Статистика звернень до рятувальників у горах (в Україні й за кордоном) з року в рік не міняється: виклики через травми, стихійні явища за кількістю стабільно займають другі місця, найбільше ж (близько половини) рятувальних операцій пов'язані з пошуком загублених туристів.

 

Зміст

— Чому люди пропадають у горах?
— Як не заблукати в горах
— Заблукав. Що робити? Інструкція з самопорятунку
— Як вижити в горах, поки чекаєш на порятунок
— Чек-лист: набір для виживання
— Краща навігація в горах — компас чи GPS?

 

 

Чому люди пропадають у горах?

“Зі мною цього точно не станеться”, — розповсюджена помилка. По факту з дороги збиваються новачки й профі, на популярних маршрутах й у віддалених закутках гір, соло-туристи, окремі учасники груп і цілі групи.

Губляться через допущені помилки й збіг обставин:

  • Втрачають орієнтири через однотипний рельєф і/або погану видимість (туман, хмарність, сутінки, рясний дощ/сніг).
  • Неправильно повертають на перехресті.
  • Сходять з маршруту (набрати воду, зробити фото, обійти перешкоду) і не можуть знайти дорогу назад.
  • Сходять з позначених стежок, намагаючись скоротити дорогу.

 

 

Як не заблукати в горах

Єдиний надійний метод — не йти в гори:) Всі інші заходи не дають 100% гарантії, але зменшують ризики:

  1. Повідомити близьких і/або рятувальників про вихід на маршрут.
  2. Мандрувати з компанією, мінімум вдвох.

Йти в похід з собакою теж безпечніше, ніж одному. Якщо загубитесь, улюбленець привертатиме увагу гавкотом, і ночувати з ним тепліше.

  1. Якщо наважились йти наодинці — ретельно готуватись до соло-походу.

 

 

  1. Мати спорядження відповідно сезону й складності треку.
  2. Вибирати маршрути свого рівня, не сходити з маркованих стежок.
  3. Слідкувати за часом і погодою, не пересуватись в тумані, сніжній бурі, сутінках.

Читайте детально: основні небезпеки в горах і як їх уникнути.

 

 

Заблукав. Що робити? Інструкція з самопорятунку

Це таки сталося: ви не уявляєте, де знаходитесь, і куди йти далі.

Подальші події можуть розгортатись за двома сценаріями.

Неправильно. Тієї ж миті рефлекторно біжите назад/вперед в надії швидко повернутись на маршрут чи взагалі заперечуєте, що загубилися. Наростаюча паніка, неадекватна оцінка ситуації й хаотичні  спроби віднайти дорогу призводять до фізичного й емоційного виснаження, апатії, зменшення шансів на порятунок. 

 

 

Правильно: зупинитись, заспокоїтися, подумати, діяти

Як тільки усвідомили, що йдете не туди:

  1. Припиніть рух. Стримайте підсвідоме бажання йти далі — заблукаєте ще більше й даремно витратите сили. 
  2. Заспокойтесь. Паніка — природна реакція на ситуацію. Діяти раціонально в такому стані не вийде. Тому зробіть паузу, дайте ногам відпочити, а думкам — втихомиритись. 

 

 

  1. Думайте. Коли емоції відійшли на другий план, починайте брейншторм.
  • Намагайтесь згадати якомога більше подробиць за останні години: де йшли, куди повертали, що бачили й чули.
  • Оцініть навколишні умови (погода, час доби, безпека) і наявне спорядження: які засоби зв'язку й навігації доступні, чи маєте укриття, теплі речі, їжу й воду на випадок тривалого очікування рятувальників.
  1. Залежно від зібраної інформації, складіть план і починайте діяти. В першу чергу, вирішіть: рухатись далі чи залишатись на місці й чекати на допомогу. 

 

 

Якщо є зв'язок, повідомте близьких і рятувальників, що заблукали, й про подальші дії.

  • Заздалегідь запишіть контакти місцевої рятувальної служби. Якщо не зробили цього, дзвоніть на єдиний номер служби порятунку.
  • Формулюйте звернення до рятувальників і відповідайте на питання максимально чітко. Повідомте координати, основні деталі треку, останні пройдені орієнтири на маршруті, напрямок руху, опишіть об’єкти навколо. 

