Україна – країна з рівнинним рельєфом, але кількість скельних масивів змушує сумніватися в цьому факті. Тож, якщо ти скелелаз, турист чи просто любиш гарні місцевості, час поринути в дослідження скелелазних районів України, адже вони цікаві не лише маршрутами для лазіння, а й мальовничими природними краєвидами. Хто ж знав, що в Україні така кількість скель та каньйонів? Час вирушати!

 

Зміст:

1. Буки

2. Скелі Довбуша

3. Южноукраїнськ

4. Міст на Старе місто або Кам'янець

5. Корабельна балка

6. Дзвониха

7. Скелі Каспича

8. Архів

9. Денеши

10. Хортиця

11. Крейдяний массив

12. Скеля Білий камінь

13. Сокальский хребет

1. БУКИ (41°24'12.2"N 2°10'26.5"E)

Перший район, з яким ми ознайомимося, – Буки або Буцький каньйон. Він розташований у Черкаській області в селі Буки. Найпростіші способи дістатися – на автобусі з міста Києва або з Умані. Подорож займає близько двох годин, а вартість квитка становить до 200 грн. У теплі вихідні дні територія заповнена скелелазами та туристами, що приїхали помилуватися ландшафтним парком. 
Жити можна або на території каньйону в наметах, або орендувати будиночок/кімнату у місцевих жителів. На території села знаходяться декілька магазинів, тож запасатися продуктами заздалегідь необов’язково. 

Значним плюсом Буцького каньйону для скелелазів є комфортна температура на скелях, завдяки природній прохолоді та тінистій місцевості, а також велика кількість маршрутів різної категорії складності та різноманітності скельного рельєфу. Є траси для початківців від категорії 5а, де можливо одразу організувати верхню страховку. А для тих, хто лазить не перший рік, каньйон пропонує досить складні маршрути категорій 8а та 8б. Кількість маршрутів, яка постійно збільшується, дозволяє скелелазам з року в рік повертатися в Буцький каньйон. Туристам Буки пропонують прогулянки на човниках, відвідини ландшафтного парку, купання на порогах Гірського Тікича та гарні краєвиди.

 

2. СКЕЛІ ДОВБУША (49°02'32"N 23°41'00"E)

 

Один із найбільших та найвідоміших масивів України розташувався на кордоні двох областей – Львівської та Івано-Франківської. 
Скелі Довбуша – це окремі високі стовпи піщаної породи, які розкидані по всьому лісу. Добирання від одного сектору до іншого – це справжня лісова прогулянка. До самого району дістатися можна декількома варіантами. Найпоширеніший – зі Львова автобусом до с. Труханів і потім годину пішки. Ще є варіант зі Львова електричкою до с. Стрий, потім автобусом до Болехова, а звідтіля до Бубнища маршруткою, попуткою чи таксі. І на завершення півгодинна прогулянка лісом до скель. Ознайомившись із варіантами, легко дійти  висновку, що на власному транспорті доїхати найбільш безпечно, зручно та швидко.
Зупинитися на ночівлю можна в лісі біля скель. Для цієї подорожі слід запастися водою, їжею та одягом на різну погоду, адже в день може бути тепло, а після заходу сонця не завадить тепла кофта, штани, а то й дощовик. 
Скельний масив завдяки своїм розмірам дуже різноманітний: є високі скелі близько 40 м, а є й звичні багатьом 15 – 17 м. Також є окремі сектори для боулдерігу, тож креш-пед стане в нагоді. Категорії, що починаються з 5а до 8а+, зацікавлять як новачків, так і професіоналів своєї справи. Отже, якщо є вільний тиждень, а краще два, скелі Дувбуша гостинно зустрінуть вас. 

