Застуди, отруєння, травми в туризмі — те, до чого завжди потрібно бути готовим. Своєчасне грамотне надання першої домедичної допомоги дозволить уникнути серйозних ускладнень, а профілактичні заходи зведуть ризик нещасних випадків до мінімуму. У цій статті ми розповімо про головні ризики для здоров'я похідників, базові техніки надання допомоги та правила, які допоможуть запобігти таким неприємностям.

Зміст: 

Профілактика нещасних випадків у поході

Основи надання першої допомоги у поході

Похідна аптечка: що взяти із собою з ліків

Як і коли потрібно викликати допомогу?

Отруєння та інші проблеми з ШКТ у поході

Перша допомога при отруєнні у поході

Як лікувати застуду в поході

Переохолодження та обмороження

Сонячні опіки та тепловий удар

Термічні опіки

Укуси змій та комах

Травми в поході: види та базові методи надання допомоги

Переломи

Вивихи та розтягнення

Рани, кровотечі

Струс мозку

Важливо! Основи надання невідкладної допомоги у поході необхідно знати всім аутдорникам. Не важливо, вибрали ви легкий літній трекінг по Боржаві чи збираєтесь підкорити Аконкагуа — НС може статися на маршруті будь-якої складності та тривалості, у будь-яку пору року. Не розраховуйте на те, що у простому поході нічого страшного не станеться. Навпаки, за статистикою на популярних стежках і в походах вихідного дня туристи страждають не рідше, а то й частіше, ніж на складних та тривалих маршрутах.

Профілактика нещасних випадків у поході

Перше, що ви маєте чітко запам'ятати — більшість нещасних випадків у поході можна уникнути! Для цього важливо дотримуватися таких запобіжних заходів:

  • Сувора дисципліна у групі. Це стосується як постійного контролю над діями групи з боку керівників, так і самодисципліни кожного учасника.
  • Організація заходу з урахуванням особливостей маршруту (рельєфу, рослинності тощо) та погодно-кліматичних умов.
  • Знання та дотримання техніки безпеки.
  • Правильний підбір спорядження та підтримка його у справному стані.
  • Грамотний підбір одягу та взуття в залежності від погодних умов та інтенсивності навантажень.

  • Дотримання особистої гігієни у поході.
  • Відповідність категорії складності маршруту рівню досвіду та фізичної підготовки учасників.
  • Відсутність медичних протипоказань. Зокрема, у похід заборонено ходити людям із астмою, тромбозами, психічними відхиленнями, нирковою недостатністю, серйозними захворюваннями суглобів, серцево-судинної системи, а також у гострій стадії будь-якої хвороби.
  • Заборона на вживання алкоголю чи зведення його до мінімуму. Сп'яніння — одна з найчастіших причин необдуманих вчинків, і, як наслідок, непередбачених ситуацій.

Основи надання першої допомоги у поході

Якщо НС не вдалося запобігти, потрібно якнайшвидше виправити ситуацію та звести ускладнення до мінімуму. Для цього необхідно мати відповідні навички та знання. Запам'ятайте: краще не допомагати взагалі, ніж робити це неправильно та в стані паніки.

Далі ми розглянемо основні види травм та інших проблем зі здоров'ям на маршруті, та дамо базові (!) рекомендації, як з ними впоратися. Однак це лише необхідний мінімум, який допоможе зорієнтуватися в тій чи іншій ситуації.

Усім, хто планує пов'язати своє життя з аутдором, ми настійно рекомендуємо пройти спеціалізовані курси надання медичної допомоги, де ви навчитеся методиці штучного дихання, накладання джгута, обробки ран та іншим життєво важливим технікам. Як мінімум, добре вивчіть цю тему з роликів на YouTube, де наочно показують, що і як робити у надзвичайній ситуації.

Зверніть увагу! Надання першої допомоги в природних умовах — це, як правило, обов'язок інструкторів, які, зі свого боку, обов'язково проходять відповідні курси. Однак з інструктором теж може щось трапитися, і тому зовсім не завадить, якщо в групі буде щонайменше кілька людей, які володіють необхідними навичками. Тим паче потрібно вивчати основи надання першої допомоги, якщо йдете в індивідуальний похід.