 

 

 

  • Зв'яжіться з рятувальниками, навіть коли впевнені, що знайдете дорогу самостійно. Порадьтеся зі спеціалістами й повідомте напрямок руху на випадок, якщо допомога все ж знадобиться.
  • З близькими тримайте зв'язок за допомогою коротких змістовних СМС, щоб не витрачати заряд батареї на довгі розмови.

Якщо зв'язку немає, вас почнуть шукати через деякий час. Як скоро, залежить від того, проінформували ви про похід і його подробиці інших, чи ні.

 

 

Як самостійно знайти дорогу

  1. Встановіть, де знаходитесь, і сплануйте подальший маршрут:
  • Визначте координати за допомогою смартфона/навігатора (якщо є зв'язок і гаджети заряджені) або компаса й паперової карти*.

*Детально про засоби навігації розкажемо далі.

 

 

  • Пошукайте сліди на землі (свої чи інших людей) — за ними можна повернутись на маршрут.
  • Прислухайтесь. Можливо, поруч є люди, річка, залізниця, автодорога. 

 

 

  • Знайдіть орієнтири. Роззирніться навколо, спробуйте знайти на карті видимі об’єкти (озеро, лісничий будинок, джерело, міст тощо) й за їх сукупністю хоча б приблизно зрозуміти, де ви.

Бажано помічати орієнтири ДО того, як заблукав. Рухаючись по маршруту, хоча б кожні 500 м звертайте увагу на примітні дерева, скелі, перехрестя, рукотворні об’єкти (трубопровід, ЛЕП тощо). Робіть фото. Періодично обертайтесь — шлях назад має інакший вигляд. Слідкуйте за часом, щоб розуміти, скільки приблизно рухались в тому чи іншому напрямі.

 

 

 

  1. Не поспішайте! Вкрай важливо уникати травмування. Просувайтесь вперед поволі, щоб ненароком не натрапити на гостре віття, обрив, сніговий карниз, слизькі ділянки тощо.
  2. Не продирайтесь крізь чагарники, особливо зарослі жерепу/сланкої сосни (зокрема розповсюджений в Мармаросах). Вони бувають настільки густі, що затягують людину, як болото, без шансів вибратись самостійно.

 

 

  1. Визначаючи на око відстань, враховуйте, що в горах об’єкти можуть здаватися значно ближчими, ніж є насправді (т.з. “ефект лінзи” пов'язаний з чистим повітрям).
  2. Рухаючись протоптаною стежкою, звертайте увагу на ознаки присутності людей (лавка, сміття, облаштоване джерело, залишки вогнища). Нічого такого немає — можливо, ви рухаєтесь протоптаною звірами дорогою, і краще повернути назад.
  3. Якщо поруч є струмок, можна спуститись за течією до річки, і за нею — до населеного пункту. Будьте обережні, прокладаючи шлях вниз.
  4. Весь час, поки рухаєтесь, залишайте мітки. Почали сумніватися, що йдете правильно — поверніться за мітками назад й дочекайтесь допомоги.

 

 

Залишайтесь на місці, якщо

  • Не можете встановити своє місцеперебування на карті.
  • Сумніваєтесь, що зможете самостійно знайти дорогу.
  • Не маєте жодних засобів навігації.
  • Спробували знайти дорогу, але не вийшло.
  • Виснажені, травмовані, зневоднені.
  • Повідомили рятувальникам свої координати.
  • Сутеніє — в темноті більше шансів травмуватись, ніж знайти дорогу.

 

 

Виключення. Знайдіть інше місце для очікування, якщо поточна локація небезпечна через ризик сходження лавини, підтоплення, удар блискавки тощо.

 

Будьте помітним і залишайте сліди

  • Відходите від початкового положення, навіть на кілька десятків метрів — залишайте мітки. Це допоможе рятувальникам під час пошуків.

Позначки мають бути однотипні і явно рукотворні: викладені з гілок чи каміння стрілки й пірамідки, пов’язана на деревах яскрава тканина тощо.

 

 

Є олівець/маркер і папір — залишайте записки: прізвище, ім’я, був тут “дата”, з “час” рухаюсь “напрям”. Можна писати на корі дерев.

