Зміст:
#Важливість гідратації в умовах походу та в екстремальних умовах
#Що краще: фляги чи гідратори?
#Як відфільтрувати воду в польових умовах?
#Перший етап: очищення від механічних забруднень
Важливість гідратації в умовах походу та в екстремальних умовах
При нестачі води на наше тіло припадає велике навантаження:
- Уповільнюється метаболізм – токсичні речовини, що є результатом хімічних процесів, не виводяться назовні й тим самим отруюють організм;
- Відбувається зайве зношення суглобів, які агресивніше труться один об один під час активного руху;
- Підвищується загальна температура тіла, знижується ефективність роботи м’язів.
Але як дотримуватись норми води в поході або під час екстремальної ситуації? Постійного доступу до якісної води немає, джерела можуть бути нерівномірно розкидані по маршруту. А якщо йдеться про військових на спецопераціях? Як їм вирішувати питання водного балансу в організмі? Вони можуть тривалий час сидіти в засадах або ж навпаки, долати пішки великі відстані. Й часто їх маршрут не прив’язується до джерел води, як це буває у туристів.
Саме для цього й потрібні питні системи, фляги, різного роду ємності для води. З їх допомогою можна транспортувати воду та робити запаси.
Що краще: фляги чи гідратори?
В залежності від ситуації, умов походу чи тренування можна купити флягу або питну систему. Перші з них відрізняються простотою в догляді, а другі краще підходять для спортивних цілей, коли важливо звільнити руки.
Далі ми вас детально познайомимо з їхніми особливостями та перевагами, розкажемо, на що звернути увагу та поділимося секретами їх використання.
Як вибрати флягу?
Туристична фляга – це одна з найпростіших ємностей для води. Їх використовують туристи, спортсмени, бігуни. Є окремий тип фляг для військових. Також є фляги для велоспорту, вони оснащені спеціальною “соскою” для зручності питті на ходу. Розрізняють металеві фляги, вони працюють за системою термоса, зберігаючи певний час температуру рідини.
Різноманіття моделей, багатоваріантність матеріалів дають можливість підібрати флягу кожному, при цьому всі їх можна умовно поділити за жорсткістю корпуса на слідуючі типи:
Жорсткі виготовляють з металу або жорстких типів пластику. Вони чудово тримають форму, не бояться ударів та падінь. Це найзручніші у використанні фляги, їх жорский корпус та горлечко дають можливість пити воду тримаючи їх однією рукою.
Вони добре тримаються в кишенях рюкзака або в спеціальних кріпленнях на велосипеді. Такі фляги можуть бути додатково оснащені петлями для підвішування, карабінами, чохлами для транспортування. З їх переваг також можна виділити широке горлечко, завдяки чому їх зручно наповнювати водою, мити, чистити. Обобливою популярністю користуються жорсткі фляги брендів Tatonka, 360° degrees, Pinguin.
Але жорсткий корпус може бути й мінусом – жорстка фляга займає об’єм навіть тоді, коли вона порожня. Тому деколи для походів жортска фляга може бути незручною, особливо коли рахують кожен грам спорядження.
Військові ж, навпаки, часто віддають перевагу саме жорским флягам, оскільки їх важко пошкодити. Навіть якщо корпус такої фляги буде деформований після удару об камінь, то вона все рівно буде “працювати”, головне щоб корпус залишився цілим. Плюси таких фляг очевидні – це міцність та надійність, також вони зберігають температуру води всередині протягом певного часу. З мінусів – це вага, об’єм, що вони займають навіть в порожньому стані, та після знаходження тривалий час на сонці вода в них може практично закипіти.
М’які чудово підходять для транспортування води. Відрізняються мінімальною вагою та компактністю. Їх можна скласти, скрутити в рулон, завдяки чому вони будуть займати мало місця.
Часто м’які фляги мають плоску форму, їх можна запакувати в рюкзак або в сумку й вони там компактно ляжуть. Завдяки своєму м’якому корпусу такі фляги багатофункціональні – наповнивши їх теплою водою, вони можуть слугувати грілкою, а з холодною – компресом.
Лайфхак: м’які плоскі фляги можна використовувати в якості подушки в умовах походу.
При цьому пити з них не завжди комфортно – м’який корпус й часто м’яке горлечко просто не зручні для того, щоб з них пити, особливо на ходу. До того ж, часто м’які моделі мають невеликий діаметр горла, що ускладнює їх заповнення водою в польових умовах та догляд за ними.
Напівжорсткі – це симбіоз двох попередніх варіантів. Їх м'який корпус забезпечує компактність в складеному вигляді, а широке жорстке горло й щільне дно дають можливість зручно пити з них воду, наповнювати їх в умовах походу та мити.
Яку флягу взяти – залежить від ваших уподобань, якщо бажаєте пити на шляху прохолодну воду й готові пожертвувати вагою, обирайте металеві термофляги. Якщо ж похід “ на мінімалках” й важливий кожен грам спорядження – тов ам допоможуть в цьому питанні мякі фляги.