Похідна аптечка: що взяти із собою з ліків

Щоб надати постраждалим на природі своєчасну допомогу, необхідно мати базовий набір медикаментів та перев'язувальних засобів. Оскільки вага рюкзаків обмежена, комплектують похідну аптечку дуже ретельно.

Як правило, кожен учасник бере особисту аптечку із простими ліками (від застуди, розладів травлення, легких травм тощо) та специфічними медикаментами, призначеними лікарем за індивідуальними показаннями. Її тримають у швидкому доступі, наприклад у верхньому відсіку рюкзака.

Окрім особистих, беруть одну аптечку на всю групу. Її збирає інструктор чи відповідальний медик. Аптечка містить медикаменти та медматеріали з розрахунку на всю групу.

Докладніше про те, що потрібно покласти в похідну аптечку (посилання). Також зверніть увагу, що в магазині Shambala можна придбати готові заповнені аптечки, що дуже зручно, особливо для новачків.

Як і коли потрібно викликати допомогу?

У разі будь-якої НП після надання першої допомоги важливо адекватно оцінити стан потерпілого та визначити, чи потребує він негайної евакуації. На цей випадок необхідно, по-перше, мати контакти рятувальників — дізнайтеся їх до виходу на маршрут і запишіть на кілька носіїв, щоб не загубити. По-друге, слідкуйте за зарядом телефонів, щоб у критичний момент не опинитися без зв'язку. По-третє, заздалегідь дізнайтеся про розташування найближчих медичних закладів та контрольно-рятувальних пунктів, куди можна доставити постраждалого.

Важливо! Передавати інформацію про подію потрібно максимально коротко та вичерпно. Повідомте диспетчеру наступне:

  • Де: координати, висота, орієнтири.
  • Що: обставини, за яких сталася НС, стан постраждалого.
  • Коли: час події.

Отруєння та інші проблеми з ШКТ у поході

Найчастіше за умов дикої природи страждає травна система. У лідерах проблем із шлунково-кишковим трактом — гострі кишкові інфекції (ГКІ), підхоплені, як правило, через несвіжі/брудні продукти та воду. І краще попередити ГКІ, ніж лікувати. Для цього:

  • Мийте руки до та після готування і вживання їжі.
  • Не пийте воду з відкритих водойм без попередньої обробки (докладніше про знезараження води).
  • Не залишайте відкритими продукти, перекрийте доступ комах до їжі.
  • Всі дикороси, зібрані на маршруті, ретельно мийте.
  • Не вживайте консерви з ознаками псування (зміна кольору, запаху, вздуте пакування).

Дотримання цих правил мінімізує, але не виключає інфікування. Запідозрити ГКІ потрібно у разі появи в учасників групи:

— слабкості;

— болю у животі;

— блювоти;

— частих рідких випорожнень.

У разі появи цих симптомів хворих потрібно якомога швидше зняти з маршруту та госпіталізувати. Тягнути з цим не варто, оскільки схожі симптоми можуть мати гострі стани, що потребують хірургічного втручання, або смертельно небезпечні інфекції (наприклад, ботулізм). Зокрема, на необхідність термінової госпіталізації вказують:

— біль у печінці, нирках, зоні тазу;

— нестерпний різкий біль у животі;

— тривала висока температура;

— блювота і пронос, що тривають більше двох днів.

Перша допомога при отруєнні у поході

Що робити при отруєнні в поході, якщо немає можливості доставити хворого до медзакладу в найкоротший термін:

  • Промити шлунок. Дати потерпілому близько 300 мл кип'яченої води або слабо завареного чаю кімнатної температури, потім викликати блювоту, натиснувши пальцями на корінь язика. Повторіть процедуру, поки промивні води будуть без залишків їжі.
  • Дати активоване вугілля чи інші сорбенти.
  • У разі рідких випорожнень, щоб уникнути зневоднення, давати багато рідини: підсолений рисовий відвар, слабо заварений чай, розведений у кип'яченій воді регідрон.

