Зміст:

*Фото для статті підготувала Ірина Караган

Зимові походи вимагають особливого ретельного підходу до вибору одягу та спорядження. У статті опишемо найцікавіші зимові маршрути Карпатами та допоможемо підібрати спорядження.

Зимовий похід до Карпат – серйозне випробування можливостей тіла. Незвичайне навантаження, зміна режиму харчування та сну, інтенсивні підйоми з рюкзаком створюють стрес для організму. Але є варіанти, як цього можна уникнути. Почати треба з фізичної підготовки...

Фізична підготовка

В першу чергу радимо почати тренуватись. Регулярні тренування в залі та пробіжки – це ідеальний варіант підтримувати тіло в гарній фізичній формі. Також гарний результат дають інтенсивні ігри (волейбол, футбол), регулярна ранкова зарядка, їзда на велосипеді. 

В крайньому випадку за тиждень до походу, а краще за два-три, почніть:

  • Бігати щонайменше 30 хвилин в день;

  • Багато та швидко ходити близько години в день;

  • Стрибати на скакалці;

  • Присідати.

Ці нехитрі вправи допоможуть привести в тонус серцево-судинну систему, простіше кажучи, таким чином ви «прокачаєте свою дихалку». 

 

Корисне від наших експертів: Як не замерзнути в поході: вибір одягу, обігрів намету та інші поради

 

Чорногірський хребет взимку

Українські Карпати взимку – це неймовірної краси пейзажі в комплексі з серйозним випробуванням тіла та духу. Адже доводиться долати не лише відстань до вершини, але й холод, сильний поривчастий вітер, глибокі сніги. Для таких сходжень потрібні навики використання особливого спорядження – кішок, снігоступів, потрібні знання лавинної й сніжної безпеки, навики ходіння в зв’язці та багато іншого. 

Серед прихильників зимового туризму найпопулярніші маршрути – це:

  • Свидовецький масив;

  • Боржавський хребет;

  • Чорногірський хребет, що включає одні з найвищих точок України:

    • Говерлу

    • Петрос

    • Піп Іван

    • Шпиці

  • Мармароси.

До речі, для того, щоб пройти останній маршрут, Вам знадобиться спеціальний дозвіл у прикордонників. Заявку на дозвіл треба подавати за два-три тижні до початку походу. А приїхавши в село Ділове, необхідно зареєструвати в прикордонників усю групу. 

Петрос (висота 2020 м) є найважчим маршрутом для зимових сходжень в плані техніки проходження. Головними відмінностями його від решти вершин Карпат є:

  • Особливості рельєфу;

  • Протяжність маршруту;

  • Географічне положення вершини.

Та, незважаючи на все це, і Петрос, і Говерла лідирують в списку по популярності вершин для зимових сходжень.

Маршрути по зимовій Говерлі

Говерла – це найвища точка України, її висота становить 2061 м, входить до Чорногірського хребта. Розташована на відстані 17 км від границі з Румунією, тому для сходження на неї дозвіл у прикордонних служб НЕ ПОТРІБЕН.

Зі всієї безлічі маршрутів на Говерлу для зимових сходжень найкраще підходить жовтий маркований маршрут з Козьмещика. Цей маршрут дозволяє максимально насолодитись гірськими пейзажами, отримати велику кількість вражень. З урахуванням всіх особливостей сезону та рельєфу він буде найбезпечнішим. Також цей маршрут дозволяє здійснити сходження на Говерлу взимку самостійно. 

Козьмещик – це невелике село недалеко від Лазещини. Завдяки своїм розмірам та туристичним притулкам, що тут розташовані, багато туристів називають Козьмещик саме притулком. І досить часто можна почути «туристичний притулок Козьмещик», а не село. 

 Як дістатись до точки старту

Шлях від Івано-франківська до Козьмещика становить близько 110 км і проходить через село Лазещина.

Є декілька варіантів, як дістатись з вокзалу в Франківську до Лазещини:

  • Взяти таксі – найдорожчий з усіх варіантів, але при цьому найшвидший, вартість слід уточнювати на місці, вона залежатиме від погодних умов, завантаженості доріг та вашої особистої чарівності:);

  • Потягом Миколаїв-Рахів, що виїжджає з Івано-Франківська в 19.07, їхати треба до станції Лазещина;

  • Також з Івано-Франківська в Лазещину ходить дизельний потяг, що відправляється близько третьої години ночі (більш точний час треба уточнювати в довідковій вокзалу (тел. (034)259-22-23; (034)259-38-34; цілодобово);

  • Можливий трансфер з Коломиї до Лазещини;

  • Дизельним потягом Коломия-Рахів, що відправляється о 8.10 (більш точний час радимо уточнювати в довідковій вокзалу тел.  (03433) 2-26-68, 7-72-23);

  • Якщо їхати потягом Київ-Рахів або Одеса-Рахів, то виходити треба в Ворохті, далі пересадка на потяг Миколаїв-Рахів до Лазещини. 

В Лазещині, перед тим як почати підйом на Говерлу, необхідно обов’язково зареєструватись в рятувальній службі. Далі тримайте напрямок в Козьмещик. Якщо вирішили йти пішки, то треба звернути з основної дороги біля вказівника в бік притулків. 

Особливості маршруту:

  • Відстань від Козьмещика до вершини Говерли складає 7,5 км;

  • Набір висоти приблизно 1190 м;

  • Загальний час підйому близько 5 годин.

Тут важливо розрахувати свої сили таким чином, щоб похід не видався "на останньому диханні", тому що попереду ще повернення назад.

В залежності від часу прибуття в Козьмещик можна заночувати в одному з місцевих притулків. Ціна буде залежати від умов та комфорту. Стартує вона від 80 грн за людину. Умови можна знайти найрізноманітніші, починаючи від приміщення, де доведеться спати в власних спальниках на підлозі та закінчуючи м'якими ліжками з свіжою постільною білизною, гарячим душем або навіть банею. 

Також можна розпочати маршрут і заночувати на полонині Гропа, де розташовані кілька невеликих колиб. Хатинки опалюються, там є грубки. По часу відстань від притулку до перших колиб займає близько двох годин, тут важливо брати до уваги товщину сніжного покрову та свій фізичний стан.

