Слеклайн що це та як обрати? Історія. Розвиток. Види.

У дитинстві всі ми могли спостерігати в цирку виступ канатоходців. Балансування і виконання еквілібристами захоплюючих трюків на натягнутому канаті, на величезній висоті під куполом цирку викликала одночасно страх і величезний захват від споглядання цього видовища. І у багатьох виникало бажання випробувати себе і спробувати пройти над прірвою по натягнутому тросу. 

І якщо раніше це було можливо тільки при вступі в циркову школу і набутті професії еквілібриста, то на сьогоднішній день, завдяки вже цілій слеклайн-індустрії, спробувати пройтися по натягнутій стропі може кожен і для багатьох «слек» став улюбленим хобі і навіть спортом.

Зміст

1. Що ж таке слеклайн?

2. Як все починалося (історія)

3. Слеклайн сьогодні

4. Дисципліни слеклайн

5. Користь від занять слеклайн

6. Підведемо підсумки

Що ж таке Слеклайн?

У перекладі з англійської дослівно «Слеклайн» означає провисаючу лінію. Суть «слеклайну» полягає в ходінні і балансуванні на натягнутій стропі і виконанні всіляких трюків на ній.

Як все починалось

Хоча ми і почали нашу статтю з спогадів про канатохідців, появою «слеклайна» світ зобов'язаний зовсім не еквілібристам з цирку. Все почалося на початку 80-х років в культовому місці для скелелазів і альпіністів усього світу – Національний парк Йосеміті, в простолюдді, прозваному «Долиною».

Двом американським альпіністам – Адаму Гроссовскі (Adam Grossowsky) і Джефу Еллінгтону (Jeff Ellington) – полюбившим під час відпочинку балансувати на натягнутих сталевих ланцюгах для огорожі парковки, прийшло на думку спробувати пройтися по своїм натягнутим альпіністським мотузкам.

На відміну від сталевого троса або каната, які використовують еквілібристи в цирку, альпіністську мотузку неможливо було натягнути до нерухомого фіксованого стану. Вона пружинила і провисала під вагою людини і утримувати рівновагу доводилося за рахунок зміни нахилів тіла і рук, а спеціальний балансир у вигляді довгої жердини переставав бути необхідним.

Справжню сенсацію в світі екстремальних видів спорту Адам і Джефф зробили при спробі проходження 17-метрової лінії зі сталевого троса на 880 метровий пік Lost Arrow Spire. І нехай їм не вдалося пройти її до кінця, їх спроба мала величезний резонанс в скелелазному середовищі.

У тому ж році, молоді Скотт Белком (Scott Balcom) і Кріс Карпентер (Chris Carpenter), вражені діяльністю Адама Гроссовскі і Джеффа Еллінгтона, з використанням альпіністського спорядження пройшли перший хайлайн – стропа довжиною 9 метрів була натягнута на висоті 35 метрів між двох опор моста в Каліфорнії.

А в 1985 році Скотт Белком успішно завершив розпочате Адамом і Джеффом – по натягнутій стропі була пройдена лінія на Lost Arrow Spire.

З тих пір слеклайн став невід'ємною частиною скелелазної тусовки. Біля скель, в тренажерних залах або просто в міських парках можна було побачити все більше хлопців та дівчат, що балансують на натягнутій стропі. 

На початку двохтисячних були засновані перші компанії з випуску спорядження для слеклайн: Gibbon, Spider Slackline і т. д.

Величезний внесок в популяризацію слеклайну зробили легенда екстрим Дін Поттер (Dean Potter) і «хрещений тато» слеклайна Енді Льюїс (Andy Lewis). Кадри з проходженням Діном довгих хайлайнів в культовому скелелазному відео двохтисячних «Masters of stone» зробила слеклайн популярним за межами Америки, а виступ Енді на концертах Мадонни і в вечірніх телешоу на американському телебаченні дало великий поштовх для популяризації «слека» як самостійного спорту за межами світу скельолазіння і альпінізму.

Слеклайн сьогодні

На сьогоднішній день вже організована Міжнародна федерація слеклайн і по всьому світу проводяться турніри і змагання, зокрема спонсоровані Red Bull і Go Pro.