 

 

  • Вдягніть наверх найяскравіші й найсвітліші речі, що маєте. Сучасний асортимент туристичного одягу не дарма має соковиту яскраву палітру: неонові салатові, помаранчеві, рожеві відтінки добре помітні на фоні природних кольорів, на відміну від класичних приглушених (хакі, коричневий, чорний). Додатковою перевагою будуть речі зі світловідбивальними елементами.  
  • Чуєте звуки гелікоптера — не стійте нерухомо. Знайдіть відкриту ділянку і намагайтесь привернути увагу: ляжте й активно махайте руками й ногами, світіть ліхтарем, увімкніть спалах на телефоні, розмахуйте одягом, рятувальною ковдрою чи карематом (срібляста поверхня спрацює як світловідбивач).

Є час — розведіть вогнище. Підкидайте в нього сире гілля, траву, хвою — все, що коптить, дає темний, помітний дим.

 

 

  • Позначте місце відпочинку, укриття. Повісьте на дерево яскравий одяг чи рятувальну ковдру. Розведіть вогнище. Встроміть трекінгові/лижні палиці й позначте їх “прапором” з шапки чи інших речей.
  • Періодично подавайте звуковий сигнал. Довго кричати не зможете, краще свистіти у свисток — однаковими серіями по три рази (універсальний сигнал про допомогу).

 

Як вижити в горах, поки чекаєш на порятунок

Чекати рятувальників можна одну ніч, декілька днів, а іноді й довше тижня. На цей час потрібно забезпечити потрібний для виживання в диких умовах критичний мінімум: тепло, укриття, воду, їжу.

 

 

Коли маєш повний комплект для кількаденного походу, включаючи спорядження для сну і запас провізії, залишається знайти безпечне місце і встановити намет — по суті, влаштувати денку. Інша справа — загубитись у горах без належної підготовки.

Облаштуйте сухе і тепле укриття

Найчастіша причина гибелі серед туристів, що заблукали — переохолодження.

Замерзнути на смерть можливо навіть літом. Значення має не лише температура повітря, а сукупність факторів: у вітряну і/або мокру погоду ризик гіпотермії значно зростає.

 

 

В очікуванні рятувальників будь-яким способом забезпечте собі тепло, затишок і сухість:

  • Знайдіть максимально сухе, захищене від вітру місце. Хороший варіант: будиночок лісника чи колиба (варто заздалегідь знайти на карті подібні укриття), ущелина або суха печера (впевніться у відсутності диких тварин, не розводьте всередині вогнище).

 

 

  • Немає ні готового укриття, ні намету — спорудіть прихисток з тенту (ось кілька способів), рятувальної ковдри чи великих мішків для сміття. Немає нічого — зробіть шалаш з гілля, складіть вітрозахисну стіну з каміння, зимою окопайтесь в снігу.   
  • Зробіть ізоляцію від холодної землі. Замість килимка використовуйте листя, траву, гілля. В ідеалі наповнити ними пакет, щоб мати гідроізоляцію.

 

 

  • Розведіть багаття і підтримуйте вогонь всю ніч. Інструкція як розвести багаття.
  • Мокрий одяг = холодний одяг (за виключенням мериносової шерсті). Зніміть все мокре і просушіть, за можливості переодягніться.
  • Періодично вставайте, рухайтеся, робіть зарядку (навіть з останніх сил), щоб зігрітися і прогнати “туман” з голови. Але не надто активно, щоб не спітніти. 
  • Запам'ятайте різні способи зігрітись в горах і користуйтесь усіма доступними з них.

 

 

Не допускайте зневоднення

Їжа — важливий, але не критичний ресурс в поході. Калорійні ситні продукти підтримують рівень енергії й допомагають зігрітись, а голодування призводить до виснаження, тому запас енергетичних батончиків точно не буде зайвим. Та якщо з їжі не залишилось нічого, організм протримається на жирових запасах ще кілька тижнів. Тоді як без води — лише кілька днів.

Наслідки зневоднення проявляються вже у першу добу. Обов'язково шукайте струмок, криницю. У крайньому (!) разі доведеться збирати росу і дощову воду, топити сніг, пити зі стоячих водойм і навіть калюж (прокип’ятивши перед вживанням).

Детально про важливість гідратації й способи очищення води. 

 

 

Чек-лист: набір для виживання

У зоні найбільшого ризику серед загублених у горах — любителі одноденних походів, лижники й грибники. Об’єднує їх відсутність спорядження для тривалого перебування у горах. У кращому разі є тепла кофтина, літр води й перекус на один раз, — не найкращий набір для виживання.

Задля безпеки у горах потрібно завжди (!), незалежно від запланованої тривалості пригоди, мати індивідуальний комплект найнеобхідніших речей на випадок, якщо заблукав.

