Довідка

Висота над рівнем моря: 2061 м

Гірська система: Чорногора, українські Карпати.

Де знаходиться: Україна, кордон Івано-Франківської та Закарпатської областей, за 17 км від кордону з Румунією.

Час сходження (без урахування спуску): від 2 годин до кількох днів залежно від маршруту.

Хто і коли став першовідкривачем Говерли, — найвищої гори України, — достеменно невідомо. За неофіційною версією (скоріше навіть легендою) першим цю вершину сотні років тому підкорив угорський граф Янош Нодь. Щоправда, його експедиція закінчилася трагічно: через раптову бурю і різке похолодання граф зі своєю командою так і не спустився з гір.
 


Офіційний же туристичний маршрут на вершину відкрили в 1880 році. З того часу потік охочих підкорити Говерлу тільки зростає, а протоптаних стежок стає дедалі більше. Аутдорників ваблять досить легкі та короткі маршрути (підкорити гору можуть навіть діти), доступність у плані логістики, і, звичайно ж, захоплюючі види. Однак гора так само періодично демонструє свій характер і навіть карає тих, хто ставиться до неї надто безтурботно.

Розповідаємо, як «подружитися» з Говерлою, які маршрути та час підійдуть для новачків та професіоналів, і що потрібно знати та підготувати перед сходженням.

 

Зміст

  1. Маршрути на Говерлу з бази "Заросляк"
  2. Маршрут із Лазещини/«Через Козьмещик»
  3. Маршрут із Квасів через Петрос
  4. Маршрути від гори Кукул та із села Говерла
  5. Найкращий час для сходження на Говерлу
  6. Особливості зимового сходження
  7. Як підготуватися до сходження на Говерлу?
  8. Що взяти із собою на Говерлу: список спорядження
  9. Що ще потрібно знати перед сходженням на Говерлу?

 


 

Маршрути на Говерлу: підйом на Говерлу з бази "Заросляк"

Піднятися на Говерлу можна різними стежками. Є як офіційні, так і неофіційні маршрути. 

Найчастіше підйом на Говерлу здійснюють від бази «Заросляк». Тут починаються чотири марковані стежки: найпопулярніші і найкоротші «Зелена» та «Синя» та більш протяжні і малолюдні «Жовта» та “Червона” (докладніше про ці маршрути далі).

 


 

Також піднятися на Говерлу можна, стартуючи з сіл Лазещина, Кваси, Говерла та гори Кукул. Про ці варіанти ми також докладно розповімо далі.
 


 

Як дістатися до бази Заросляк
 

Найпопулярніша точка старту маршрутів на Говерлу знаходиться на південному схилі гори на висоті 1300 метрів над рівнем моря. Найближчий населений пункт до Заросляка — Ворохта.

 

 

До Ворохти можна дістатися поїздом або особистим транспортом. Дорога із Києва займе 10-16 годин. З Ворохти до Заросляка рейсові автобуси не ходять — доїхати можна лише на таксі чи екскурсійним автобусом. Йти пішки з Ворохти до Заросляка не радимо: дорога довга (близько 20 км) і досить нудна — краще бережіть сили для сходження.

Зверніть увагу. Якщо збираєтесь добиратися своєю машиною, врахуйте, що дорога від Ворохти до Заросляка розбита, а останні кілометри її практично немає. Приїжджати потрібно якомога раніше, щоб встигнути зайняти місце на парковці біля бази.

 

 

Також до Заросляка можна дістатися іншим шляхом. Спочатку — поїздом до Івано-Франківська, потім близько 2 годин маршруткою до повороту на базу і ще близько години пішки.

Корисна інформація. На базі «Заросляк» є магазинчики та кафе, де можна перекусити перед початком або наприкінці подорожі. Також тут можна взяти в оренду трекінгові палки та інше спорядження. У місцевому готелі/хостелі можна переночувати напередодні чи після сходження.

 


 

Зелений маршрут
 

Протяжність близько 4,5 км, підйом займає 2,5-3,5 години.


 

Відносно полога та коротка стежка. Це ідеальний варіант для новачків, дітей та літніх людей. Зеленою стежкою можна піднятися на Говерлу самостійно, без допомоги гіда. Заблукати на ній практично нереально — стежка добре промаркована і на ній часто багато людей. Звідси і мінус маршруту — через високу популярність тут буває тісно, також є проблема зі сміттям.