Якщо ж ви розпочали сходження зранку, то на підйомі до колиби звертайте наліво, в бік ялинок, а не йдіть до неї. Після полонин розпочинається крутий підйом лісом до вершини Говерли. 

Далі ліс закінчується та розпочинається та частина маршруту, що пролягає відкритою місцевістю. Тут може бути сильний поривчастий вітер. Будьте готові до цього. По маршруту рекомендується триматись правого боку, оскільки є ймовірність утворення «снігових карнизів» над урочищем Котел. По маршруту, біля підніжжя, є екопункт, створений організацією «Карпатські стежки». 

Там можна трохи відпочити, зігрітись, випити гарячого чаю перед самим сходженням. Далі – підйом та вершина.

В залежності від того, скільки підніматися на Говерлу, можна до вечора повернутись назад в притулок.

Похід на Петрос взимку

Вершина Петрос – друга за популярністю гора Українських Карпат. Її висота складає 2020 м. І для зимового походу – це ідеальний варіант випробувати себе, свої сили та своє зимове спорядження. Взимку сюди ходять лише досвідчені туристи або групи з гідами. Якщо в літній період вершина дозволяє піднятися і спуститися новачку за один світловий день, то в зимовий – для цього знадобляться серйозний досвід та відповідне спорядження.

Для зимового сходження на Петрос використовують два основних маршрути:

  • З Козьмещика через полонину Головчеську;

  • З Квасів повз Високогірний Біологічний стаціонар ЛНУ ім. І. Франка.

Як дістатись до точки старту

Як дістатись до Козьмещика описано вище.

Кваси – це невелике село в Рахівському районі. Назва походить від мінеральних («квасних») вод, які тут можна набрати прямо з джерела.  Завдяки своєму географічному розташуванню клімат тут м’який, село заховано від сильних вітрів одразу декількома гірськими масивами. 

Дістатись сюди можна:

  • Своїм транспортом. Через село проходить траса Н 09 Мукачево-Львів. Дорога в чудовому стані, тож будь-яка легкова автівка підходить для того, щоб доїхати до Квасів;

  • Потягом. Тут проходить потяг Київ Пасажирський-Рахів (прибуває в Кваси о 9.11), Львів-Рахів (прибуває о 23.15), Харків-Рахів (13.53). Також тут ходить місцева електричка з Івано-Франківська, що відправляється з Франківська о 8.20 і уже о 12.12 вона в Квасах;

  • Автобусом з Івано-Франківська (автовокзал 2). Є варіанти відправлення о 13.25, 14.40 та 18.08. Час в дорозі в середньому займає близько трьох годин, вартість квитків до 150 грн. Якщо немає бажання їхати через все місто на Автовокзал 2 одразу біля залізничного вокзалу розміщений Автовокзал 1 (тел. 0342 750 830), звідки в бік Квасів їдуть наступні автобуси:

    • Франківськ-Рахів 06:45

    • Франківськ-Мукачево 09:00

    • Франківськ-Мукачево 11:40

    • Франківськ-Хуст 13:25 (декілька різних перевізників відправляються в цей самий час)

    • Франківськ-Рахів 14:20

    • Франківськ-Солотвино 18:00 (два перевізники)

  • Також в зимовий сезон з залізничного вокзалу в Івано-Франківську в бік Квасів їздить багато приватних перевізників. 

Маршрут с Козьмещика

Особливості маршруту:

  • Протяжність маршруту близько 8 км;

  • Набір висоти 1150 м;

  • Необхідний час за гарної погоди – один день. 

Маршрут з Козьмещика починається одразу біля притулків, проходить повз полонину Головчеську. Орієнтири – сині маркери. 

Маршрут насичений зимовими гірськими пейзажами, він найкоротший і при цьому найкрутіший. Багато туристів віддають перевагу саме цьому маршруту, оскільки підкуповує його невелика відстань. Орієнтуватись слід на синє маркування, але в зимовий час не всі позначки можна буде побачити, тому обов’язково потрібен GPS з заготовленим маршрутом.

При бажанні можна влаштувати ночівлю трохи вище полонини Головчеська, перед крутим підйомом на вершину, там є чудові місця для намету. Поруч є декілька джерел з водою. З місця стоянки відкривається неймовірної краси краєвид на Східні Горгани та на сам Петрос. Цей маршрут пролягає по схилу вершини, тому тут важливо притримуватись всіх правил лавинної безпеки.

Маршрут з Квасів

Особливості маршруту:

  • Загальна відстань близько 16 км;

  • Набір висоти 1300 м;

  • Необхідний для походу час: два дні.

Маршрут з Квасів йде по м’якішому куту, він не такий крутий. В зимовий період він суттєво відрізняється по своїй складності від літнього. 

Старт маршруту розміщений поруч з джерелом Буркут. Щоб дістатись до старту необхідно звернути з основної траси Н 09 направо через міст. (На карті маршрут помічений червоним маркером).

 Далі по червоному маркованому маршруту – легкий підйом вгору, через ліс. По маршруту є джерела з якісною водою. На висоті 930-950 м над рівнем моря є затишне місце для ночівлі в лісі, для цього необхідно зійти зі стежки трохи вправо в ліс на різкому повороті вгору. Там є місця для стоянки, дрова, джерела.

Далі йде м’який підйом вгору по червоних мітках на деревах. 

На полонині Менчул можна трохи перепочити, є місце під намети, будиночки пастухів. За останніми даними вони не придатні для проживання там взимку. Там же розміщений Біологічний стаціонар Львівського університету. При необхідності можна домовитись з персоналом та за окрему плату переночувати там. З полонини чудово видно частину Свидовецького масиву та вершини Близниці.

Далі зимовий маршрут пролягає через вершину гори Шешул, стежина веде лісом, схована від вітру. В жодному разі не звертайте на траверс, там є велика ймовірність сходження лавин. Так, ця версія маршруту трохи важча, та при цьому найбезпечніша. Після спуску з Шешула треба йти по гребню. Там вас очікує холодний вітер. Та це буде набагато безпечніше, ніж йти «літнім» траверсом. На вершині вас зустріне великий хрест та капличка. Якщо пощастить і не замете снігом, то на північній стіні каплички можна буде зробити тематичне фото в дзеркалі. 

