноді, знову-таки, варто зійти зі стежки, а не йти через силу до кінця. Також важливо заздалегідь оцінити рівень своєї підготовки і не брати маршрути, які вам поки не під силу.

Готуйтеся до зимових маршрутів з усією відповідальністю, зробіть безпеку своїм головним пріоритетом, і тоді похідний сезон для вас триватиме цілий рік!