Зверніть увагу! Паралельно Зеленій стежці аж до вершини Говерли йде ще одна, Червона. Там вона не закінчується, а продовжується, і через гори Брескул, Пожижевську, Данциж та озеро Несамовите виходить до гірського села Дземброня. Це ще один, не дуже популярний, але насичений та цікавий маршрут Карпатами на 2-3 дні.
 


 

Перші кілька кілометрів Зеленої стежки йдуть через тінистий хвойний ліс уздовж річки Прут. Ділянка легка: дорога полога, дерева захищають від сонця, стежки обладнані сходами та поручнями. Однак далі на вас чекає перше випробування: близько півгодини доведеться йти вузькою стежкою через зарості колючого ялівцю (одяг з довгим рукавом і штани замість шортів явно не завадять!).

Остання ділянка — крута і кам'яниста, відкрита сонцю та вітрам. Вона найскладніша, проте і наймальовничіша. І, головне, до вершини вже рукою подати!
 


Порада. У погожу погоду та з відповідною підготовкою підйом та спуск краще здійснювати різними стежками. Так ви значно урізноманітните шлях і зможете насолодитися різними видами Говерли. Найчастіше комбінують підйом по Зеленому маршруту зі спуском по Синьому або навпаки.

 

Синій маршрут
 

Протяжність близько 3,7 км, підйом займає 2-3 години.
 

Синя стежка набагато коротша, ніж зелена, але й складніша. Дорога крута, підйом передбачає серйозні кардіонавантаження, тому здолати її зможуть люди з гарною фізичною підготовкою. Якщо йти без тривалих зупинок, маршрут займе всього кілька годин, але можна розтягнути задоволення, роблячи привали для відпочинку та милування краєвидами — у такому разі будете підніматись близько 3-4 годин.

Перші 500 метрів Синій маршрут іде пологою стежкою через хвойний ліс паралельно Зеленій стежці. Після розвилки дорога починає круто підніматися вгору. Приблизно за 2 км від старту вона проходить повз красивий Прутський водоспад — якщо є час, варто трохи зійти з маршруту і відвідати це місце також. Останні 250 метрів підйому — найскладніші, але водночас найкрасивіші.



 

Зверніть увагу. Синій маршрут ще більш людний, ніж зелений, його часто вибирають і для підйому, і для спуску. Тому якщо не хочете «ділити» Говерлу з сотнями інших туристів, вибирайте найменш багатолюдний час (докладніше у розділі «Найкращий час для сходження») або інші маршрути.

 

Жовтий маршрут
 

Протяжність близько 14 км, підйом займає 1-2 дні.
 


 

Це довгий та цікавий маршрут для тих, хто вже освоїв Зелену та Синю стежку, і хоче познайомитися з Говерлою ще ближче.

Жовта стежка починається від Заросляка і через хвойний ліс та альпійські луки веде до гірського озера Несамовите (близько 7 км). Власне, на цьому офіційний маршрут і закінчується, проте можна продовжити шлях Чорногірським хребтом (Червоною стежкою), через вершини Туркул, Брескул і Пожижевська, і, нарешті, піднятися на Говерлу. Звідти можна спуститися до Заросляка Зеленою або Синьою стежкою.
 


 

Повний маршрут розрахований на 2 дні, з однією ночівлею в наметах недалеко від озера. Стежка частково не маркована, малолюдна. Тому обов'язково запасіться засобами орієнтування (карта, GPS, компас).



 

Маршрут із Лазещини/«Через Козьмещик»
 


Протяжність близько 17 км, підйом займає приблизно 2 дні.
 


 

Довга, але не складна стежка. Підійде для новачків, які вперше практикують походи Карпатами довше одного дня. Найкращий варіант для зимових походів на Говерлу.

Маршрут «Через Козьмещик» дуже мальовничий та насичений. Дорогою зустрічатимуться музеї, колиби, джерела. Зі стежки відкриваються найкращі краєвиди на Петрос і Говерлу.

Маршрут стартує від залізничної станції в селі Лазещина (можна дістатися рейсовими автобусами або електричкою). Звідти — пішки або на таксі до турпритулку «Козьмещик», і далі можна піднятися до Говерли жовтою розміткою через полонину Гропа, або піти по синій до підніжжя Петроса, а потім червоною піднятися на Говерлу.



 

Спуститися можна тією самою дорогою до Лазещини або Синьою/Зеленою стежкою до Заросляка (у другому випадку можна вкластися навіть в один, максимум два дні). Або піти далі Червоною стежкою до озера Несамовите — тоді дорога займе щонайменше 2 дні.
 