Важливо. У разі вживання отруйних грибів до звичайних симптомів отруєння можуть приєднатися порушення зору та координації рухів, галюцинації. За найменшої підозри на отруєння грибами надайте першу допомогу згідно описаних вище алгоритмів і негайно доставте потерпілого до лікарні!

Ще одна проблема, з якою часто стикаються на маршруті, — це загострення «сплячих» гастритів, панкреатитів, холециститів та інших неінфекційних хвороб ШКТ. Головна причина цієї проблеми —  нерегулярне та незбалансоване харчування, а отже, її легко можна попередити! Читайте докладно про те, як скласти ситне, здорове меню в поході та які продукти брати із собою на стежку.

Як лікувати застуду в поході

Основні причини застуд на природі —  це переохолодження та знижений імунітет. Звідси випливають базові методи профілактики:

  • Не допускати на маршрут учасників, які хворіли на респіраторні захворювання раніше, ніж місяць до старту походу, або мають знижений імунітет з інших причин.
  • Одягатися відповідно до погодних умов. Одяг повинен не тільки зігрівати, а й берегти від вітру, добре відводити вологу від тіла. Завжди мати у запасі сухий комплект одягу. Також вивчіть заздалегідь, як захиститись від дощу в поході.

Але що робити якщо, незважаючи на всі запобіжні заходи, все ж таки захворів у поході?

  • За перших ознак ГРВІ (озноб, закладеність носа, біль у горлі та ін.) хворому потрібно забезпечити максимальний за мірками диких умов комфорт: розвантажити, спорудити захист від дощу та вітру, переконатися, що одяг сухий, дати теплий напій.
  • Щоб зняти біль у горлі, розсмоктують спеціальні льодяники та полощуть горло антисептиками (розчином фурациліну, соди та ін.).
  • Щоб збити високу температуру, приймають препарати парацетамолу.

Якщо покращення не настає протягом декількох днів, хворому краще зійти зі стежки.

Важливо! На висоті 3 тисячі метрів і більше учасника з застудою за перших ознак хвороби рекомендовано знімати з маршруту, оскільки звичайне ГРВІ в таких умовах прогресує значно швидше і може перейти в запалення легенів.

Переохолодження та обмороження

Для організму небезпечні не тільки критично низькі температури — зіткнутися з серйозним переохолодженням і навіть обмороженням можна навіть коли на вулиці вище нуля! Таким станам сприяють поєднання зниженої температури та наступних факторів:

— висока вологість повітря;

— сильний вітер;

— невідповідний одяг та взуття (тісне, без належного захисту від вітру та вологи);

— тривале статичне положення тіла;

— голод та подальше уповільнення метаболізму;

— вживання алкоголю;

— слабка фізична підготовка.

Що робити у разі обмороження?

  1. Акуратно повільно розтерти обморожену ділянку тіла руками чи сухою тканиною (не снігом чи жиром!).
  2. Розвести багаття, спорудити захист від вітру. Усадити людину з обмороженням у теплому місці, але не дуже близько до багаття —  різке зігрівання зашкодить. На цей випадок також корисно мати в рюкзаку рятувальну термоковдру.
  3. Переодягнути постраждалого у сухий просторий одяг. Дати тепле солодке пиття та їжу, знеболююче.

Важливо! Обморожені ділянки з пухирями розтирати не можна! Уражені тканини необхідно обробити маззю з антисептиком, забинтувати, накрити сухою теплою тканиною і у такому вигляді доставити постраждалого до лікарні. Також негайна медична допомога потрібна, якщо на уражених ділянках після зігрівання не відновлюється чутливість.

Сонячні опіки та тепловий удар

Від холодних травм переходимо до гарячих. До впливу ультрафіолету найбільш схильні туристи-водники, оскільки вони стикаються не тільки з прямими, а й з відбитими від води променями. Втім, зіткнутися з цією неприємністю можна у будь-якому поході.

Запобігти сонячним опікам допоможуть правильно підібраний одяг і сонцезахисні засоби. Докладніше про захист від ультрафіолету в поході.