Сходження на вершини Шпиці та Ребра

Ребра та Шпиці – дві вершини Чорногірського хребта Українських Карпат. 

Вершина Ребра входить до списку двотисячників, її висота складає 2001 м. Південна сторона має м’який схил, покрита лугами та травами. Північна та північно-східна сторона представляють собою скельні обриви. 

 

Вершина Шпиці – трохи нижча, її висота складає 1863 м, але по своєму рельєфу вона цікавіша та гарніша решти вершин в Україні. Скельні виступи, що утворились після льодовикового періоду, з східного боку створюють неймовірний рельєф з гостороконечними виступами. Каміння створює цілі колони висотою до 50 м. Звідси добре видно по ліву сторону Бребенескул, Вухатий Камінь та Дземброню, а по праву сторону – Говерлу, Петрос та Туркул.

Та не лише гарні пейзажі роблять цю вершину особливою. Знизу видніється урочище Гаджина з хитромудрим павутинням струмочків. 

В зимовий період на Шпицях та Ребрах проходять навчання по альпінізму. Унікальний для Українських Карпат рельєф дозволяє відточити навики сходження для категорії 2А. Для цього сходження на вершину здійснюється по центральному контрфорсу гори Ребра. 

Основні маршрути для зимового сходження на Ребра та Шпиці:

  • З села Бистрець через туристичний притулок Гаджина – один з найлегших і найшвидших маршрутів;

  • З Заросляка через озеро Несамовите – трохи довший варіант;

  • З села Кривопілля через гору Кострич. 

Як дістатись до старту маршруту

Бистрець – це невелике село, нараховує менше 400 чоловік населення, залізниці тут немає. Тому є декілька варіантів, як сюди дістатись:

  • Своїм авто по трасі Р 24;

  • Приватним перевізником з залізничного вокзалу в Івано-Франківську;

  • З Ворохти місцевим автобусом, що їде в бік Верховини (точний час треба уточнювати на автовокзалі (тел. 03434 41855, вартість квитка близько 50 грн), далі треба вийти в селі Ільці на повороті на Красник та пішки пройти ще близько 7 км паралельно річці;

  • З Верховини місцевим автобусом, він ходить дуже рідко. 

Заросляк – це спортивно-тренувальна база, розташована недалеко від села Ворохта. Знаходиться на території біосферного заповідника. Прямого транспорту до Заросляка немає, тому можна:

  • Їхати своїм авто, але враховуйте, що після повороту з траси Р 24 асфальт закінчується, легкова автівка проїжджає на невеликій швидкості, багато ям, а після КПП якість дороги стає ще гіршою;

  • З Ворохти взяти таксі (оптимальне рішення);

  • З Ворохти виїхати автобусом, вийти на повороті на Заросляк та ще 7 км йти пішки до шлагбаума. 

Кривопілля – це невелике село за 18 км від Ворохти. В селі немає залізниці, тому дістатись сюди можна:

  • На таксі;

  • Місцевими автобусами. Вранці курсує місцевий автобус з залізничного вокзалу Ворохти. Їхати треба до перевалу, звідти стартує маршрут.

Маршрут з села Бистрець

Особливості маршруту:

  • Загальна відстань 12 км;

  • Набір висоти 1180 м;

  • Необхідний час для проходження від 5 годин (за гарної погоди).

Маршрут з села Бистрець – технічно не складний, розпочинається біля містка через річку, перші марковані знаки погано видно, тому варто орієнтуватись на міст. В середньому відстань від старту до Гаджини складає близько 3 км та займає до двох годин. Початок маршруту пролягає по накатаній місцевим транспортом дорозі, на власній автівці сюди краще не їхати, хіба що ви маєте повнопривідний позашляховик. За необхідності в притулку «Білий Слон Гаджина» можна заночувати, там є електроенергія, інтернет. Середня вартість ночівлі складає 350 грн. 

Від притулку слід йти вгору по маркованому маршруту. Далі стежка проходить серед заростей альпійки, паралельно річці. Ближче до крутого схилу стежка віддаляється від річки й набуває більшого кута нахилу. Під час особливо сніжних зим тут доводиться тропити, це варто враховувати під час розрахунку часу на підйом. Після маршрут впирається в гребінь, де треба повернути праворуч та продовжити шлях по ньому. Ребристі схили гори Шпиці будуть по ліву сторону. В ясну погоду звідси відкривається гарний вид на Говерлу, Петрос, Горгани. В середньому при хорошій погоді та відповідній фізичній підготовці для того, щоб дійти до вершини необхідно 5,5-7 годин. Далі через точку «Під Ребрами» (1930 м) шлях лежить до гори Ребра. З південного боку можливі карнизи, тому варто триматись центру хребта. На підйомі до Ребер вітер зазвичай посилюється, а вершина покривається льодом, можливо знадобляться кішки. 

На вершині гори Ребра туристи-ентузіасти побудували гірку з каміння, яка взимку покривається снігом та замерзшим льодом, завдяки чому набуває чудернацьких форм. Хреста або каплички тут немає.

Маршрут з Заросляка

Особливості маршруту:

  • Загальна протяжність близько 22 км;

  • Набір висоти 1150 м:

  • Необхідний час для сходження в середньому два дні. 

Маршрут з Заросляка стартує від туристичної бази. В зимовий період він розрахований на два дні. Та за гарної погоди і відмінної фізичної підготовки можна за один день піднятись на вершину, заночувати там в наметі, попередньо захистивши його від вітру, та наступного дня спуститись назад. 

По маршруту треба дотримуватись жовтого маркування, його добре видно. Стежина веде через ліс. Ближче до озера Несамовите починаються густі кущі й стежина бере різко вгору. Проходить по камянистій місцевості. Дійшовши до озера можна трохи перепочити. Якщо в планах ночівля, то краще трохи спуститись вниз до лісу, там, на спуску, справа є гарне місце під намети, вода, місце під вогнище. Через популярність цього місця, незважаючи на ліс, з дровами проблеми, доведеться носити здалеку. 