 

Маршрут із Квасів через Петрос
 


Протяжність близько 27 км (до Говерли), підйом займає приблизно 2-5 днів.
 


 

Один із найскладніших маршрутів на Говерлу, але, повірте, він вартий усіх витрачених на нього зусиль! Подорож включає підйом одразу на дві вершини — Петрос і Говерлу — тому потребує гарної фізичної підготовки. Здолати весь шлях можна і за 2-3 дні, проте з довгими привалами маршрут розтягнеться до 5 днів.

Стартова точка знаходиться в Квасах, куди можна дістатися електричкою або рейсовим автобусом. Починається стежка біля відомого джерела з мінеральною водою. Дорога до Петроса відносно полога, без різких підйомів.



 

Після підйому на Петрос варто влаштувати ночівлю, а вранці, зустрівши неймовірно красивий світанок, вирушити до Говерли. Сходження на неї, на відміну від Петроса, буде вже не таким легким.

З вершини можна спуститися Зеленим/Синім маршрутом до Заросляка, або продовжити шлях Червоним маршрутом через Брескул, Пожижевську, Туркул, озеро Несамовите і аж до села Дземброня (всього від с.Кваси понад 50 км).
 

 

Маршрути від гори Кукул та із села Говерла
 


Це два любительські неофіційні маршрути для тих, хто вже пройшов усі вищеописані стежки, але хоче ще. Дороги частково не марковані, підходять лише для досвідчених туристів. Засоби навігації обов'язкові!



 

Маршрут Кукул-Говерла — відносно новий, ще кілька років тому тут були непрохідні хащі. Протяжність — близько 9 км, підйом займає 1-2 дні. Стежка проходить ниткою г.Кукул — г.Велика Козьмеська — г.Мала Говерла — г.Говерла. Дорога нелегка, є великі перепади висоти.

Маршрут із села Говерла ще довший — близько 14 км. Займе щонайменше 2 дні. Дорога від села йде через Брескульську полонину, сідловину гори Брескул, і закінчується підйомом на Говерлу.

 

 

Найкращий час для сходження на Говерлу
 

Важливо розуміти, що літня та зимова Говерла — це начебто різні локації, настільки вони відрізняються за складністю та пейзажами. Сходження на гору взимку дозволено лише професіоналам і тільки деякими маршрутами. Про це докладніше ми розповімо далі, а поки що розберемося, коли найкраще підкорювати Говерлу в теплу пору року.



 

Навесні у Карпатах зберігається нестабільна погода, сходить сніг. Починаючи з середини осені різко холодає, умови для сходження теж не найкращі. Тому основний сезон стартує, коли сходить останній сніг, — наприкінці травня/початку червня, — і закінчується у жовтні.

Також важливо вибрати правильний день. По можливості, не підіймайтесь на гору у вихідні та святкові дні, оскільки в цей час найбільший наплив туристів, особливо на Зеленій та Синій стежці.

І, звичайно, враховуйте прогноз погоди. В ідеалі потрапити на маловітряні, ясні та сухі дні, оскільки дощ, туман і сильний вітер можуть неабияк ускладнити підйом, а в особливо несприятливі дні офіційні маршрути взагалі можуть закривати для відвідування.

 

Особливості зимового сходження
 

Зимові Карпати — це неймовірна краса, і водночас серйозне моральне та фізичне випробування! На шляху до вершини Говерли чатує безліч небезпек. Глибокий сніг приховує стежку і «гальмує» вас, вітер та мороз можуть призвести до обморожень та інших неприємностей. Значно підвищується ризик травмування. А найбільшу небезпеку становлять лавини у Карпатах.

І все ж, сходження на Говерлу взимку цілком можливо! Доведено мільйонами туристів, зокрема і командою Шамбали! Читайте наш звіт про зимовий похід Чорногорою з підйомом на Петрос, Говерлу та Піп Іван.
 


 

До зимового походу на Говерлу варто готуватися ґрунтовно. Уважно вивчіть загальні правила зимових походів, підготуйте все необхідне спорядження та виберіть оптимальний маршрут.

  • Для підйому на Говерлу взимку найбільше підходить маршрут із Лазещини через Козьмещик через полонину Гропа. У холодну пору року він вважається найбільш безпечним. Також підходить Зелений маршрут від Заросляка, якщо напередодні була стабільна погода, без різких змін температури та снігопадів. Інші маршрути для зимового сходження не підходять!

