Літні Карпати — відмінний варіант для першого досвіду гірських походів. Головне, підібрати маршрут — не складний і максимально безпечний, щоб отримати задоволення й закохатись в гори з першого трекінгу.
Важливо! Не буває абсолютно легких маршрутів. Навіть найпростіший трек вимагає ретельної підготовки та якісного спорядження.
Дізнайся, як не допустити типових помилок новачка у горах, що взяти в похід.
Зверни увагу! В період дії воєнного стану доступ до окремих маршрутів тимчасово може бути обмежений чи частково обмежений (потрібен дозвіл ДПСУ).
Зміст:
- Через хребет Кострича
- На полонину Кукул
- На гору Маковиця з Яремче
- На гору Синячка з Яремче
- На полонину Явірник з с. Микуличин
- На гору Хом'як з Татарова
- На гори Ягідна й Ліснів
- На гору Ротило з села Волова
- На гору Ґрофа з Осмолоди
- Через Сокільський хребет
- Гора Параска в Сколівських Бескидах
- Гора Пікуй на Вододільному хребті
- Полонина Боржава
- Хребет Свидовець з Ясіні
- На Говерлу з Заросляка
Як вибрати маршрут для першого походу в Карпати:
- Одноденний або з проживанням в будиночках, без ночівлі в наметах (максимум 1-2 ночі в хорошу погоду).
- Короткі переходи. За день — до 10-12 км. Одноденний трек на 18-30 км новачкам варто розбити на два дні.
- Легкий, без значних перепадів висот, крутих підйомів, вузьких гребенів. Не вимагає специфічного спорядження (кішки, страховка та інше).
- Висота (абсолютна) — не завжди про складність. І все ж, першого разу краще підійматися на невисокі гори (900-1500 м), щоб організм поступово звикав до висоти.
- Популярний трек, з протоптаними стежками, маркерами й інформаційними вказівниками (але це не скасовує необхідність звірятися з картами!)
- Доступний в плані транспорту. Ідеально, якщо до стартової точки треку є пряме залізничне сполучення. Чим простіша логістика й менше пересадок, тим більше сил на сам похід.
1. Через хребет Кострича
17-18 км, ~ 7 годин туди й назад
Старт від Кривопільського перевалу → ґрунтовою дорогою за червоно-білим маркером повз урочище Буков'єн до пол. Веснарка → підйом на г. Кострича → спуск за біло-жовтим маркером → Кривопільський перевал*.
*або спуск з Костричі → за червоно-білим маркером на пол. Болота → повз. г. Костриця, Гига і Хедя → с. Красне.
Як добратись: автобус з Івано-Франківська до Верховини, вийти перед с. Кривопілля на зупинці Перевал.
Трек з чудовими краєвидами на Чорногору, Покутсько-Буковинські Карпати й Горгани, між якими власне й протягнувся невеликий хребет Кострича.
Підйоми пологі, набір висоти 800 м. Найвища точка — г. Кострича (1 586 м). Маршрут підходить для походу з дітьми.
Можна пройти за день в активному темпі, але краще, не поспішаючи, за два, а то й три дні. По дорозі є багато місць для стоянки, джерела з питною водою. У сироварні на полонині Буков’єн частують гуцульськими сирами й домашнім морозивом. На початку маршруту, за 200 м від автобусної зупинки — рекреаційний пункт з альтанками й столиками.
Цей та інший маршрути з добірки також підійдуть досвідченим аутдорникам для першого соло-трекінгу в Карпатах.
2. На полонину Кукул
25 км, ~ 7-8 годин на весь шлях
Старт в с. Вороненко → пол. Буковинка → траверс г. Під-Берди → пол. Кукул → назад тим самим шляхом або → г. Пересліп → повз г. Кичера → с. Ворохта.
Як добратися. В с. Ворохта потягом з Києва, Одеси, Чернігова, Сум, Харкова, Запоріжжя, електричкою зі Львова, Івано-Франківська. У с. Вороненко потягом з Києва, Чернігова, Сум.
Кукульські полонини — топовий вьюпойнт на Чорногорі з найкращими панорамами Говерли й Петроса.