 

3. ЮЖНОУКРАЇНСЬК (47°48'03.9"N 31°10'38.8"E)

Ще один скельний масив розташувався вздовж річки Південний Буг у Миколаївській області біля міста Южноукраїнськ, на честь якого район і отримав назву. Дістатися сюди можна електричкою з Одеси або автобусом з Миколаєва. Від залізничної станції або автовокзалу необхідно їхати на таксі до санаторію «Іскра», і тоді залишиться пройти до річки 10 - 15 хв. Ви опинитесь біля великою галявини, на якій буде зручно розкласти намети.
Недалеко від місця ночівлі є джерело з питною водою, а ось їжу краще узяти із запасом, адже подорож до найближчого магазину в один бік забере не менше ніж одну годину.
Скелі цього району сягають близько 30 м заввишки. Є три сектори з 42 трасами, мінімальна категорія маршруту 5а, найскладніша – 7б. В літні дні з дванадцятої до п’ятої  години їх підігріває палюче сонце. Сама гранітна порода деінде гостра та сипуча, та незважаючи на це, скелі біля Южноукраїнська – чудове місце для початківців. 
В дні відпочинку можна насолодитися пейзажом навкруги, покупатися на порогах Бугу та відвідати національний природний парк «Бузький Гард», який нещодавно отримав статус одного із 7 чудес України.
Частина цього район, як і корабельна балка, може постраждати від підняття рівня  води в Південному Бузі. Сектори можуть стати неприступними або частково опинитися під водою, тож слід якнайшвидше ознайомитись з ними.

 

4. МІСТ НА СТАРЕ МІСТО, АБО КАМ’ЯНЕЦЬ (48°40'28.7"N 26°33'48.6"E)

Один із найбільших скельний масив в Україні розташований в місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Він налічує 156 маршрутів на 11 секторах, і їх кількість постійно збільшується.
Дістатися можна потягом із Києва до Кам’янця-Подільського або до Хмельницького, а звідки автобусом до Кам’янця. Скелі заховалися під мостом, що розділяє старе та нове місто. Це каньйон р. Смотрич. 
Зупинитися можна в наметі під скелями або в хостелах, приватних садибах чи готелях неподалік. Скелелазів часто можна зустріти в готелі «Тарас Бульба», розташованому в старому місті. 

Самі скелі раді вітати всіх скелелазів з березня до листопада. Однак влітку через пекуче сонце лазити можна лише вранці та ввечері. Категорії підходять для всіх рівнів лазіння, адже є траси категорії від 5с до 8б. Масив відомий великою кількістю гострих мізерів, які можуть обламуватися через вапнякову породу, тому краще взяти із собою каску та обов’язково дотримуватися техніки безпеки.
Туристів Кам’янець приваблює своїми історичними пам’ятками. Тож у день відпочинку завітайте у фортецю та музеї міста, скуштуйте каву від поліцмейстера та насолодіться прогулянкою  вуличками старого міста.

 

5. КОРАБЕЛЬНА БАЛКА (47°58'04.0"N 31°02'18.3"E)

На порогах Південного Бугу, 40 км вниз за течією від Южноукраїнська розташувався скелелазний масив – Корабельна балка. Це невеликий масив, який налічує лише 11 маршрутів, проте за категорію складності вони достатньо різноманітні – від 6а до 7с. Скелі відрізняються від звичних біля Південного Бугу, вони приємні на дотик та не сиплються, а маршрути мають до 22 м заввишки. 
Заночувати тут можна біля скель, а праворуч від них є джерело з питною водою.
У вільний від лазіння час можна прогулятися мальовничою балкою чи скупатися в Південному Бузі. До речі, це місце під загрозою зникнення, оскільки енергетики хочуть підняти рівень води в Бузі, тож слід скоріше завітати сюди.

 

6. ДЗВОНИХА (48°58'33.5"N 28°28'21.5"E)