Завдяки сучасному спорядженню, натягування слеклайн не вимагає спеціальних альпіністських навичок. Вам необхідний храповик і власне сама стропа – стандартний набір будь-якого комплекту для слеклайн. Так як «батьками» «слека» є альпіністи безпека стоїть на першому містці – розривна навантаження для стропи часто становить близько 2х тонн. Тому про надійність спорядження можна не переживати.

Слеклайн є дуже універсальним і «зручним» хобі. Ви можете ходити по стропі круглий рік, для цього вам потрібні всього лише дві опори, на яких можна натягнути «слек». Стропа і храповик не займають багато мета – «слек» це хобі, яке завжди з собою. У гірському поході, на пляжі або на спортивному майданчику – ви завжди зможете зайнятися улюбленою справою. На пікніку або прогулянці в парку слеклайн не залишить нікого байдужим – вашим друзям обов'язково захочеться спробувати пройтися по стропі. Слеклайн – це весело!

Дисципліни слеклайна

На сьогоднішній день виділяють шість основних дисциплін «слека»: Лоулайн, Лонглайн, Вотерлайн, Родео, Тріклайн, Хайлайн, Фрі-соло. Розглянемо їх детальніше:

Лоулайн – найпростіший, самий популярний і масовий вид слеклайна. Стропа натягується на невеликій висоті довжиною до 30 метрів. Ширина стропи в залежності від цілей варіюється від 2,5 до 5 см. Простий в організації, безпечний і доступний вид слеклайна.

Лонглайн – довжина натягнутого слеклайну перевищує 40 метрів. Через велику довжину збільшується динаміка стропи – «слек» стає більш м'яким і пружинистим. З цих причин проходження лонглайна вимагає більшої майстерності і досвіду від спортсменів. При натягуванні «лонга» не обійтися без спеціального спорядження. Точки кріплення стропи розташовуються на висоті від 1,5 до 4,5 метрів в залежності від довжини і побажань спортсменів. Найдовший «лонг» був пройдений в 2014 році Олександром Шульцем – довжина склала 610 метрів.

Вотерлайн – дуже популярний вид «слека». Стропа натягується над водоймою. Відпочинок на морі, біля річки, озера чи басейну отримує ще одну веселу і не звичайну розвагу. Крім того, над водою багато хто вирішуються спробувати «серфить» або зробити перший трюк. Єдиний недолік (якщо ви звичайно не морж) – це все-таки літній вид «слека». У 2012 році Майк Кеметер прошол рекордні 222 метра над Зеленим озером в Австрії.

Родео – дисципліна слеклайна, при якій стропа має дуже низьке натяг і провис може дорівнювати практично росту людини. Через слабкий натяг стропа має можливість гойдатися на великих амплітудах і набуває складну для ходіння динаміку. Завдяки великій амплітуді, ходіння по стропі нагадувало скачки на дикому бику звідки і з'явилася назва дисципліни. Розгойдування ногами стропи в різні боки дало назву для ще одного терміна – «серфінга».

Тріклайн – найбільш видовищний вид «Слека». Проходження стропи з виконанням різних трюків. В якійсь мірі його можна назвати основною «спортивною» дисципліною слеклайн. Для досягнення максимальної пружності стропу натягують до стану струни. За звичай ширина стропи становить 5 см. Натягують його на висоті до 1,5 метра і довжиною до 25 метрів.

Хайлайн – слеклайн, натягнутий на величезній висоті. Встановлюється в місцях з достатнім запасом висоти - гори, яри, висотні будівлі і т. д. Для установки потрібні відповідні досвід, знання і спорядження. Сучасне спорядження робить даний вид «слека» максимально безпечним і єдиним ризиком залишається людський фактор. При проходженні хайлайна обов'язковим є використання скалолазной страхувальної системи. У 2016 році Стефан Сігріст встановив світовий рекорд, пройшовши хайлайн на висоті 5700 метрів на схилах Кіліманджаро.

Фрі-соло – як і в скелелазінні, дана дисципліна має на увазі проходження лінії, натягнутої на великій висоті (Хайлайн), без використання будь-якої страховки. Тільки для обраних, сильних і досвідчених екстремалів.