Можна йти з Лазещини (найскладніше), Ворохти або Вороненко. Останній варіант якраз для новачків. Підйом плавний (лише останній кілометр крутий), навкруги красиві пейзажі.
Стежка позначена (синій маркер). Багато джерел і місць під намет. На полонині — столи й лави, вівчарські будиночки, в яких можна заночувати (якщо не будуть зайняті).
Повертатися можна назад у Вороненко чи у Ворохту. Ділянка Кукул-Ворохта коротша, здебільшого через ліс (у спеку буде перевагою).
Для походу на Кукул вибирай сухі дні: дороги з Ворохти й Вороненко розорані джипами й лісовозами, у мокру погоду на шляху суцільне болото.
3. На гору Маковиця з Яремче
8-10 км, ~ 5-7 годин туди й назад
Старт на вул. Свободи у м. Яремче → скелі Довбуша → оглядовий майданчик з гойдалкою → г. Маковиця → спуск у місто → водоспад Пробій.
Як добратися: до Яремче потягом з Києва, Харкова, Запоріжжя, Одеси.
Чи не найпростіший маршрут в Карпатах. Доступний технічно й в плані добирання, добре маркований. Підійде практично кожному незалежно від рівня підготовки.
З Яремче стежка підіймається через буково-смерековий ліс і древній скельно-печерний комплекс. Далі серпантином на г. Маковиця (984 м). Спуск у місто завершується біля бурхливого водоспаду Пробій — одного з найкрасивіших у Карпатах.
4. На гору Синячка з Яремче
Варіант 1
21 км, ~ 6-8 годин туди й назад
Старт в Яремче → пол. Нова → пол. Щівка → г. Синячка → пол. Щівка → пол. Бубна → Яремче.
Варіант 2
23 км, ~ 6-8 годин туди й назад
Старт в с. Дора (присілок Яремче) → Білий Камінь → пол. Стайки → нафтові вежі → Синячка → пол. Щівка → пол. Нова → пол. Бубна → Дора або Яремче.
Синячка (1401 м) — вершина в Горганах неподалік від Яремче. Маршрут зі стартом з с. Дора особливо цікавий, оскільки на шляху зустрічаються нафтовидобувні вежі. Можна підійти й роздивитись зблизька, зробити фото. Також в трек входить Білий Камінь — масивна скеля висотою бл. 30 м.
Трек до Синячки технічно нескладний, набір висоти незначний. Але через велику протяжність і кам'янисті дороги може бути важкуватим для людей з проблемними суглобами.
Маршрути частково марковані, є вказівники. Окремі ділянки заплутані, важливо звірятися з картами.
5. На полонину Явірник з с. Микуличин
16 км, ~ 6 годин на весь шлях
Старт в с. Микуличин → за жовтим маркером → траверс г. Круглоявірник північним схилом → пол. Явірник → траверс г. Круглоявірник західним схилом → ур. Женець на межі с. Микуличин і Татарів.
Як добратися. До залізничної станції Микуличин потягом з Києва, Запоріжжя, Одеси, Харкова, електричкою з Івано-Франківська, Ворохти.
Полонина Явірник — затишна галявина на фоні суворих горганських краєвидів, на висоті 1200 м. Є столики, альтанки, джерело, місця під намети та кілька гостьових будиночків з мінімальними зручностями.
Загалом хребет Явірник — не з найпростіших для трекінгу. Але ділянка від Микуличина до полонини під силу навіть новачку. Стежка маркована, підйом в міру крутий. Шлях туди й назад здолаєш за день. Але краще планувати похід з ночівлею на полонині Явірник.
До полонини Явірник також є маршрут з Яремче — складніший, зі стрімкими схилами.
6. На гору Хом'як з Татарова
Варіант 1
12-13 км, ~ 6-8 годин туди й назад
Старт від парковки на розвилці → плавним серпантином до полонини → підйом на Хом'як → назад тим самим шляхом.
Варіант 2 (складніше)
13 км, ~ 7-8 годин на весь шлях
Старт в ур. Женець → стежкою через ліс → підйом на Хом'як → повернення тим самим шляхом (легше) або через полонину Хом'яків (спуск кам'янистий, різкий).
Як добратися. До Татарова потягом або автобусом зі Львова, електричкою з Івано-Франківська або Ворохти.