Після озера треба піднятись на хребет та йти притримуючись центру, оскільки тут можливі карнизи. Зі східного боку можливі сходження лавин, тож траверсувати не рекомендовано. Далі маршрут веде до стовпчика «Під Ребрами». Зліва буде вершина Шпиці, а справа - Ребра. 

Маршрут з Кривопілля

Особливості маршруту:

  • Загальна протяжність складає 22 км;

  • Набір висоти 990 м;

  • Необхідний час 2-3 дні.

Маршрут з Кривопілля стартує на перевалі. На старті маршруту проходить траса Р 24, і якщо пощастить, то сюди можна доїхати місцевим автобусом з Ворохти або попуткою. Треба вийти на автобусній зупинці і звернути в ліс. Дотримуючись червого маркування дійти до хребта Кострич. Стежина проходить з плавним набором висоти, тож можна насолоджуватись зимовим лісом. 

Паралельно хребту знаходиться Чорногірський масив і якщо пощастить з погодою, то можна побачити найвищі його вершини. На хребті є декілька колиб та місця під намети, тож при необхідності можна заночувати тут. 

Наступними точками будуть гора Кострич (1544 м), полонина Псарівка. Далі необхідно рухатись через ліс до полонини Маришевська. Тут є місця під намети, також є колиба. Поруч – дрова. Є струмок за 300 м в бік стежки на Заросляк. 

Після полонини треба йти орієнтовно 4 км через ліс. Далі – вихід на сідловину між вершиною Велика Маришевська та Північною частиною Шпиць. На цьому етапі необхідно звернути направо. Стежку доведеться шукати серед кущів жерепу. Далі – по стежині вгору, вона приведе прямо на Шпиці. Щоб дійти до вершини Ребра необхідно пройти ще 1,5 км.

Рекомендується притримуватись центральної частини хребта, тут можливі карнизи. 

З гори Ребра можна побачити Говерлу, Бребенескул, Піп Іван (він же Чорногора). 

Назад можна йти цим же маршрутом або спуститись через Гаджину. Другий варіант – коротший. Також можна пройти майже весь Чорногірський хребет.

Зимові Мармароси

Мармароси – один з гірських хребтів в Карпатах, розміщений на границі з Румунією, тому перед походом необхідно обов’язково отримати дозвіл у прикордонних служб. Унікальний рельєф та віддаленість від цивілізації роблять ці гори особливо привабливими для туристів. Гострі скельні вершини, різкі перепади висот, велика кількість диких звірів – це все про Мармароси. 

Завдяки своєму рельєфу головну вершину масиву Піп Іван Мармароський часто порівнюють з Монбланом, а сам масив називають Гуцульськими Альпами. 

 З урахуванням віддаленості від великих міст старт походу на Мармароси, як літній так і зимовий, починається з села Ділове. 

Ділове – село в Рахівському районі, є географічним центром Європи. Серед туристів відоме завдяки початку маршруту на Мармароси. В селі розташована одна з найдавніших церков в Україні, перше згадування про яку датоване 1750 р. Також неподалік розташований Ялинський водоспад, що являється найвищим однокаскадним водоспадом в Україні. 

Як дістатись до маршруту

Маршрут бере свій початок в селі Ділове. Сюди можна дістатись:

  • З Рахова автобусом або маршрутками, що їздять майже щогодини, до Рахова можна доїхати потягами (наприклад, Київ-Рахів, Львів-Рахів);

  • З Ужгорода автобусом, що ходить 10 разів на добу, перший його рейс о 6.30 ранку, останній о 14.20. Відстань складає 190 км, тому поїздка займає 5,5 годин;

  • На власному авто, через село проходить траса Р09. 

Особливості маршруту:

  • Загальна протяжність 18,5 км;

  • Набір висоти 1585 м;

  • Необхідний для проходження час 4 дні. 

В літній період для того, щоб піднятись на Піп Іван Мармароський достатньо два дні, взимку це ускладнюється снігом та погодними умовами, тому варто розраховувати на чотири дні. (Маршрут на карті помічений синій маркером)

Можна сказати, що Мармароси взимку, втім як і влітку, розпочинаються від місцевого відділу прикордонних служб, де необхідно зареєструвати усю групу. Далі маршрут пролягає через міст паралельно до річки Білий Поток. Пройшовши 8 км, шлях веде через урочище Обніж, тут можна трохи перепочити, перевести дихання. Місцеві жителі називають цю галявину Мармуровою, тому що поруч добувають однойменний камінь. До цієї точки дорога гарна, йти досить легко. 

Після Мармурової галявини йти буде важче, далі йде набір висоти (600 м за 3 км), тут менше ходять місцеві. Після лісу з набором висоти вихід на полонину Лисичу. На рівнині є колиби, можна заночувати, там же є джерело з водою для тих, хто не топить сніг. Далі можна залишити спорядження в колибі й радіально сходити на Піп Іван Мармароський або, якщо запланований довгий похід, йти далі зі спорядженням. В будь-якому випадку на головну вершину хребта треба підніматися по північному схилу. 

Після виходу з лісу може бути поривчастий вітер, який на хребті тільки посилиться. З правого боку розташований крутий скельний обрив, дуже гарне місце, але взимку його замітає снігом. З цього ж боку часто утворюються сніжні карнизи, тож рухатись слід ближче до центру. Після розвилки необхідно триматись правіше, інакше можна ненароком дійти до Румунії:).

Від розвилки до вершини ще 50-700 м.     

Після вершини можна спуститись до озера Кривавого, але воно не на всіх картах відмічено. Щоб сюди дістатись треба пройти по хребту ще близько 2 км і різко звернути наліво. Там буде чудове місце під намети, щоправда, дров поруч немає. Дня ночівлі також можна повернутись з Попа Івана  назад на полонину Лисичу або продовжити свій похід через урочище Чорний Грунь, гору Межипотоки (Мезипотоки), гору Стіг та вийти на гору Піп Іван Чорногірський, звідки спуститись в Дземброню. 

