Українські Карпати — 1/10 гірської системи, що простягнулася Європою на півтори тисячі кілометрів. Польсько-словацькі Татри, Трансильванські Альпи в Румунії, чеські Яворники, — ці та інші карпатські гори мають відмінності, і навіть в межах України Карпати різні. Розказуємо про районування Українських Карпат, особливості масивів, найвищі гори й цікаві місця для трекінгу.
Зміст:
Список гірських масивів, карти
Полонинсько-Чорногірські Карпати
Корисні статті про похід Карпатами
Як поділені Українські Карпати. Карти районів
У межах однієї системи гори відрізняються за висотою, формою, тектонічною будовою, історією походження тощо. Об’єднані спільними характеристиками хребти формують гірські області/райони. Всередині кожної області — розмежовані долинами річок підобласті, масиви й хребти.
В Українських Карпатах можна виділити 10 гірських районів:
- Східні Бескиди
- Ґорґани
- Покутсько-Буковинські Карпати
Бескиди, Ґорґани й Покутсько-Буковинські гори формують Зовнішні Українські Карпати, крайнє пасмо гірської системи на сході.
- Полонинський хребет (Руна, Боржава, Красна)
- Свидовець
- Чорногора
- Гринявські і Яловичорські гори
Ці чотири райони входять до серединного Полонинсько-Чорногірського пасма.
- Вододільний хребет
- Мармароський кристалічний масив (Рахівські й Чивчинські гори)
- Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет
*Наведено один з варіантів районування. По факту є різні способи групування гір. Але не будемо заглиблюватися в топографічні хащі: зібраної в статті інформації достатньо, щоб орієнтуватися в районах Карпат для планування походів.
Районування Карпат на сайті популярної платформи В Похід Карпатами
Східні Бескиди
Найвища гора: Магура, 1362 м
Протяжність: 100 км
Знаходиться: на кордоні з Польщею. Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська обл.
Гори середньовисокі, округлені, без гострих рис. Долиною ріки Стрій масив поділений на два райони:
- Верхнодністровські Бескиди. Середня висота 700 м. Максимальна — 1021 м, гора Магура Лімнянська.
- Сколівські Бескиди. Середня висота 1000 м. Максимальна — 1362 м, гора Магура на хребті Красношир.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Магура (1362 м)
- Параска (1268 м)
Маршрут: гора Параска і водоспад Гуркало з Корчина/Сколе/Коростова
- Лопата (1211 м)
- Тростян (1232 м)
- Набивки (1265 м)
- Кудрявець (1262 м)
- Товстий Верх (1206 м)
- Бердо (1197 м)
- Високий Верх (1176 м)
- Магура Лімнянська (1022 м)
- Озера Мертве, Журавлине, Поляницьке
- Водоспади Гуркало, Сопіт, Кам’янецький, Поляницький
- Скелі Довбуша
- Тустанські скелі й залишки фортеці
- Мінеральні курорти Трускавець, Східниця
- Гірськолижні курорти Плай, Буковиця, Славське
Ґорґани
Найвища гора: Сивуля Велика, 1836 м
Протяжність: 80 км
Знаходиться: між Торунським і Яблуницьким перевалами, ріками Прут і Мизунка. Івано-Франківська і Закарпатська обл.
Середня висота хребтів 1400 м, окремі вершини підіймаються на 1700 м і вище. Гострі гребені, асиметричні схили, значні перепади висот різко контрастують на фоні сусідніх Бескидів і Буковини з м'яким рельєфом.
Ще одна характерна особливість — кам'яні розсипища, або, як кажуть місцеві, ґорґани, ґреготи. Подібні утворення зустрічаються й в інших частинах Карпат, але по назві зрозуміло: найбільше ґорґанів — у Ґорґанах.
Ґреготами вкриті великі площі на схилах і вершинах гір. Через нагромадження каміння ґорґанські маршрути особливо травмонебезпечні. Відправляючись в гори, ретельно підбирай похідні черевики, обов'язково бери трекінгові палиці й аптечку.
Географічно виділяють Північні, Центральні (найвищі) й Південні Ґорґани. За геологічною будовою — Крайові низькогірні, Зовніші/Скибові (найбільша площа) і Привододільні/Внутрішні. Рельєф останніх відрізняється від типових ґорґанських гір: хребти масивні, з вираженими зниженнями й плавними лініями, широкими полонинами, ґреготи зустрічаються рідше. Пейзажі нагадують сусідній Полонинський хребет, особливо помітно це на хребті Пішконя. Привододільні Ґорґани також відносять до Вододільно-Верховинських Карпат.