Що робити, якщо сонце таки дісталося вашої шкіри і залишило на ній не тільки засмагу, а й набряк, почервоніння?

  • Ділянку з опіком потрібно спочатку охолодити. Накладіть мокру холодну тканину. Якщо це рука/нога, занурьте її у прохолодну воду.
  • В разі потреби можна прийняти знеболювальне.
  • Опіки обробіть гелем алое чи спеціальною маззю.
  • Вживайте багато рідини, щоб уникнути зневоднення.
  • Декілька діб максимально прикривайте шкіру від сонця, по можливості перебувайте в тіні.

Залишатися на маршруті можна лише з опіками 1-2 ступеня. Якщо стан важчий (висока температура, головний біль, блювання, виразки на місці опіків), необхідна медична допомога!

Ще один небезпечний наслідок тривалого перебування на сонці без належного захисту —  сонячний удар. Його основні симптоми:

— нудота;

— слабкість;

— ускладнене дихання;

— червоне чи бліде обличчя;

— головний біль.

У важких випадках можлива втрата свідомості. Якщо це сталося, необхідно:

  1. Перевірити наявність пульсу та дихання.
  2. Зняти тісний одяг, пов'язки і т.д., щоб нічого не ускладнювало дихання та кровообіг.
  3. Укласти постраждалого, трохи піднявши ноги.
  4. Покласти на голову холодний компрес, облити обличчя та тіло холодною водою.
  5. Якщо після цих заходів людина не приходить до тями, дати понюхати тканину, змочену нашатирним спиртом.
  6. Коли потерпілий буде притомний, дати йому холодну воду (ще краще мінералку або ізотонік/розчин регідрону), далі міцну каву/чай або таблетку кофеїну (для підвищення тиску), таблетки від головного болю в разі потреби.

Термічні опіки

У поході також є небезпека обпектися окропом або полум'ям від багаття/пальника. В цьому випадку необхідно:

  1. Максимально швидко припинити дію високої температури та охолодити уражену шкіру. Для цього потрібно облити обпалену ділянку або занурити її у воду мінімум на 10 хвилин. Якщо на шкірі є пухирі, що лопнули, охолоджувати її неочищеною водою не можна!
  2. В разі потреби прийняти знеболювальне.
  3. Рану акуратно просушити, обробити антисептиком (хлоргексидином, розчином фурациліну) та спеціальною протиопіковою маззю, накласти стерильну пов'язку. Якщо на рану прилип одяг, не відривайте його, а обріжте навколо.
  4. Якщо опік глибокий/широкий, постраждалого необхідно якнайшвидше доставити до лікарні.

Укуси змій та комах

Знайомство з місцевою фауною під час походу може призвести до неприємностей для туристів. І якщо укуси диких звірів — небезпека все ж таки малоймовірна, то зустрічі з комахами уникнути не вдасться.

Всіх комах, які становлять ризик для здоров'я на маршруті, можна поділити на дві групи:

  • Кровоссальні: комарі, кліщі, мошки, оводи, ґедзі. Читайте детально, як захиститись від атаки цих комах, і що робити у разі укусу.
  • Жалячі: бджоли, джмелі, оси, шершні. У разі укусу потрібно акуратно видалити жало (якщо вкусила бджола), видавити отруту з ранки та прикласти холод. Далі обробити місце укусу антисептиком та протиалергічною маззю. Якщо після цих заходів місце укусу все ще червоне, сильно свербить, набрякає, або є прояви/схильність до алергії прийняти антигістамінні препарати.

Набагато рідше, ніж комах, і все-таки цілком вірогідно зустріти на стежці змій. Найчастіше вони настільки ж «раді» раптовому знайомству, як і ви, тому потенційний укус можна попередити:

  • Помітивши змію, в жодному разі не чіпайте її: зачекайте, поки вона відповзе, або по можливості обійдіть її (повільно, без різких рухів).
  • Намагайтеся сповістити повзучих про свою присутність, тобто пересувайтеся шумно. Наприклад, шарудіть, стукайте палицею для ходьби.
  • Наступити на змію можна випадково — від укусів у такому разі захистять щільне взуття та штани.