Боржавський хребет взимку

Боржава або Боржавський хребет – це гірський масив з невеликими перепадами висот по хребту. Загальна протяжність масиву трохи більше 50 км, маршрут дуже популярний в теплий період, а взимку – це царство снігів та вітрів. Найвища точка – вершина Стій (1691 м), найпопулярніша – вершина Великий Верх (1598 м). На одному зі схилів гори Гимба розташований гірськолижний курорт “Пилипець” з крісельними підйомниками. 

Боржава є одним із найнебезпечніших районів Українських Карпат взимку, тому що тут часті лавини. Найчастіше лавини сходять по північному схилу та в кулуарах. Зимою тут часті тумани, легко збитись з маршруту. 

Основні маршрути для зимового походу по Боржаві:

  • З Пилипця через гори Гимба та Мала Гимба;

  • З Воловця через стару сироварню або через гору Воскресенський Верх. 

Як дістатись до точки старту

Пилипець – це невелике туристичне містечко, відоме завдяки однойменному гірськолижному курорту, водоспаду Шипіт за змаганням по downhill.

Сюди можна дістатись:

  • Своєю автівкою, тут гарні дороги, спочатку по трасі М 06 до повороту Нижні Ворота, далі в бік Воловця, затим після кругового руху з'їзд на Пилипець;

  • Потягом до Воловця, далі автобусом (від залізничного вокзалу до автовокзалу близько 7 хвилин пішки). Автобуси курсують регулярно, ціна квитка до 30 грн.

Воловець – це районний центр, тут є залізниця, філіали чотирьох банків. Користується популярністю серед туристів. 

До Воловця можна доїхати:

  • Своїм транспортом, спочатку по трасі Е50/М06, в селі Нижні Ворота біля посту ДАІ поворот наліво на дорогу Т 07-18;

  • Потягом, тут курсують потяги Київ-Ужгород, Харків-Ужгород, Київ-Кожице та інші. Також тут ходять електрички. 

Маршрут з села Пилипець

Особливості маршруту:

  • Загальна відстань 17,5 км;

  • Набір висоти 1000 м;

  • Необхідний час – один день. 

Маршрут з села Пилипець – недовгий, завдяки невеликому перепаду висот за гарної погоди його можна пройти за один день. Також його можна спланувати з однією ночівлею. 

 Від точки старту біля підйомника є стежка, що йде вліво, пересікаючи два підйомники. Звідси чудово видно все село. Там, де стежка йде під більшим кутом по кам’янистій місцевості буде поворот направо, маршрут виводить на гору Гимба. За вершиною зліва, десь в кілометрі від знака, є улоговина, де можна відпочити, перекусити. Вона захована від вітрів. При необхідності тут можна встановити намет для ночівлі. Якщо є можливість, краще зробити сніжну стінку, так як вночі тут зазвичай вітер посилюється. Далі через гору Малу Гимбу маршрут йде до Великого Верху через урочище Криві Путі. 

 Тут теж є гарне місце під ночівлю, але вже з правого боку. Неподалік є джерело з водою, воно розташоване на лівому схилі. Далі йде штурм Великого Верху. Кут підйому невеликий, але для безпеки рекомендується йти зробивши крюк в лівий бік. Цей схил є лавинонебезпечним, тому варто дотримуватись всіх правил безпеки. Піднявшись на хребет – поворот направо до вершини. Звідси можна повернутись тим же шляхом, можна спуститись через хребет Рівний (якщо стояти спиною до стежки звідки прийшли, то Рівний буде правіше з більш м’яким спуском), можна вирушити далі в бік Воловця.  

Маршрут з села Воловець

Особливості маршруту:

  • Загальна протяжність маршруту 23,1 км;

  • Набір висоти 1120 м;

  • Необхідний час 2-3 дні. 

Маршрут з села Воловець – популярніший, менше часу витрачається на трансфер. Та він набагато довший і з більшими перепадами висот. В зимовий період розрахований на два-три дні в залежності від погодних умов (на карті зображений жовтим маркером). 

Вийшовши з вокзалу в Воловці треба одразу повернути наліво через місцевий ринок. Дійшовши до асфальтованої дороги – поворот наліво попід міст. Далі буде два маркування – червоне й жовте. Один маршрут (жовтий) веде частково через село й далі через стару сироварню, але там розпочали валити ліс, взимку можуть бути завали, підйом з того боку пологіший. Якщо йти по червоному маркуванню, стежка веде через ліс, набір висоти серйозніший. Стежка чудово читається, є свіже маркування маршруту. На виході з лісу є чудове місце під стоянку з наметами, в лісі є дрова. Стоянка розташована саме під знаком рятувальників з номером телефону. При необхідності тут можна відпочити та заночувати. Далі – підйом на Воскресенський Верх. 

 Звідси чудово видно частину Боржави, найближчі села. Маршрут веде через гору Томнатик на вершину Плай. Тут червоний та жовтий маркери зустрічаються. Якщо підніматися по жовтому маркеру, то перед горою Плай є стара сироварня (руїни), при бажанні там можна переночувати або відпочити. Між Темнатиком та Плаєм є метеостанція, можна домовитись з персоналом та за мінімальну плату переночувати всередині. 

 Далі – маршрут веде на Великий Верх. Тут спостерігається більший кут схилу та серйозний набір висоти. Можливо знадобляться кішки. Цей бік більш вітряний, тому часто схил покривається льодом та йти без спеціального спорядження неможливо. Треба бути готовим до сильних вітрів та жорсткого насту. З вершини Великий Верх чудово видніється вся лінія Боржавських гір. Звідси можна повертатись тим же шляхом, можна далі йти в бік Гимби, та варто враховувати силу вітру, який далі тільки посилюється. 

Йти взимку на найвищу точку Боржави гору Стій – небезпечна справа. Якщо в команді немає гіда або досвідченого туриста, який ходить взимку, продовжувати маршрут туди не рекомендується. 

Частина хребта від Великого Верха до гори Стій гострокінечна, влітку там пролягає вузька стежка. Взимку намітає багато снігу, є ймовірність утворення снігових карнизів. Тому без GPS туди краще не ходити. По маршруту варто дотримуватись лівого боку. Відстань між вершинами складає 4 км. Трохи далі за вершиною Стій, на спуску, поруч з буковими лісами є стара військова частина, поруч з якою можна сховатися від вітру. 