Найвищі гори й цікаві місця
Центральні Ґорґани
- Сивуля Велика (1836 м)
- Сивуля Мала (1818 м)
- Ігровець (1803 м)
- Висока (1803 м)
- Петрос Ґорґанський (1702 м)
Північні Ґорґани
- Ґрофа (1748 м)
- Молода (1723 м)
- Попадя (1740 м)
- Паренки (1735 м)
- Ґорґан Ілемський (1587)
Південні Ґорґани
- Братківська (1788 м)
- Гропа (1763 м)
- Довбушанка (1754 м)
- Чорна Клева (1719 м)
- Стримба (1719 м)
- Негровець (1709 м)
- Національний парк Синевир
- Озера Синевир, Озірце, Росохан
- Водоспади Пробій, Дівочі сльози, Нарінецький, Гук, Манявський, Салатрук
- Скеля Білий Камінь
- Урочище Пекло
- Гірськолижний курорт Буковель
- Полонина Явірник
Маршрут: полонина Явірник і г. Явірник-Горган з Яремче
Покутсько-Буковинські Карпати
Найвища гора: Ротило,1483 м
Протяжність: 75 км
Знаходиться між долиною р. Прут і кордоном з Польщею. Івано-Франківська і Чернівецька обл..
Група паралельних хребтів з куполоподібними вершинами. Частина — низькі (до 800 м), пологі. Інші — середньогірні, з крутими схилами.
Туристичні маршрути й цікаві локації зосереджені у північно-західній частині регіону, на околицях Верховини, Ворохти і Яремче.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Ротило (1483 м).
- Хорде (1478 м)
- Біла Кобила (1476 м)
- Грегіт (1472 м)
- Лисина Космацька (1465 м)
- Габорянська (1444 м)
- Версалем (1406 м)
- Лунгуль (1377 м)
- Ліснів (1257 м)
- Ягідна (1216 м)
- Перевали Німчич, Буковецький, Шурдин
- Скелі Довбуша, Писаний Камінь, Протяті Камені, скелі на Сокільському хребті.
- Водоспади Сріблястий, Смугарські, Верхній і Нижній Гук, Бервище, Шум
- Гірськолижний курорт Мигово
Вододільний хребет
Найвища гора: Пікуй, 1408 м
Протяжність: 30 км
Внутрішня частина Карпат, між Бескидами й Полонинським хребтом. Львівська і Закарпатська обл..
Вододільний хребет — частина Верховинсько-Вододільних Карпат, вузької смуги між Зовнішніми й Полонинсько-Чорногірськими Карпатами, по якій проходить водорозділ басейнів Дністра і Тиси. Найвища точка всієї області — г. Братківська (1788 м) у Привододільних Ґорґанах.
На Вододільному хребті гори переважно низькі (900-1000 м), за виключенням десятка вершин 1100-1400 м. В улоговинах знаходяться головні карпатські перевали: Яблуницький, Воловецький, Ужоцький.
Хребти малозаліснені, звивисті, асиметричні (пологі північні схили й круті південні).
Через район проходить 35-кілометровий пішохідний маршрут з Сянок в Біласовицю, з підйомом на найвищу гору Львівщини Пікуй.
Найвищі гори:
- Пікуй (1408 м)
- Великий Верх (1309 м)
- Зелемений (1304 м)
- Нондаг (1303 м)
- Гострий Верх (1294 м)
- Припір (1285 м)
- Листкованя (1248 м)
- Старостина (1229 м)
- Журовка (1226 м)
- Бегар (1226 м)
Полонинсько-Чорногірські Карпати
Внутрішня смуга хребтів, простягається на 210 км через Івано-Франківську і частково Закарпатську, Чернівецьку області.
Найпопулярніша серед туристів і найвища частина Українських Карпат: середні висоти — 1500 м, максимальна — 2061 м (Говерла).
Полонинський хребет
Найвища гора: Стій (1681 м)
150-кілометрова смуга хребтів між ріками Тиса й Уж. Гори середньовисокі (пересічна висота 1400 м), схили круті (крім південно-східних). Головна характерна особливість — плоскі, вкриті субальпійською рослинністю вершини (полонини).
Долини річок розбивають Полонинський хребет на полонини Руна (Рівна), Боржава, Красна, та невеликі хребти Гостра Гора й Лютянська Голиця.