Навіщо потрібні гідратори?
Гідратор або гідросистема нагадує по своїй будові м'яку флягу зі шлангом, який виведено назовні. Основна ємність поміщається в рюкзаку в спеціальну кишеню, в деяких моделях використовують петлі-кріплення під гідратор. Питні системи бувають об’ємом від 1 до 4 літрів. Це ідеальне рішення, якщо під час активності треба відновити водний баланс.
Під час використання гідратора руки залишаються вільними, що буває дуже важливо в процесі занять певними видами спорту (велосипед, трейлраннінг, похід).
Гідратор можна використовувати як основу ємність для води або для транспортування певного об’єму до місця табору.
Якщо порівнювати гідратор та класичну флягу, то без сумнівів він має ряд переваг:
- Економія часу. В той час, коли флягу треба дістати з рюкзака–відкрутити пробку– попити– закрутити пробку–покласти флягу назад до кишені рюкзака, то з гідратором все набагато простіше – достатньо просто взяти до рота трубку. А найголовніше –що руки залишаються майже вільними, не треба відволікатись від основного процесу.
- Зручність транспортування. Фляга об’ємна, займає місце в кишені рюкзака. Через те, що доводиться зберігати її в кишені, є ймовірність її загубити, особливо під час переходів на складних відрізках. А якщо фляга велика (1-1,5 л), загальна вага розподіляється нерівномірно. Гідратор же має плоску форму, в рюкзаку розміщується біля спини, його центр ваги співпадає з центром ваги рюкзака, тому він майже не відчувається на спині. Це дає можливість не розмінюватись на невеликі фляги, а одразу заповнювати водою великий гідратор. Питна система не стирчить з кишені рюкзака, як це буває з флягами, не чіпляється за гілки. Вона надійно захована всередині.
При цьому через особливості будови гідратор має й недоліки:
- Немає можливості контролювати залишок води. Через те, що питна система знаходиться постійно всередині рюкзака, кількість води в залишку можна визначити лише умовно, адже його не видно. А щоб зрозуміти скільки води залишається, доведеться знімати рюкзак та діставати частину спорядження, щоб дістатись до питної системи.
- Незручно наповнювати водою. Незважаючи на широке горлечко входу, набирати воду в гідратор може бути незручно, особливо з джерела або водойми зі слабким тиском. Тільки уявіть картину, як один турист швидко набирає воду в флягу, а інший поруч намагається повернути свій гідратор хоч якось відносно потоку води щоб її набрати. При цьому, щоб дістати флягу з кишені рюкзака не треба діставати половину спорядження, як це буде з питною системою.
Лайфхак: можна для наповнення гідратора з джерела використовувати кружку, якою ви будете черпати воду й заливати в питну систему.
- Складний догляд. Після кожного використання ємність з-під води, чи то гідратор, чи то флягу, треба мити та доглядати за нею. З флягою цей процес легкий та простий. А для того, щоб помити гідратор, знадобляться спеціальні інструменти типу йоршика. В польових або екстремальних умовах це може бути складно. А якщо вчасно не помити гідратор й залишок води застоюється, доведеться використовувати спеціальні таблетки, щоб очистити його зсередини та прибрати неприємний запах.
- Незручно використовувати взимку. Вода в шланзі при мінусових температурах замерзає й гідратор стає безкорисним. В флязі звичайно теж може замерзнути, але найчастіше в ній все таки можна розбити лід й випити хоч кілька ковтків.
Лайфхак: на зимовий період можна обрати термос, термофлягу або вибирати плоскі моделі фляг, які можна заховати в середню кишеню ближче до тіла.
Крім цього, у поході часто виникає необхідність набрати воду в джерелі та принести до табору. І тут невеликих фляг та гідраторів буває недостатньо. Для цього краще використати складні ємності для води. Це можуть бути каністри, ємності, відра.
Наприклад, складна каністра Tatonka Faltkanister випускається у двох розмірах – 5 та 10 л, при цьому її можна скласти до розміру трохи більше миски. А щоб носити воду було зручніше у неї є ручка.
Ще один практичний варіант - це відро Sea to Summit Folding Bucket на 10 л. Незважаючи на те, що воно зроблено з нейлону, відро витримує вагу і відмінно себе зарекомендувало в похідних умовах. У ньому можна принести воду до табору, зберігати воду, при необхідності в ньому ж можна помити фрукти та овочі.
Як відфільтрувати воду в польових умовах?
Не завжди в поході або в екстреній ситуації є доступ до чистої води. Джерело може бути забрудненим, може бути сухий сезон й недостатня течія, або ж водойма зі стоячою водою. Деколи, в нестандартних ситуаціях, зі усіх варіантів з водою може виявитись лише звичайна калюжа. Пам’ятаєте, як у казці, “не пий з копитця, козенятком станеш”?Так і з водою в екстремальних умовах, не все, що вода – буде корисним. Словом, ситуації бувають різні. Але водний баланс треба якось відновлювати й для цього воду очищають.