Спорядження для зимового походу

Вибір спорядження для зимового походу – відповідальний етап підготовки. Від того, наскільки правильно буде підібраний одяг, бівачне спорядження та спеціальне льодове напряму залежить життя. Низькі температури, сильні пориви вітру, котрі здатні збити людину з ніг, глибокий сніг, жорсткий наст – все це грає проти людини в умовах зимових походів. Але правильний вибір всього того, що може знадобитись, здатен полегшити всі ці негоди і дозволяє насолодитись зимовими горами. 

Консультанти нашого магазину Shambala підготували список спорядження для зимового походу. В чек-листі вказано, що взяти з собою в похід зимою, на що звернути увагу. 

Черевики Класичні цільношкіряні гірські черевики

https://shambala.com.ua/obuv-dlya-gornykh-pokhodov

Бахіли Запобігають попаданню снігу та дрібної сміття у черевики https://shambala.com.ua/bakhily-getry/
Шкарпетки (ходові) Для використання під час фізичного навантаження

https://shambala.com.ua/noski/filter/naznachenieKurtki=8;polodezhda=5/

Шкарпетки (теплі) Для сну чи поганої погоди

https://shambala.com.ua/noski/filter/naznachenieKurtki=33;polodezhda=5/

Термобілизна (тонка) Для використання під час фізичного навантаження

https://shambala.com.ua/healthpower-termofutbolka-z-dovgim-rukavom-cholovicha-black-lime-xs-s/

Термобілизна (щільна/вовняна) Для відпочинку на біваку

https://shambala.com.ua/termobele/filter/material=211;plotnost=1;polodezhda=5/

Флісова кофта (тонка) Тонка фліска "сотка". Добре відводить вологу та швидко сохне

https://shambala.com.ua/m-factor-hoody-kurtka-cholovicha-black-l/

Флісова кофта / Пуховий светр Товста фліска "двохсотка" (практичніше замінити на більш легку, теплу, компактну та вітронепродувну куртку з пуховим або синтетичним утеплювачем)

https://shambala.com.ua/kurtki/filter/naznachenieKurtki=58;tipKurtki=6,9/

Мембранна куртка Краще Gore-Tex або будь-яка тришарова мембрана

https://shambala.com.ua/kurtki/filter/brand=101,121,154,170,177,195;vodostoykostKurtki=8/

Мембранні штани Штани повинні бути оснащені бічними блискавками-самоскидами

https://shambala.com.ua/shtany/filter/tipKurtki=1,93/

Експедиційна пуховка Чим тепліше, тим краще. Знадобиться ввечері на біваку, або якщо дуже не пощастить із погодою

https://shambala.com.ua/kurtka-muzhskaya-marmot-west-rib-parka-victory-red-m-889169609114/
 

Теплі штани На крайній випадок можна взяти гірськолижні, але більш практичним і теплим варіантом будуть альпіністські штани з синтетичним утеплювачем і блискавками-"самоскидами"

 

Ходові штани Штани з міцного, еластичного, швидковисихаючого матеріалу з гарною вітронепродувністю – SoftShell

https://shambala.com.ua/m-swift-pants-shtani-cholovichi-black-xl/

Шапка З флісу і, бажано, з вітонепродувною мембраною  
Балаклава З флісу і, бажано, з вітонепродувною мембраною  
Баф З флісу і, бажано, з вітонепродувною мембраною  
Рукавички (тонкий фліс) Тонкі флісові рукавички для відносно теплої та невітряної погоди

https://shambala.com.ua/perchatki-muzhskie-black-diamond-heavyweight-softshell-gloves-smoke-r.l-bd-801464.smok-l/

Рукавички (непромокаючі) Непромокаючі тонкі "верхонки" – на випадок дощу або великої кількості роботи з мокрим снігом

https://shambala.com.ua/perchatki-black-diamond-overmitts-smoke-r.l/

Рукавички (теплі) Теплі рукавиці на випадок сильних морозів

https://shambala.com.ua/perchatki-muzhskie-black-diamond-super-light-mitts-black-r.l-bd-801679.blak-l/

Рюкзак

Об'єм рюкзака безпосередньо залежатиме від кількості та якості вашого спорядження і коливатиметься в межах від 50 до 90 літрів.

 
Спальник Основна вимога до спальника – температура комфорту має бути не вищою за -12 °С (більше інформації ви можете дізнатися з цієї статті) https://shambala.com.ua/vybiraem-spalnyy-meshok/
Килимок Підійде як надувний, так і самонадувний килимок. На крайній випадок – 2 товсті "іжевські". Головне, щоб R-Value був не менше 3.5 (докладніше про цей показник і про різновиди килимів ви можете дізнатися з цієї статті) https://shambala.com.ua/vybiraem-spalnyy-meshok/
Трекінгові палиці Обов'язково повинні бути оснащені великими "сніговими" кільцями https://shambala.com.ua/trekkingovye-palki/
Сідачка / Пінопопа    
Налобний ліхтар Обов'язково візьміть комплект батарей – на морозі вони швидко розряджаються https://shambala.com.ua/nalobnye-fonari/
Набір індивідуального посуду Миска/Кружка/Ложка/Вилка/Ніж https://shambala.com.ua/nabory-posudy/
Термос Вибирайте термос із максимальними показниками збереження температури

 

Гермомішки Практично буде мати один великий гермомішок, що відповідає об'єму вашого рюкзака, і кілька гермомішків меншого розміру для речей, які потребують максимального захисту від намокання – пуховка, спальника, документів і т.д.

https://shambala.com.ua/germetichnye-meshki/

https://shambala.com.ua/germomeshok-sea-to-summit-waterproof-pack-liner-green-90-l-sts-apll/