Якщо змія все-таки вкусила вас, не панікуйте. Насамперед, оцініть ступінь небезпеки. Так, на території України мешкають лише гадюки, укус яких несмертельний. Вирушаючи в похід в інші регіони, заздалегідь дізнайтеся про види змій, що мешкають там, і алгоритм дій у разі укуса.

Загальні рекомендації при укусі змії:

  1. Постраждалого укласти горизонтально.
  2. Відсмоктати отруту з рани за допомогою спеціального екстрактора або видавити її руками. Відсмоктувати отруту ротом можна лише за умови відсутності ран у ротовій порожнині. До та після цієї маніпуляції потрібно сполоснути рот водою.
  3. Місце укусу обробити антисептиком, туго забинтувати та знерухомити.
  4. Для зняття симптомів інтоксикації давати велику кількість рідини та антигістамінні препарати.
  5. Якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.

Категорично не можна в разі укусу змії:

— розрізати та припікати місце укусу;

— піднімати укушену кінцівку вище голови;

— накладати джгут, прикладати холод;

— приймати парацетамол, ібупрофен для знеболювання;

— вживати алкоголь.

Травми в поході: види та базові методи надання допомоги

Всі види травм у туризмі умовно можна розділити на дві групи:

  • Легкі: садна, натертості, забиті місця, розтягнення зв'язок, неглибокі рани. Легко піддаються лікуванню та не вимагають зняття потерпілого з маршруту. Рани обробляють антисептиком, ранозагоювальними мазями і накладають пов'язку. Розтягнення (без розривів) і легкі забиття змащують знеболювальною маззю, накладають холодний компрес і тиснучу пов'язку. Пошкоджені ділянки тіла тимчасово знерухомлюють.
  • Тяжкі: глибокі рани, кровотечі, переломи відкриті та закриті, вивихи, пошкодження сухожиль, струс головного мозку, забиття внутрішніх органів. Після надання невідкладної допомоги хворого в обов'язковому порядку евакуюють до найближчої медустанови.

Потерпілого оглядають та оцінюють вид та ступінь тяжкості ушкодження. У таких випадках краще переоцінити, ніж недооцінити стан людини!

Переломи

  1. Дати знеболювальне, щоб зняти больовий шок.
  2. Розрізати одяг та оглянути місце пошкодження. Якщо перелом відкритий, спочатку необхідно обробити рани (про це далі).
  3. Якщо перелом закритий, і неможливо точно встановити, це сильний забій, чи все ж таки перелом, алгоритм дій повинен бути таким, як в разі перелому.
  4. Іммобілізуйте (зафіксуйте) пошкоджену ділянку тіла. Робити це потрібно так, щоб знерухомити мінімум один суглоб зверху та знизу від місця травми. Використовуйте щільну пов'язку та шину з підручних засобів (палиці, лижі). Якщо немає шини, руку бинтують до тіла, ногу —  до здорової ноги.

  1. Якщо хворий може пересуватися самостійно, травмовану іммобілізовану руку підвісьте за допомогою косинки. Але краще транспортувати його горизонтально, прибинтувавши руку до тіла. Якщо зламана нога, людину потрібно переміщати на ношах обов'язково.
  2. Якщо є зміщення, не вправляйте кістки самостійно! Це має робити лікар.
  3. Після того, як була надана перша допомога, постраждалого в терміновому порядку доставляють до медустанови для подальшого лікування.
  4. За підозри на перелом хребта, кісток тазу, пошкодження внутрішніх органів рухати постраждалого не можна! Але якщо рятувальники не можуть дістатися до місця НС, людину з переломами вкрай акуратно перекладають на носилки/сноуборд/дошку/іншу плоску поверхню, фіксують і доставляють до найближчого травмпункту.

Вивихи та розтягнення

Відрізнити вивих можна за обмеженою рухливістю суглоба або її відсутністю, біллю, деформуванню суглоба (помітно в порівнянні з здоровою симетричною ділянкою тіла). Цей стан небезпечний, зокрема, через можливе пошкодження зв'язок, суглобів, нервів, кровоносних судин.