 

 

  1. Засоби навігації й зв’язку: компас, карти (онлайн, офлайн і паперові), навігатор, заряджений смартфон, повербанк.
  2. Тонкий тент і/або великі мішки для сміття — використовувати як навіс, укриття, дощовик, підстилку тощо. 
  3. Три шари одягу: базовий, теплий, вітрозахисний.

 

 

  1. Рятувальна термоковдра — дуже легкий, компактний виріб, що врятує від переохолодження. Можна використовувати замість тенту під час дощу.   
  2. Висококалорійні батончики й м'ясні джерки.
  3. Фляга з водою.
  4. Металева кружка — кип'ятити воду, топити сніг.
  5. Свисток — подавати сигнал, відлякувати хижаків.
  6. Ніж, мотузка, лопатка. 
  7. Ліхтарик +запасні батарейки. Окремий пристрій!

Телефон не підійде — потрібно економити заряд, щоб бути на зв'язку.

  1. Запальничка і/або сірники в герметичній упаковці. Кладіть кілька штук у різні кишені.
  2. Аптечка базова: пластир, бинт, антисептик, знеболювальне, сорбент, антигістамінне. Повний перелік засобів у похідній аптечці.

 

 

Діти у поході повинні теж носити аварійний набір: заряджений телефон, ліхтарик, свисток, воду і перекус. Одяг має бути яскравим, зі світловідбивальними елементами.

 

Краща навігація в горах — компас чи GPS?

  • GPS-навігатор, смартфон з модулем GPS

Швидко визначають координати, досить точні й прості у користуванні. Можна автоматично записувати трек всю дорогу — в разі сходження з маршруту буде легко повернутись назад.

Спеціалізований навігатор, як правило, забезпечує кращий, стабільний сигнал, має ударо- і водостійкий корпус. Але не всі прилади підтримують сторонні карти, а від виробника не завжди якісні й доступні за ціною.

 

 

Модуль GPS, вбудований у смартфони, може давати слабший сигнал (хоча це індивідуально). Сам гаджет вразливий до вологи й механічних пошкоджень, та цьому зарадить герметичний ударостійкий чохол.

Головна перевага смартфона як навігатора — різноманіття навігаційних програм (включно з безплатними): AllTrails (Android, iOS), Mapy.cz (Android, iOS), OsmAnd (Android, iOS), Trekking Carpatians (Android, iOS), Guru Maps (Android, iOS) та інші.

 

 

Додатки багатофункціональні, крім базових задач (визначення координат, онлайн-карта, побудова і запис треку, покрокова навігація) мають безліч плюшок: готові пішохідні й веломаршрути по всьому світу з фото й відгуками, висотний графік, прогноз погоди, офлайн-карти, доповнена реальність тощо.  

Важливо. Перевірте коректність роботи навігатора/навігаційних програм в телефоні до походу. Слідкуйте за рівнем заряду і не забудьте запасні джерела живлення (батарейки/акумулятори/павербанк+кабель).

 

 

  • Компас і паперові карти. Обов'язково купіть туристичний компас і вологостійку* ламіновану карту (або покладіть паперову у герметичний чохол). Вони не залежать від електрики й покриття, тому в горах це найбільш надійний спосіб орієнтування. Використовуйте компас як самостійний засіб навігації, або доповнення/запасний варіант до навігатора.

Важливо! Для орієнтування в горах за допомогою компаса потрібно вміти, як мінімум, знаходити Північ і визначати азимут. Перед походом передивіться навчальні відео на цю тему і закріпіть нові знання на практиці.

 

 

— Мох, мурашники й інші природні вказівники

Мох росте на північній стороні дерев, а з південної, кажуть, більше смоли й густіше листя. Є ще купа подібних “навігаційних прикмет”, пов'язаних з пеньками, ягодами, грибами, травою, комахами, водоймами й не тільки. Достовірніть їх сумнівна (той же мох росте і з південного боку), і спиратись на подібні орієнтири радимо хіба в крайньому разі.

 

 

Резюмуємо. В горах може заблукати абсолютно кожен. Незалежно від тривалості й складності походу важливо мати мінімальний набір спорядження та надійну навігацію, освоїти базові навички для виживання, вміти зберігати спокій в критичних ситуаціях. Належна підготовка допоможе якнайшвидше знайти вірну дорогу й залишатись у безпеці за будь—яких обставин.