  • Правильно підберіть гардероб для зимового сходження. Щоб вам було комфортно за будь-якої температури, одягайтеся, дотримуючись концепції трьох шарів.

     


 


Також читайте докладніше про загальні правила безпеки в зимовому поході та особливості зимового сходження на Говерлу, Петрос, Шпиці та Ребра.



 

Як підготуватися до сходження на Говерлу?
 

Із зимовим сходженням розібралися: як ви вже зрозуміли, ця затія, хоч і реальна, але потребує особливої підготовки та підходить не для всіх. А як справи з походом у теплий час? Вважається, що сходження на Говерлу влітку може подужати буквально кожен. Однак тут важливо уточнити: підйом осилять всі, якщо правильно підготуватися та вибрати правильний маршрут.

 


 

Щоб сходження на Говерлу закінчилося успішно, важливо врахувати стан здоров'я, вік, фізичну підготовку. Щоб підкорити гору влітку, не треба бути професійним альпіністом. І все ж, навіть найкоротші маршрути дають пристойне навантаження на серцево-судинну та дихальну систему, суглоби.

Важливо! Не варто підніматися в гори людям із серйозними вадами серця та судин, опорно-рухового апарату, в разі загострення хронічних захворювань. Також не рекомендовано сходження на Говерлу вагітним, літнім людям та маленьким дітям, проте тут, знову-таки, важливо орієнтуватися на поточне самопочуття та фізичну підготовку. Перед поїздкою до Карпат варто підготувати організм: займатися бігом, робити зарядку. В ідеалі перед Говерлою підкорити невелику вершину, щоб організм звик до навантажень.

Що ж до вибору маршруту, в хорошу погоду Зеленою стежкою можуть піднятися навіть 5-річні діти та літні люди (якщо вони фізично підготовлені). Синій маршрут технічно складніший і дасть більше навантаження на суглоби і серце через більш різкий підйом, але і його освоїть більшість туристів. Якщо є час, вирушайте Жовтою стежкою через озеро Несамовите або з Лазещини через Козьмещик — ці маршрути, хоч і довгі, але технічно нескладні, і на них організм краще адаптується перед сходженням. Ну а дорога з Квасів із підйомом на Петрос та Говерлу підійде вже для добре підготовлених туристів.

 

Що взяти із собою на Говерлу: список спорядження
 

У нас є детальний загальний список, що взяти в похід, а також зручні чек-листи для трекінгу в Карпатах взимку та влітку — використовуйте їх, щоб грамотно зібрати рюкзак для багатоденного сходження на Говерлу.

Зараз же ми пройдемося по основним речам, які обов'язково варто взяти з собою, незалежно від тривалості походу.

Зручне взуття та трекінгові палиці
 

Стежки на вершину Говерли точно не назвеш «прогулянковими». Місцями просто нерівні, подекуди слизькі, а на окремих ділянках це взагалі насип каменів. Тому подбайте про свою безпеку — надягайте зручне закрите взуття з нековзкою поверхнею, і використовуйте трекінгові палиці під час підйому і спуску.

Взувати в ідеалі варто трекінгові черевики, або хоча б хороші кросівки. Сандалі, кеди і гумові тапки не підійдуть! Докладніше про взуття для походу.

Палиці необов'язково купувати: їх можна взяти напрокат, наприклад, на Заросляку. Але якщо походи для вас — історія не на один раз, краще, звичайно ж, купити хороші туристичні палиці. Читайте, навіщо вони потрібні і як вибрати.


Одяг на будь-яку температуру, із захистом від вологи та вітру
 

У теплу пору вибір одягу не такий критичний, як взимку, та все ж, важливий. Погода у горах міняється різко. По-перше, температура сильно падає з набором висоти — біля підніжжя та на вершині різниця може становити до 10º! По-друге, погодні умови можуть змінюватися з кожною годиною. Несподіваний дощ, туман, сильний вітер — нормальне явище. Тому одягатись потрібно так, щоб вам було комфортно і в спеку, і в холод.

Крім того, одяг повинен бути закритим (пам'ятаємо про колючі чагарники, сонце та комах), захищати від вітру (на вершині він є завжди) та вологи. Хороший комплект: термобілизна/футболка+фліска+вітрівка/мембранка. Жарко — залишилися в одній футболці, холодно — одягли кофту та куртку.