Вправляти вивихи самостійно не можна! Накладіть тугу пов'язку і іммобілізуйте місце вивиху так само, як в разі перелому, дайте хворому знеболювальне та евакуюйте до найближчого медпункту. Також можна накласти холодний компрес (гарячий заборонено!).

Якщо є підозра на розтягнення зв'язок без ушкодження, потрібно накласти тугу пов'язку та холодний компрес, дати знеболювальне. Якщо через 6-10 годин набряк і болючі відчуття почнуть спадати, хворий може розглянути варіант залишатися на маршруті. В іншому випадку варто запідозрити розрив зв'язок або перелом, та евакуювати потерпілого.

Рани, кровотечі

Невеликі (до 2 см) поверхневі рани з капілярною кровотечею (зупиняється через кілька хвилин) можна обробити практично на ходу. Промийте травмоване місце розчином антисептика, змастіть края йодом, накладіть пов'язку — і зазвичай можна сміливо продовжувати подорож.

Якщо ж рана серйозна, необхідно передусім зупинити кровотечу.

  • У разі венозної кровотечі (кров темна, швидко і рівномірно витікає з рани) накладають тиснучу стерильну багатошарову пов'язку. У вкрай поодиноких випадках, якщо кровотеча не припиняється, накладають джгут.
  • У разі пошкодження артерій (кров яскраво-червона, тече швидко, пульсує) варто постаратися теж обійтися тиснучою пов'язкою, проте якщо кровотеча занадто рясна, накладають джгут.

Важливо! Використання джгута немедичними працівниками рекомендовано у крайніх випадках, оскільки неправильна техніка накладання може лише погіршити ситуацію! Джгут накладають вище за рану, але не біля суглобів. Під нього підкладають м'яку тканину та прикріплюють записку з часом накладання. Максимальний час, на який можна накласти джгут —  1,5 години влітку та 1 година взимку! За цей час важливо доставити постраждалого до медустанови. Якщо такої можливості немає, джгут потрібно послаблювати щогодини, щоб відновити кровопостачання.

Після зупинки кровотечі шкіру навколо рани обробляють йодом чи хлоргексидином, накладають стерильну пов'язку. В разі потреби дають знеболювальне. Саму рану, якщо вона велика, не можна нічим промивати і змащувати.

Якщо в рані є сторонні предмети (скло, камінці та ін.) самостійно діставати їх можна лише в крайньому випадку (якщо постраждалого неможливо доставити за короткий час до лікаря). Якщо до рани прилип одяг, тканину не віддирають, а акуратно обрізають навколо. Пов'язку накладають прямо поверх сторонніх предметів.

Струс мозку

Різноманітні забої можуть призвести до пошкодження не тільки м'язів і кісток, а й у внутрішніх органів. Один із найнебезпечніших станів, — струс мозку, — можна впізнати за такими ознаками:

— короткочасна втрата пам'яті;

— сплутана свідомість;

— головний біль;

— запаморочення;

— нудота, блювота;

— млявість;

— втрата свідомості;

— аритмічне дихання;

— кровотеча з носа, вух;

— уповільнений пульс.

У разі підозри на струс потерпілому необхідно у найкоротший термін забезпечити кваліфіковану медичну допомогу. До цього моменту потрібно:

  • Укласти людину горизонтально на спину (або на бік, якщо вона непритомна).
  • Якщо відсутні пульс та дихання, провести реанімаційні заходи.
  • Обробити рани на голові, якщо такі є. До забитого місця можна прикласти холодний компрес.
  • До прибуття медиків не давати пити воду.

На завершення ще раз нагадуємо вам, що більшості  нещасних випадків на маршруті можна і потрібно запобігти! Зокрема, для цього варто обирати лише сертифіковане якісне спорядження — а тільки таке пропонує магазин Shambala. Ми дбаємо про наших клієнтів та прагнемо зробити туризм максимально комфортним та безпечним!