Хом'як (1542 м) — одна з найгарніших та найпопулярніших вершин у Східних Горганах. Пік не округлий і трав'янистий (більш типовий для Карпат), а кам'янистий, “як у справжніх горах”. По дорозі є місця для ночівлі, джерела з водою.
До полонини йти відносно легко. Останні 500 метрів — складні: підйом крутий, кам'янистий, доводиться дертися, хапаючись за кущі. Потрібна хоча б мінімальна фізична підготовка. Хороші трекінгові черевики — обов'язкові. Точно не завадять трекпалиці й рукавиці (захистити руки).
Маршрут на Хом'як можна доповнити треком до сусідньої г. Синяк та водоспаду Женецький Гук.
7. На гори Ягідна й Ліснів
12-16 км, ~ 5-8 годин на весь шлях
Варіант 1
Старт в с. Микуличин біля сільської ради → підйом на хребет → г. Ягідна → г. Ліснів → Микуличин.
Варіант 2
Старт в с. Татарів біля повороту на Ворохту → пол. Ліснів, г. Ліснів → г. Ягідна → Микуличин.
Варіант 3
Старт в с. Микуличин → г. Ягідна → г. Ліснів → Татарів.
*Протяжність усіх трьох маршрутів і час проходження приблизно однакові, з Татарова й назад йти трохи менше.
Як добратися. В Татарів і Микуличин потягом або електричкою.
Хребет Ліснівський у Покутсько-Буковинських Карпатах — невеликий, з дуже пологими схилами. Є джерела й місця для відпочинку. Для новачків ідеально!
Пологий підйом — і плюс і мінус локації. З одного боку — легкі піші та велотреки. З іншого — нашестя джип-турщиків. Щоб менше перетинатися з ними, починай похід рано вранці.
До найвищих гір Ягідна (1 216 м) і Ліснів (1 257 м) прокладені треки з Татарова й Микуличина. Можна йти туди й назад з Татарова/Микуличина (зручно автотуристам) або ж почати в Татарові й закінчити в Микуличині (чи навпаки). Принципової різниці немає.
З с. Микуличин дорога, петляючи уздовж р. Прут, виходить на хребет. Велика частина шляху проходить через ліс, тому пейзажів на маршруті трохи не вистачає. Зате на верхівці Ягідної встановлена лавка — сиди й насолоджуйся видами.
Маршрут на г. Ягідна — хороший вибір для першого досвіду зимового походу. Ночувати можна на полонині Ліснів, в добротній колибі з лежанками й пічкою.
8. На гору Ротило з села Волова
Варіант 1
18 км, 8 годин туди й назад
Старт в с. Волова від автобусної зупинки → пол. Германівка → г. Ротило → пол. Ротило → пол. Ротундул → Волова.
Варіант 2
26 км, ~ 10 годин на весь шлях
Старт в с. Волова → пол. Германівка → г. Ротило → пол. Ротул → повз г. Версалем → пол. Мунчелик → траверс г. Хорде → г. Кітилуватка → г. Копець → Кривопільський перевал.
Як добратися. В с. Волова автобусом з Івано-Франківська у напрямі Верховини.
Ротило (1483 м) — найвища точка Покутсько-Буковинських Карпат. Вершина безліса, кам'яниста. Звідси видно Чорногору, Свидівець й інші масиви.
Підйом на Ротило не надто легкий, потрібна базова фізична підготовка. З села починається крутий затяжний підйом ґрунтовкою, дорога подекуди переорана транспортом. Згодом переходить в рівну лісову дорогу й виводить до колиби на полонині Германівка. За полониною — крутий, звивистий підйом на Ротило.
Похід на Воротило з Волови туди й назад розрахований на один день. Довший трек, з переходом через кілька вершин до Кривопільського перевалу, краще планувати з 1-2 ночівлями.
Більша частина маршрутів позначена (синьо-білий і жовто-білий маркер). Джерела по дорозі є, але ненадійні.
9. На гору Ґрофа з Осмолоди
14-16 км, ~ 10 годин туди й назад
Старт в с. Осмолода → за зеленим маркером до пол. Плісце → за червоним маркером на г. Грофа → пол. під Конем Грофецьким → Осмолода
Як добратися. В Осмолоду автобусом з м. Калуш.