Не забудьте захистити голову та шию від сонця та вітру — для цього ідеально підійде багатофункціональний баф. На випадок дощу обов'язково беріть плащ/дощовик/пончо (докладніше про захист від дощу в поході).


Сонцезахисний крем та окуляри
 

Обов'язково використовуйте крем із SPF у горах, якщо не хочете спуститися з Говерли із сонячними опіками — чим ближче до вершини, тим сильніше ультрафіолетове випромінювання. З цієї ж причини не забудьте взяти сонцезахисні окуляри. Докладніше про захист від сонця в горах.


Їжа
 

Якщо йдете довгим маршрутом і сходження займе 2-3 дні, добре продумайте, що і на чому готуватимете. Вивчіть наші рекомендації щодо складання грамотного меню в поході та візьміть газовий пальник (багаття на Говерлі розпалювати не можна).

Для короткого одноденного сходження можна особливо не морочитися, проте перекус беріть обов'язково! У вас завжди має бути швидке джерело енергії: снеки, печиво, горішки, — підійде все, що можна закинути в рот на ходу. Також на одному з привалів можна влаштувати справжній пікнік із бутербродами та чаєм із термоса.
 

Вода
 

Обов'язково беріть щонайменше 1-1,5 літра чистої питної води на людину, навіть якщо сходження займе півдня. Чому це важливо, читайте у нашій статті про гідратацію у поході.

Вирушаючи в багатоденний похід, важливо заздалегідь дізнатися, де можна поповнити запаси води по ходу маршруту. Джерела є на полонинах Гропа та Туркульська, біля озера Несамовите, на траверсі Говерли з боку Піп Івана, в районі екопункту “Перемичка” (між Говерлою та Петросом). Проте врахуйте, що у спеку вони можуть пересихати.

 

Що ще потрібно знати перед сходженням на Говерлу?
 

  1. На КПП перед Заросляком та на екопункті “Перемичка” необхідно зареєструвати всіх учасників походу і машину (якщо подорожуєте особистим транспортом), та заплатити збір за вхід до заповідника (близько 30 грн з особи).

  2. На Говерлі заборонено розводити багаття, ловити рибу, збирати квіти та ягоди, ставити намети туристичні. І, само собою, не можна залишати по собі сміття!

  3. На офіційних маршрутах влітку практично неможливо заблукати — дорога протоптана і добре маркована. Однак у сильний туман чи дощ видимість значно погіршується та орієнтуватися набагато складніше. Якщо йдете малолюдною стежкою без гіда, варто мати паперові/оффлайн карти та GPS-навігатор.

  4. Вершина Говерли — це плоске плато з кількома пам'ятками. Найчастіше тут дме дуже сильний вітер, тож надовго затриматись не вийде. Радимо зробити фото, насолодитися моментом, а потім спуститися трохи нижче і вже за більш комфортних умов влаштувати невеликий пікнік на честь підкорення вершини.

  5. Будьте особливо обережні в дощ — стежки стають дуже слизькими. Пересувайтеся повільно та акуратно. Якщо насувається гроза, негайно вимкніть мобільні телефони, відійдіть подалі від поодиноких дерев.

  6. Переночувати перед та після сходження можна в одному з готелів/хостелів на базі «Заросляк», у турпритулку Козьмещик або у Ворохті. Безпосередньо на маршруті є колиби (тимчасове житло пастухів) та дерев'яні будиночки для туристів. Такі «притулки» можна зустріти, наприклад, на полонині Гропа, на екопункті “Перемичка” і практично перед самою вершиною (на висоті 1800 м, з боку Козьмещика). Вони безкоштовні, однак на 100% розраховувати на них не варто — можуть бути закриті, зайняті чи взагалі зруйновані. Тому для походу на 2-3 дні обов'язково потрібно брати намет, спальник, каремат та інші речі для комфортного сну на природі.
     

Здається, Говерла вбудована в наш генетичний код на рівні з гімном та тризубом. Вона вабить кожного українця незалежно від того, досвідчений він аутдорник чи просто любитель побути на природі.

Сходження на Говерлу вже сама по собі — цікава і захоплююча пригода. Але це також може стати чудовою підготовкою перед підкоренням більш масштабних вершин. Піднявшись на Говерлу, ви можете розпочати підготовку до сходження на Арарат, Кіліманджаро, Аконкагуа чи іншу вершину світу. Головне — мати бажання та якісне спорядження від Shambala!