Дзвониха – скелелазний район України, що заховався настільки далеко у Вінницькій області, що доїхати до нього без власного транспорту дуже важко. Спочатку на автобусі Вінниця – Кліщів (або Вінниця – Тирів і пересісти на маршрутку до Кліщіва). Із села іти до річки, а потім вздовж Буга пройти до скель. Там слід подолати річку вбрід або на катамаранах. 
На машині ж із міста Вінниці можна їхати через Кліщів, звідти до Буга ґрунтовою дорогою і 500 м вздовж берега. Там можна залишити машину і переправитися через річку до скель. Другий варіант маршруту з Вінниці відправитися до центру міста Тирів. Потім вирушити в сторону Дзвонихи і польовою дорогою ви дістанетеся стоянки під скелями хвилин за 45. В погану погоду в цей район категорично не рекомендується їхати через можливі небезпечні ситуації під час добирання.
Однак скелі Дзвонихи варті всіх зусиль. Маршрути складністю від 5с до 8а+ зацікавлять своїми незвичними рухами фанатів лазіння на природному рельєфі. Висота скельного району – до 20 м, а довжина –  близько 30 м. Це дало можливість створити незначну кількість маршрутів. Наразі їх налічується 25.

 

7. СКЕЛІ КАСПИЧА (ДИНАМО) (49°13'8"N 28°27'50"E)

Ще один скелелазний район у Вінницької області – це скелі Каспича. Дістатися до нього простіше, адже він розташований майже в центрі міста Вінниці. Для цього необхідно їхати на  маршрутці № 32 від вокзалу, вийти на зупинці «Старе місто», звідти іти пішки до Південного Бугу, поряд з яким і розташовані скелі. 
Жити можна в наметах під скелями чи в самому місті. 
Велика кількість трас категорій 7а – 7с може зацікавити досвідчених скелелазів, а для новачків є траси від категорії 5а. Загальна класифікація маршрутів – від 5а до 8а. Завдяки цьому кожен знайде те, що відповідає його майстерності. 
Проте є серйозна проблема скель Каспича – це  забетонованість з невідомих причин,  яка ускладнює умови для скелелазіння.

 

8. АРХІВ (50°15'20.7"N 28°38'45.8"E)

Наступний масив, з яким ознайомимося, – Архів. Він розташований у самому центрі міста Житомир. Щоб дістатися до нього, слід приїхати в цент міста на площу Перемоги,  звідти декілька кварталів вниз вулицею Якіра. Підійшовши до Подільського мосту через річку Кам’янка слід спустися ліворуч, і через декілька хвилин ви опинитися біля скель. 
Заночувати можна в наметі біля скель або неподалік на поляні. Якщо такі умови не задовольняють, Житомир запропонує комфортабельні готелі. Питну воду та їжу легко знайти в найближчих магазинах.
Скелі будуть цікаві скелелазам різних рівнів лазіння, бо, незважаючи на незначну кількість маршрутів, є категорії від 5а до 7с. Гладка, приємна на дотик гранітна порода висотою близько 17 м не залишить байдужим до себе жодного скелелаза. Також тут можна знайти цікаві місця для боулдерінгу на каменях, тож не забутьте взяти в поїздку креш-педи.

 

9. ДЕНИШІ (50°12'04.3"N 28°23'12.8"E)

Ще один скелелазний район Житомирської області – Дениші, проте дістатися до нього трохи складніше, ніж до Архіву, оскільки він розташовується за 20 км від Житомира.  Найлегший спосіб – їхати із Житомира приміським автобусом до села Дениші, тут за санаторієм «Дениші» від річки Тетерів починаються скелі.
Зупинитися можна в наметах біля скель або на рівнині біля лісу. Їжею та водою слід добряче запастись, через невелику кількість магазинів у селі, яке поряд.
Цей скелелазний масив найпопулярніший в Україні, через це там складно не зустріти натовп скелелазів. Та не варто перейматися, адже масив має декілька секторів і велику кількість маршрутів на них. Тут багато маршрутів для любителів та початківців, що освоюють категорії від 5а до 6с+, а найскладніша траса масиву має категорію 7а. Гранітні скелі 25 м заввишки - саме те, що потрібно, аби починати знайомство зі скелями. 