Гора Ґрофа (1748 м) — найвища точка Західних Ґорґан. Звідси видно усі головні горганські вершини: Велику та Малу Сивулі, Паренки, Попадю, Ігровець, Аршицю.
На вершині туристи виклали кам'яний сад, серед якого дехто навіть ночує.
Дорога з Осмолоди не складна, але потрібна хоча б мінімальна фізична підготовка. Загальний набір висоти 960 м. Чим далі, тим крутіше. Найскладніші ділянки — 500 м підйому на полонину Плісце та останній кілометр перед вершиною.
Маршрут на один день (у швидкому темпі) або на два, з ночівлею на полонині (в наметах або турпритулку). Дорога добре маркована, є вказівник з детальною картою.
10. Через Сокільський хребет
14 км, ~ 6 годин на весь шлях
Старт в с. Соколівка біля церкви → стежкою через ліс → вихід на хребет → Михасюкове каміння → Свиний Гук → Кашицький Камінь → Голова Довбуша → скеля Кам'яна голова → Гарбузівське та Маришеве каміння → Сокільська скеля → с. Тюдів.
Як добратися. В Соколівку — автобус з Косова.
15-кілометровий Сокільський хребет в Покутсько-Буковинських Карпатах не дуже популярний. Тим часом трек дуже цікавий і нескладний. Максимальна висота — 940 м.
Сокільський хребет всипаний десятком скель висотою до 100 м, дивакуватої форми, з печерами й тунелями, химерним рельєфом, древніми петрогліфами. В долинах обабіч хребта безліч невеликих водоспадів, найцікавіші з яких Сикавка й Кашицький.
Маршрути на Сокільський стартують з навколишніх сіл Яворів (найдовший, але пологий), Бабин (виходить на середину хребта, підйом стрімкий). Найпопулярніший трек — з Соколівки до Тюдова через весь хребет. Перші 40-50 хв підйому доволі круті, зустрічаються зарослі, але після виходу на гребінь перепади висот незначні.
11. Гора Параска в Сколівських Бескидах
Варіант 1
20-22 км, ~ 6-8 годин туди й назад
Старт у м. Сколе неподалік від залізничної станції → екопункт Дубравка → крутою стежкою через ліс, за жовтим маркером → підйом на хребет → г. Оброслий верх → г. Зелена → траверс г. Тимків верх → г. Парашка.
Варіант 2
15-20 км, 6-8 годин туди й назад
Старт у с. Коростів від автобусної зупинки → Бутивлянське лісництво → монастир → ур. Верхній Ванч → крутий підйом на хребет → г. Парашка.
Як добратися. До Сколе потягом, електричкою або автобусом зі Львова. У Коростів автобусом зі Львова або Сколе.
Гора Параска (1268 м) — друга за висотою гора на Львівщині. Безліса, схожа на піраміду. З вершини видно усі Сколівські Бескиди й сусідні масиви.
Маршрути не дуже складні, але є круті ділянки (вихід на хребет, останні метри підйому на Параску). Стежки добре марковані. Найкраще облаштований маршрут зі Сколе.
Локація знаходиться за 110 км від Львова, транспорт ходить регулярно. Можна пройти за день або з однією ночівлею. Хороший варіант для ПВД.
Є ще третій маршрут на Параску — з с. Корчин через водоспад Гуркало й г. Діл. Однак новачкам проходити його не радимо, особливо в період дощів і танення снігу.
Відпочинок у Національному парку Сколівські Бескиди
12. Гора Пікуй на Вододільному хребті
10-12 км, ~ 6-8 годин туди й назад
Старт у с. Біласовиця → підйом на Пікуй → назад тим самим шляхом.
Як добратися. До Біласовиці автобусом з Воловця.
Пікуй (1408 м) — вершина на межі Львівської й Івано-Франківської областей, найвища точка Львівщини. З півночі полога, а з півдня крута, вкрита скелями.
Маршрут з Біласовиці — оптимальний для похідників з малим досвідом. Частково маркований. За дерев’яною церквою стежка розходиться. Наліво — коротший шлях і крутіший підйом. Направо довший, але стежка переважно полога. Останній кілометр підйому крутий. Загальний набір висоти 800 м.