Руна
Короткий широкий хребет з м'якими рисами. У північному й східному напрямі різко знижується. Малолюдний.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Полонина Руна (1479 м)
- Менчул (1295 м)
- Руна-Плай (1227 м)
- Льодовикове озеро Велике Тростя
- Водоспади Лумшорські, Воєводин
Боржава
Масив сформовано двома перпендикулярними хребтами (17 і 10 км) з вершиною Великий Верх по центру. Північна й центральна частина в теплий час переповнена туристами й збирачами яфини, якою густо всіяні схили Боржави з липня по вересень. Чим далі на південний схід, тим більш дикими й малолюдними стають стежки.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Стій (1681 м)
- Великий Верх (1598 м)
- Магура-Жиде (1517 м)
- Гемба (1491 м)
- Курта (1459 м)
- Мала Гимба (1416 м)
- Іволове (1415 м);
- Граб (1374 м)
- Плай (1350 м)
- Томнатик (1343 м);
- Водоспад Шипіт
- Гірськолижний курорт Пилипець
Боржава: особливості, маршрути, логістика, поради
Красна
Мальовничий (і попри це не дуже популярний) хребет між долинами річок Теребля, Тересва, Мокрянка, Лужанка й Терешілка. Через Красну прокладено 30-кілометровий пішохідний маршрут. Схили місцями круті, кам'янисті.
Найвищі гори:
- Сигланський (1563 м)
- Топас (1548 м)
- Гропа (1495 м)
- Климова (1492 м)
- Восова (1379 м)
- Гавайсгавор (1241)
Свидовець
Найвища гора: Близниця Велика, 1883 м
Високі (сер. висота по гребеню 1700 м) гори між Чорною Тисою і Тересвою. Головний хребет короткий (25 км) і широкий, має форму півкола. На південь і північ від нього відгалужуються вузькі відроги-плайки.
Гребінь рівний і широкий, до 300 м. Перепади висот незначні. Вище лінії лісу полонини.
Північні схили круті, скелясті, з льодовиковими карами й моренами.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Близниця (1882 м)
- Жандарм Другий (1785)
- Татуляска (1774 м)
- Великий Котел (1771 м)
- Догяска (1764 м)
- Геришаска (1762 м)
- Ворожеска (1731 м)
- Татарука (1711 м)
- Унгаряска (1708 м)
- Стіг (1707 м)
- Гірськолижний курорт Драгобрат
- Озера Апшинець, Догяска, Ворожеска, Герашаска, Івор.
- Водоспади Драгобратський, Труфанець
Чорногора
Найвища гора: Говерла, 2061 м
Головний хребет Українських Карпат. Простягається на 40 км між Тисою і Чорним Черемошем. Найвищий і найбільш відвідуваний гірський район.
На Чорногорі знаходяться 9/10 найвищих гір України та всі шість двотисячників (+ без двох метрів сьомий двотисячник Менчул). Найнижча точка на гребені, перевал Перемичка (1560 м) розділяє хребет на західну частину з г.Петрос та східну від Говерли до Попа Івана.
Рельєф різноманітний: широкі полонини, ґреґоти, льодовикові кари, морени, пороги й водоспади, глибокі вузькі долини, скельні урвища.
Чорногорою та відрогами прокладено безліч туристичних маршрутів різної складності. Облаштовані місця для ночівлі: вівчарські колиби й турпритулки, туристичні кемпінги.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Говерла (2061 м)
Маршрут: підйом на Говерлу і сусідні вершини
- Бребенескул (2035 м)
- Піп Іван Чорногірський (2028 м)
Маршрут: Піп Іван, Вухатий Камінь, Марічейка
- Петрос (2020 м)
- Гутин Томнатик (2016 м)
- Ребра (2001 м)
Маршрут: зимові Шпиці й Ребра, Говерла, Петрос, ПІЧ
- Менчул (1998 м)
- Туркул (1933 м)
- Брескул (1911 м)
- Смотрич (1896 м)
- Полонини Кукул, Борсучина, Пожижевська, Козьмеська
- Озера Бребенскул, Несамовите, Марічейка, Верхнє
- Водоспади Говерлянський, Дзембронські, Гаджинські, Прутський
- Скелі Вухатий Камінь, Шпиці, Крісло Довбуша
- Обсерваторія Білий слон
Гринявські гори (Гриняви)
Найвища гора: Погребина, 1610 м
Гірський масив на південний схід від Чорногори, між Чорним і Білим Черемошем. Не дуже популярний через віддаленість і труднощі з логістикою.