 

10. ОСТРІВ ХОРТИЦЯ (47°49'16.0"N 35°05'28.0"E)

Запорізький острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі та одне із семи чудес України. Він приберіг ще один невеликий скелелазний район. Цей масив здебільшого користується популярністю серед скелелазів із Запоріжжя та Дніпра. Скелі фактично розташовані на території міста, тож дістатися до них можна на громадському транспорті чи таксі. 
Заночувати можна під скелями чи на березі Дніпра в наметі або в готелі на території міста. Та краще обирати житло поблизу, щоб встигнути на скелі до палючого сонця. Вранці та ввечері можна лазити на одному березі річки, а вдень – на іншому. 
Скелі тут невисокі в середньому 15 м заввишки. Є 16 секторів з різноманітними маршрутами від категорії 5а до 7с. Гарне місце для новачків за рахунок здебільшого нескладних маршрутів та приємного на дотик граніту.  
Усіх відвідувачів Хортиця зустрічає мальовничими природними, історичними та культурними пам’ятками. А хайлайн, стрибки з мосту, сапи та багато інших розваг зроблять відпочинок активним та незабутнім.

 

11. КРЕЙДЯНИЙ МАСИВ (50°02'01.8"N 35°50'37.0"E)

Якщо ви мешкаєте в Харкові чи десь неподалік, крейдяний масив буде цікавим для поїздки на декілька днів. Для того, щоб дістатися масиву, слід їхати потягом або автобусом до Балаклії, а звідти рейсовим автобусом до с. Протопопівка. Скелі розташовані на північній околиці села. 
Заночувати можна біля скель у наметі. Поряд є також річка, проте через зливання відходів у неї, купатися тут не рекомендується. Питною водою та їжею краще запастись заздалегідь. Палити багаття заборонено, адже скелі частково розташовані на території ландшафтного парку «Ізюмський закрут», тому слід узяти із собою газовий пальник.
Саме місце через особливості породи, а саме її сипучість, найбільше підходить для скелелазів з досвідом. Для простих відвідувачів район стане справжнім місцем тиші та спокою. Мальовничі долини вражають унікальною природою тутешнього краю та відволікають від міської метушні. 

 

12. СКЕЛЯ БІЛИЙ КАМІНЬ (48°29'36.2"N 24°33'51.4"E)


На північному заході від села Дора, біля вершини гори Пірс-Дора, в Івано-Франківській області розташувався ще один скелелазний район, а точніше висока скеля. Скеля Білий камінь стала улюбленим місцем скелелазів Львова та Івано-Франківська. На ній прокладено багато маршрутів, особливість яких в своєрідній породі скелі.
 Незважаючи на таку незвичність, кількість охочих полазити тут невелика, через складність добирання. Для того щоб  дістатися скелі, слід автобусом або приміським поїздом доїхати до зупинки с. Дора, звідки рушити в сторону гори Пірс-Дора. На підйомі, ідучи маршрутом, необхідно не проґавити велику скелю, до якої і слід прямувати. 
Заночувати можна одразу біля скелі або ж неподалік у лісі. Та не забутьте запастися питною водою і їжею на час поїздки.

 

13. СОКІЛЬСЬКИЙ ХРЕБЕТ (48°13'51.0"N 25°07'40.1"E)


Майже невідомий скельний масив у Чернівецькій області. Дістатися до нього можна приміськими автобусами з Чернівців до міста Вижниця, далі через міст до села Тюдів і вверх на вершину хребта, де в лісі і заховані скелі. Заночувати можна на хребті чи в лісі, де багато галявин.
Майже всі маршрути є проєктами і не мають точної категорії складності, їх оцінюють від 5а до 7. На сьогодні про цей масив дуже мало інформації, тож ви маєте можливість дослідити його самостійно. Тут точно є чим зайнятися, особливо тим, кого цікавить прокладання та оцінювання нових маршрутів.    


Ми розказали не про всі скельні масиви України, адже є ще дуже багато неосвоєних і непробитих. Та скелелази постійно шукають щось нове, таким чином збільшуючи вже існуючі райони та відкриваючі нові.

Тож слід вирушати, аби встигнути побачити якнайбільше!


Автор допису: Ольга Соколова, КМС зі скелелазіння: "Подорожую і постійно приймаю участь у змаганнях. Живу в гармонії зі збитими колінами та відсутністю шкіри на пальцях".