Процес очищення води складається з двох етапів: очищення від механічних забруднень та знезараження.
Перший етап: очищення від механічних забруднень
Перед тим, як очищувати воду, її треба набрати. Для цього використовуйте чисту тару, при можливості продезинфікуйте її.
Воду набирати краще проточну, але якщо такої можливості немає, й навколо лише варіанти зі стоячою водою, то краще використовувати невелику кружку. Намагайтесь вибрати джерело води з піщаним дном, так ви менше наберете мулу з дна. Якщо ж таких немає й дно з болотом, то обережно набирайте воду з середніх шарів, оскільки в верхніх шарах на сонці буде найбільше шкідливих мікробів.
Якщо глибини не вистачає, можна вирити ямку на дні, дати воді відстоятись й тоді набирати воду.
Набрану воду треба очистити від механічних забруднень – піска, мула, листків, травинок. Для цього використовують фільтри – насосні, механічні, пляшкові або саморобні.
Сучасні фільтри дають можливість очистити воду від забруднень, мікроорганізмів. В залежності від обраного типу фільтра, вони можуть відфільтрувати тільки мул та пісок, або ж видалити віруси та бактерії, серед яких можуть бути лямблії та криптоспоридії. Для цього знадобляться моделі з розміром пор менше одного мікрона. Якщо ж ви хочете одразу очистити воду й від мікроорганізмів, то обирайте фільтри з розміром пор 0,02 мікрона, вони дають можливість відфільтрувати не лише механічні забруднення, але й більшість мікробів.
Також більшість моделей оснащують фільтрами з активованим вугіллям. Це допомагає очистити воду від неприємних запахів, пестицидів, промислових хімікатів.
Перед тим, як вибрати фільтр для води в похід, радимо ознайомитись з механізмом роботи кожного типу:
- Одні очищають воду одразу (насосні), але треба трохи попрацювати качаючи насос вручну;
- Другі вимагають більше часу (механічні, вони ж гравітаційні), але поки фільтр працює, можна відпочити. Один з їхніх недоліків – треба часто міняти фільтр;
- Треті обмежені об’ємом води, що очищається (пляшкові).
Якщо фільтр ефективний, то він буде оснащений двома ступенями очищення – пре-фільтром, який прибирає механічні забруднення, та юнітом, який очищає воду від вірусів та бактерій.
Але на жаль, знайти подібні фільтри досить складно й ціна їх буде стартувати від 100 доларів. Тому, якщо ви використовуєте бюджетну модель, воду після очищення важливо продезинфікувати.
Другий етап: знезараження
Візуально чиста прозора вода ще не означає, що її можна пити. Особливо, якщо вона була набрана з сумнівних джерел. Якщо випити такої води, можна підчепити все що завгодно, починаючи від ботулізму й закінчуючи малярією та тифом. Тому перед вживанням важливо її знезаразити.
Кип’ятіння – це найпростіший метод. В процесі кипіння вода додатково очищається від механічних забруднень – дрібні залишки мула осідають на дно, а шкідливі мікроби вмирають під дією високих температур.
Скільки кип’ятити воду для знезараження залежить від чистоти води, місця її забору, лужності. Звичайно, в польових умовах ніхто вам не скаже : ”цю воду треба кип’ятити п’ять хвилин, а цю – десять”. Але орієнтуйтесь, що на висотах до 2000 м треба кип’ятити безперервно не менше п’яти хвилин, а вище 2000 м – десять та більше.
Ультрафіолет вбиває великий відсоток мікробів, але не всіх. Цей доступний метод варто використовувати лише тоді, коли нічого іншого для знезаражування води немає.
Крім того, сьогодні на ринку можна купити ультрафіолетові очищувачі води. Портативнивний очищувач треба занурити в воду на час, вказаний на пакуванні. А деякі виробники навіть розробили фляги з УФ фільтрами.
Хімічне знезараження. В очищену воду додають таблетки, порошок або краплі, які вбивають шкідливі мікроорганізми. Скільки й чого додавати виробники вказують на пакуванні. Це ефективний метод, але дороговартісний. Купити таблетки для очищення води сьогодні можна в аптеках та в спеціалізованих туристичних магазинах.
Яскравим прикладом такого знезараження є таблетки, якими комплектують військові аптечки. Вони не покращують смак та запах води, але вбивають більшу частину шкідливих бактерій, які в ній можуть бути.
Крім цього, для знезараження можна використовувати йод та марганцівку (перманганат калію), але треба бути особливо обережними з дозуванням. Вода з перманганатом калію має бути блідо рожевою, краще дати їй відстоятись, й потім злити в окрему ємність так, щоб не зачепити осад з дна. При використанні для знезараження йоду вбивається великий відсоток “живності”, а вода набуває “лікарняного” присмаку.
Висновки
Вода – важлива складова активної життєдіяльності. Від її якості напряму залежить не лише результат та самопочуття, але й життя та здоров’я людини. Тому будьте уважні до того, що ви п’єте, використовуйте фільтри й бережіть своє здоров’я.