Сонцезахисні окуляри та гірськолижна маска Краще мати обидва варіанти: окуляри, оптимальні альпіністські для ясної сонячної погоди, та гірськолижна маска (краще з жовтою лінзою) для туману та вітряної погоди

https://shambala.com.ua/ochki/filter/naznachenieOchkov=5/

Комплект туалетного приладдя Зубна щітка/паста, туалетний папір, мило, маленький мікрофібровий рушник та косметичка

https://shambala.com.ua/kosmetichki/

Індивідуальна аптечка Крім стандартного набору, візьміть препарати необхідні особисто вам, на випадок індивідуальних хвороб (якщо такі є) https://shambala.com.ua/aptechki/
Сонцезахисний крем та гігієнічна помада Захист від ультрафіолету повинен бути не нижче SPF 50

https://shambala.com.ua/zashchitnye-sredstva-ot-solntsa/

Powerbank / сонячна батарея Електроніка на морозі дуже швидко розряджається

https://shambala.com.ua/solnechnye-batarei-akkumulyatory/

Снігоступи Наявність їх у вашій розкладці безпосередньо залежить від "снігів", зими в Карпатах. У разі сильних снігопадів дуже полегшує пересування у горах https://shambala.com.ua/snegostupy/1560/
Кішки/кригоступи    
Льодоруб    
Страхувальна обв'язка    
Альпіністська мотузка    
Намет Потрібен вітростійкий намет з повнотою тканинною внутрішньою частиною – всі вставки з москітної сітки мають бути продубльовані тканиною. Дуги мають бути алюмінієвими. Не зайвою буде наявність снігової спідниці.

https://shambala.com.ua/palatka-pinguin-gemini-150-extreme-snow-green-3-mestnaya-png-102.green/

Набір для приготування їжі Інтегрована система типу JetBoil тощо, або газовий/мультипаливний пальник з окремим казанком. Залежно від пальника необхідно взяти відповідне паливо – газ чи бензин

https://shambala.com.ua/sistema-bystrogo-prigotovleniya/

https://shambala.com.ua/zhidkotoplivnye-gorelki/

https://shambala.com.ua/gazovye-ballony/

https://shambala.com.ua/kastruli-kazanki/ 

Лавинна лопата Стане в нагоді при облаштуванні бівака https://shambala.com.ua/lopaty/
Ремонтний набір

Обов'язково повинен містити мультитул, набір голок/ниток, репшнур, латки, скотч, набір стяжних ременів і т.д.

 
Колективна аптечка Повинна містити набір препаратів на випадок НП  
Їжа Для економії ваги можна взяти сублімати https://shambala.com.ua/sublimaty/
Сміттєві пакети

Будьте порядними туристами – несіть все сміття із собою

 

Де спати

В зимовому поході є декілька варіантів для комфортної ночівлі:

  • Туристичні притулки;

  • Колиби;

  • Намет. 

Найкомфортніший варіант – це туристичні притулки. Зараз в Українських Карпатах є два сучасних туристичних притулки – це «Кемп Білий Слон. Дземброня» та «Гірська Хатина. Білий Слон. Гаджина» побудовані командою TURE. В будинках можна відігрітись, заночувати, поїсти гарячої їжі, прийняти душ. Там є електроенергія та інтернет. Також там є мобільний зв’язок. Все це важливо в зимовий період в горах. Розміщені ці притулки на окраїнах села Дземброня та неподалік села Бистрець в урочищі Підгаджина. 

  

Менш комфортний варіант ночівлі – в колибі. Це будиночки пастухів, де вони живуть в літній період. Також до цієї категорії можна віднести невеликі дерев’яні будиночки для туристів. Колиби є двох типів:

  • з пічкою та нарами, де можна повноцінно відігрітись; 

  • просто дерев’яні будівлі, де можна сховатись від вітру, часто такі будівлі мають щілини, тому розраховувати на зігрівання тут не варто. 

Всередині таких будиночків туристи встановлюють намети та сплять в них. Для ночівлі потрібен спальний мішок та килимок, краще пінний, оскільки є ймовірність пробити надувний на нарах. 

Перед тим, як відправитися в похід з ночівлею в колибах, треба уважно вивчити маршрут, розміщення та стан колиб. Взимку йти важче, чим влітку, тому середній кілометраж за день складатиме 4-8 км, це важливо враховувати при плануванні ночівель. На картах колиби є позначені, часто можна зустріти замітки про їх стан. В будь-якому випадку турист «прив’язаний» до розміщення колиб по маршруту і якщо щось йде не по плану, то є ймовірність не дійти до місця ночівлі. 

Найекстремальніший варіант – це сон в наметі взимку. Хоча в такому форматі походу є свої плюси – подорож виходить автономною, турист не прив’язаний до розміщення колиб. Для цього необхідні:

  • Спеціальний штурмовий намет, бажано зі сніговою спідницею, на алюмінієвих дугах та з довгими кілочками в комплекті;

  • Теплий килимок з показником теплоізоляції не нижче 4;

  • Зимовий спальний мішок на пуховому утеплювачі, що відповідає температурі та сезону;

  • Лавинна лопата, щоб обкопати намет, побудувати стінку від вітру;

  • Автономна кухня (газовий пальник, «зимовий» газ, звичайний може відмовитись працювати).

Для комфортної ночівлі в наметі взимку необхідно вибрати підходяще місце. На хребтах намет краще не встановлювати, сильний вітер не дасть заснути. Також не варто обирати місяця під крутими схилами (є ймовірність лавини) або на самому схилі. Оптимально спуститись донизу, до лінії лісу, дерева захистять від вітру, можна впевнено ставити вітрові відтягнення. На нашому сайті є окрема стаття про особливості встановлення наметів в різні сезони. 

Якщо немає можливості спуститись в ліс, варто обирати рівні майданчики, закриті від вітру. Важливо, щоб снігове покриття під низом було щільним, рівномірним, щоб не потрапити на карниз.

Сніговий карниз – це виступ, що утворився зі снігу на краю вершини або гребеня. Дуже небезпечне явище як для того, хто знаходиться на самому карнизі, так і для того, хто знаходиться під ним. Якщо встановлювати намет на краю карнизу, є ймовірність його обвалу.   

Не ставте намет на стежині, так як на фото, вночі хтось може спіткнутися об намет або вітрові відтягнення.

Місце під намет необхідно трохи підготувати, якщо це глибокий сніг, то його необхідно зачистити сніговою лопатою або втоптати ногами. Це забезпечить комфорт та тепло, вітер буде менше задувати знизу. 