Гори переважно пологі, але західні схили круті. Основні хребти для трекінгу: Кринта-Скупова, Пнів'є.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Погребина (1605 м)
- Пнів'є (1586 м)
- Скупова (1583 м)
- Масний Присліп (1581 м)
- Баба Людова (1581 м)
- Гаїччина (1572 м)
- Тарниця (1553 м)
- Прилучна (1541 м)
- Листувата (1525 м)
- Дуконя (1512 м)
- Угорські скелі
Яловичорські гори (Яловичори)
Найвища гора: Яровиця, 1574 м
Невеликий (протяжність 30 км) масив між Гринявськими й Покутсько-Буковинськими горами. Регіон важкодоступний, туризм розвинений слабо, завдяки чому тут добре збереглися автентична природа й культура Карпат.
Найвищі гори й туристичні місця:
- Яровиця (1574 м)
- Томнатик (1565 м)
- Чорний Діл (1483 м)
- Говдя (1399 м)
- Максимець (1345 м)
- Озеро Гірське/Буковинське Око
- Яловичерський водоспад
- РЛС “Памір”
Мармароський масив
Найвища гора: Піп Іван Мармароський, 1937 м
Протяжність: понад 70 км
Знаходиться: у південній частині Українських Карпат, на кордоні з Румунією. Івано-Франківська і Закарпатська обл.. Більша частина масиву з найвищою горою Фаркеу (1961 м), знаходиться на території Румунії.
Найвища після Чоргногори частина Українських Карпат. Відрізняється чіткими, суровими лініями: гострі гребені й круті схили поєднуються з глибокими долинами-ущелинами. Зустрічаються свідки великого зледеніння: льодовикові кари, морени, урвища. З північної сторони гори шпилясті, з південної — більш пологі.
Через нетиповий для України рельєф цю частину Карпат прозвали Гуцульськими Альпами. До складу масиву входять Рахівські гори та Чивчини. Межа між ними проходить в районі г. Стіг, звідси ж починаються хребти Щавник і Вихід, які поєднують Мармароси з Чорногірським масивом.
Найвищі гори й туристичні місця:
Рахівські гори
- Піп Іван Мармароський (1936 м)
- Неніска (1820 м)
- Петрос Мармароський (1780 м)
- Берлебашка (1734 м)
- Межипотоки (1713 м)
- Корбуль (1696 м)
- Берсинескул (1682 м)
- Юрческу-Маре (1600 м)
- Маслокрут (1556 м)
- Бендряска (1548 м)
- Полонини Струнга, Лисича
- Озеро Криваве
- Ялинський водоспад
Маршрут: на ПІМ з с.Ділове або Рахова, трек від Івана до Івана
Чивчинські гори
- Чивчин (1769 м)
- Гнатася (1766 м)
- Палениця (1750 м)
- Коман (1723 м)
- Сулігуль (1687 м)
- Будичевська Велика (1677 м)
- Лостун (1654 м)
- Стіг (1653 м)
- Пуруль (1616 м)
- Копилаш (1599 м)
Вулканічний хребет (Вигорлат-Гутинський)
Найвища гора: Бужора (1086 м)
Протяжність: 125 км
Знаходиться: у західній частині Українських Карпат, між р. Уж і Ріка, на кордоні зі Словаччиною і Румунією. Закарпатська обл.
Найбільш віддалений і важкодоступний гірський район. За виключенням кількох вершин гори низькі, до 1000 м. Скелясті, гострі. Північно-східні схили дуже круті. Залишки доісторичних кратерів і лавових потоків нагадують про активні вулканічні процеси на території Вигорлат-Гутинського хребету у минулому.
Річковими долинами розділений на хребти Вигорлат, Гутинський, Маковиця, Синяк, Великий Діл та інші.
Головна туристична принада на Вулканічному хребті — Національний парк Зачарований край. На території прокладені пішохідні маршрути через мальовничі локації:
- г. Бужора
- Букові праліси
- Болото Чорне багно
- Водоспади Шумило, Гучало
- Мінеральне джерело
- Скелі Зачарована долина в ур. Смерековий камінь
- Урочища Білий камінь, Росоха, Купінкувате, Хрести
Корисні статті про похід Карпатами
Дикі тварини в Карпатах, як захиститись
Поради для походу, коли: мороз, спека, дощ
Універсальний список речей для походу