Інші варіанти походу на Пікуй, — зі стартом в с. Щербовець, із Сянок в Біласовицю через хребет, — технічно складніші, новачкам не підходять.
13. Полонина Боржава
Варіант 1
23 км, ~ 7 годин на весь шлях
Старт в с. Воловець від залізничної станції → г. Плай → г. Великий Верх → г. Мала Гимба → водоспад Шипіт → с. Пилипець
Варіант 2
17 км, ~ 8 годин на весь шлях
Старт в с. Пилипець → г. Ряпецка → г. Великий Верх → г. Мала Гимба → г. Гимба → Пилипець.
Як добратися. У Воловець потягом з Києва, Львова, Запоріжжя, Кременчука, Харкова, Кам’янець-Подільського, Солотвино, Одеси, Полтави. У Пилипець автобусом із Мукачева, Ужгорода, Воловця, Міжгір’я.
Широкі лагідні хребти Боржави точно створені для перших походів. Стежки гарно марковані, набір висоти плавний. В гарну погоду можна пройти через весь хребет, з Воловця у Міжгір'я, за 3-4 дні. Але починати краще з коротких треків.
Маршрути Воловець-Пилипець і Пилипець-Пилипець через г. Великий Верх (1598 м) відносно прості. За винятком крутої ділянки від г. Плай до г. Великий Верх. На Гимбу можна піднятись на крісельному витягу — це щоб максимально лайтово.
14. Хребет Свидовець з Ясіні
Одноденні треки зі стартом з с. Ясіня:
- Ясіня → ур. Свидовець → г. Драгобрат → турбаза Драгобрат → г. Стіг. 12 км в одну сторону.
- Ясіня → турбази Свидовець, Драгобрат → пол. Драгобрат → г. Близниці. 13 км в одну сторону.
Трек до Свидовецьких озер (2-3 дні):
Ясіня → трансфер на Драгобрат → оз. Геришаска → оз. Апшинець → оз. Ворожеска → пол. Татул → пол. Менчул → с. Чорна Тиса. 28 км
Через Свидовець з Ясіні в с. Чорна Тиса (2-3 дні):
Ясіня → Драгобрат → г. Близниці → г. Жандарм → г. Стіг → г. Крачунєска → г. Великий Котел → пол. Менчул → с. Чорна Тиса. 33 км
Як добратися? В с. Ясіня — потягом з Києва, Запоріжжя, Одеси, Чернігова, Сум, Харкова.
Доступні для початківців маршрути мальовничим Свидовцем. Помірної складності, бажана мінімальна підготовка.
Набір висоти за умови пішого підйому на хребет — до 1200 м. Якщо стартувати одразу з хребта (трансфер на Драгобрат), перепади мінімальні (до 400 м). Гребінь Свидовця плавний, без різких підйомів і спусків.
Стежки марковані частково, є ділянки з зарослями. Карти обов'язкові!
15. На Говерлу з Заросляка
Старт — від спортивної бази Заросляк (20 км до Ворохти)
Варіанти підйому / спуску:
- Зелена стежка: 4,5 км, ~ 2,5-3,5 години в одну сторону.
- Синя стежка: 3,7 км, ~ 2-3 години в одну сторону.
Як добратися. До бази Заросляк — таксі/трансфер з Ворохти (рейсових автобусів немає).
Найвища гора України у списку треків для новачків?! Так, ми нічого не наплутали. Насправді Говерла — технічно не найскладніша* вершина в Українських Карпатах.
*Мова про літній похід. Зимове сходження на Говерлу — категорійне, підвищеної складності.
Підйом на Говерлу синім/зеленим маршрутом займає максимум один світловий день і під силу навіть дітям. Маршрути добре марковані.
Зелена стежка максимально проста. Синя коротша, але з крутими ділянками. Найскладніша частина — останні 250 м підйому.
За можливості, вибирай для трекінгу на Говерлі будні дні: у літні вихідні гору атакують натовпи туристів.
Також з Заросляка прокладений трек до озера Несамовите (7 км, жовта стежка).