Намет необхідний зимовий, наприклад Pinguin Gemini 150 Extreme 3Ph

Кілочки для намету варто замінити на довгі або можна користуватися трекінговими палицями, які поглише вганяються в сніг та використовуються замість кілочків. 

 

Важлива стаття по темі зимової ночівлі в наметі: 10 правил комфортної ночівлі в наметі взимку

 

Правила, які варто нехтувати

Турпоходи в Карпати взимку – це ЗОВСІМ не легка та красива прогулянка. Тут необхідні як фізична сила та витривалість, так і сила духу та відповідне спорядження. 

Отже, що брати з собою в Карпати взимку та що може знадобитись:

  1. Одяг має бути багатошаровим, технологічним. Поки ви рухаєтесь, тіло виробляє тепло, та при зупинці тепла стає менше. Тому:

    1. Зовнішній шар одягу – такий, що не продувається вітром;

    2. Середній – утеплюючий (фліс);

    3. Натільний – для відведення вологи;

    4. На руки – декілька пар рукавиць (нехай будуть про запас);

    5. На голову – шапка (бафф, балаклава) та капюшон;

    6. Для ночівлі необхідна тепла термобілизна.

  2. Взуття має бути на кілька розмірів більшим для того, щоб можна було одягнути додаткові шкарпетки. Черевики повинні мати гарну фіксацію гомілкоспопного суглобу.

  3. Моніторинг погоди щоб розуміти, чи варто взагалі саме в цей період йти в гори. 

  4. Адекватно розраховувати власні сили. Якщо влітку можна пройти від 15 до 35 км за день, то взимку сніг та вітер зменшують цей час до 6-8 км. Також варто враховувати, що місцями доведеться тропити, а це енергозатратний процес.

  5. Калорійна їжа. Не варто нехтувати цим пунктом навіть якщо запланована радіальна вилазка. Гарячий солодкий чай, шоколад, енергетичні батончики, горішки – це може бути вирішальним фактором в проходженні важких відрізків. В списку того, що взяти в зимовий похід правильна їжа грає одну з найважливіших ролей.

  6. Орієнтування на місцевості. Треба брати не лише GPS, але й паперову карту, вміти орієнтуватися на місцевості без навігації.

  7. Намет. Він може врятувати, навіть якщо похід запланований по туристичних будиночках, адже вони можуть бути зайняті, зруйновані або просто не вистачить сил до них дійти. 

  8. «Кішки» врятують на обледенілих схилах. 

  9. Навики лавинної безпеки та пересування по сніжному схилу. 

  10. Холодний розум. Важливо реально оцінювати свої сили та ситуацію, що склалась. Якщо сили закінчуються, а погода псується, краще повернути назад.  Для комфортного моніторингу погоди можна використовувати:

 

Також при реєстрації у рятувальників турист отримує інформацію про погоду, стан сніжного покриву, його кількість. 

Якщо щось пішло не так

В горах трапляється різне, і якщо влітку це не створює глобальної проблеми, то взимку важко контролювати кожен аспект подорожі. Та все передбачити неможливо, і тут важливо зберігати спокій та діяти швидко. 

 Лавини – досить часте явище в горах. Треба вміти оцінювати стан снігу та обходити лавинонебезпечні участки, для цього краще наперед вивчити маршрут та прокласти його таким чином, щоб обійти подібні схили. Якщо ж такої можливості немає, то треба:

  • На цьому участку розстібнути грудну та поясну стяжки рюкзака, зняти темляки трекінгових палиць з зап’ясть.

  • Йти на відстані 10-15 м один від одного.

  • Робити невеликі кроки з мінімальним навантаженням на поверхню (роблячи великий крок під вагою рюкзака все навантаження лягає на одну стопу, сніг найчастіше з’їзджає саме під такими навантаженнями).

  • У випадку, якщо лавина уже рухається, швидко зняти рюкзак та трекінгові палиці, бігти у протилежний від неї бік, також необхідно оповістити решту в групі вигукнувши «лавина!». 

  • Якщо ж все таки хвиля снігу зачепила, намагатись втриматись «на плаву», ближче до поверхні, а коли відчувається, що снігова маса уповільнюється, закрити обличчя руками таким чином, щоб перед обличчям залишався простір для повітря, ноги підтягнути під себе. 

  • Спробувати визначити за допомогою слюни де верх, а де низ. Якщо самостійно вибратись не вдалось, заспокоїтись та чекати допомоги. Чим спокійніше дихання, тим на довший час вистачить повітря. 

  • Ті, хто бачить лавину зі сторони, якщо помітили, що людину накрило снігом повинні не випускати з поля зору точку, де пропала людина.

  • Пошуки розпочинати можна тільки після остаточної зупинки снігової маси. 

  • Якщо є біпери, перемкнути їх на режим приймача та шукати потерпілого, рухаючись від точки, де його бачили востаннє. Якщо є група з біперами, то йти треба з проміжком не менше 4 м один від одного, якщо ж пошуки здійснюються самостійно, то рухатись треба зигзагами з такою ж амплітудою. 

  • Важливо пам’ятати, що шанс знайти людину живою з-під снігу є перші 35 хвилин, далі є ймовірність, що їй просто не вистачить повітря. Якщо вдалось знайти людину, дістати її з-під снігу, надати при необхідності першу допомогу та чекати рятувальників.

В таких випадках дуже важливу роль грає спеціальне спорядження – біпери, щупи та лопати. А лавина може "наздогнати" кожного, не лише новачка, але й досвідченого туриста. 

З ким піти

Сьогодні в Україні багато туристичних компаній організовують зимові походи, навчання з лавинної безпеки з подальшим відпрацюванням навичок на відкритому рельєфі, ведуть в одноденні походи новачків.

Ми рекомендуємо обирати професійних гідів з великим досвідом, оскільки Карпати можуть бути небезпечні взимку не тільки для новачків. Школа альпінізму в Карпатах для новачків - Навчальна програма з альпінізму для початківців. Заняття, лекції та сходження на Говерлу.

Навчання проводять:

Максим Куралесов и Михаил Поддубнов